Час – найцінніший ресурс професіонала. Не забирайте його у себе та своїх колег. «Багатослівність – це риса характеру, – каже керівник відділу кар'єрного консультування центру „Гуманітарні технології“ Ганна Мухіна. — Не буває так, що людина нескінченно балакуча на роботі, а за межами офісу воліє тримати мову за зубами. Тому кардинально переробити себе не вдасться, проте розумний контроль має бути притаманний будь-кому». Багатослівність, тим більше якщо це балаканина з приводу порожнього приводу, дратує оточуючих і відволікає від роботи.
Психологи стверджують, що балакучість вирішує проблему тривоги і є своєрідним способом захисту. «Такій людині варто проаналізувати ситуацію і зрозуміти, що подібною поведінкою вона не досягне заспокоєності. Краще згадати інші антистресові методи: дихальну практику та інше», — радить Ганна Мухіна.
Аналіз на балакучість
Усвідомити свої недоліки – половина проблеми. Тривожним сигналом мають стати коментарі ваших колег та начальства: «Чи можна повернутися до суті справи?», «Що саме ви хотіли сказати?», «Не могли б ви говорити коротше?» Зверніть увагу, скільки в середньому займають ваші відповіді на ділові питання. Якщо в балакучості вас не дорікають, але ви знаєте, що любите побалакати, проведіть невеликий експеримент.
Спробуйте записати один із своїх виступів на диктофон (або просто уявіть, що вам задається якесь конкретне питання) і уважно вслухайтеся у свій текст. Запишіть усе почуте на папір аж до вигуків, а потім проаналізуйте, яку частину тексту можна було взагалі не говорити і які слова псують враження.
Курс лікування
Прочитайте будь-який текст середнього розміру та спробуйте передати його головну думку однією пропозицією. Що менше слів — то краще. Така вправа допоможе вам навчитися замислюватися про те, що саме ви хочете сказати співрозмовнику.
Вирішуйте частину робочих питань за допомогою електронного листування. У таких випадках вам доведеться подумати кілька разів перед тим, як сформулювати свою думку, зупинитись на найголовніших питаннях.
Якщо ви знаєте про те, що вам доведеться висловитися (це може бути не тільки виступ на нараді, але й прохання про збільшення, ділову пропозицію, співбесіду, тост на корпоративі), продумайте заздалегідь. Заучувати напам'ять його не треба – важливо представляти його структуру, тоді у вас буде менше шансів піти зовсім в інший бік.
«Проблема багатослівності виникає тоді, коли людина не підготувала свою промову заздалегідь, — коментує директор з розвитку компанії (HR) Capital Олена Белякова. — Необхідно сформулювати основну думку висловлювання, потім проговорити її вголос чи подумки. Непоганий спосіб позбавлення багатослівності — попереднє фіксування тексту на папері. Той, хто говорить, повинен уявляти, про що він говорить. Велику роль грає побудова логіки міркування. Основна думка має звучати на початку промови. Коли той, хто говорить, починає здалеку, слухачі можуть відволіктися й упустити головне».
Як правило, мова обтяжують вступні слова, слова-паразити, зайві епітети. Постарайтеся позбавлятися їх, внутрішньо контролюючи свою промову. Уникайте загальних фраз, звертайтеся до конкретики, оперуйте цифрами та фактами.
Наприклад, фразу «Наша чудова компанія, як ви знаєте, досить давно існує на російському ринку і за цей довгий час змогла заробити величезною працею її професійних співробітників (а непрофесіоналів ми не тримаємо, я можу довго говорити на цю тему) свою чисту репутацію. Ви скажете, що це не подвиг, але подумайте, хто за останній рік зміг домогтися зростання обороту на 20% … можна просто замінити на: «Компанія X успішно існує на російському ринку вже 10 років. Доказ нашої успішності – збільшення обороту продукції на 20% за минулий рік».
Заткнути фонтан
Не секрет, що люди або ховають за балакучістю незнання проблеми, або намагаються таким чином уникнути питання. «Потенційним партнерам я завжди ставлю те саме питання: «Чому я повинен погодитися співпрацювати саме з вашою компанією?», — розповідає менеджер із закупівель Євген Васильчиков. — Це свого роду перевірка: людина має у двох-трьох словах пояснити конкурентні переваги своєї фірми. Якось така відповідь розтягнулася на цілих п'ятнадцять хвилин: партнер почав розповідати історію створення компанії, описувати вжиті ними антикризові заходи, навіть навів у приклад кілька історій “ощасливлених” ними клієнтів. Я запитав повторно і попросив його на цей раз бути дуже коротким. Партнер розгубився і не зміг нічого запропонувати».
Вчіться працювати з базіками. Балакучих людей потрібно «структурувати». Не бійтеся смикати багатослівну людину: «Яке відношення все вищесказане має до первісного питання?», «Ваш час незабаром закінчиться, будьте конкретні», «Цю тему ми обговоримо пізніше, а тепер давайте зосередимося на нашій проблемі» і т.д.
Якщо ви знаєте, що ваш колега чи підлеглий любить поговорити, одразу ставте перед ним часові рамки: «У мене є лише дві хвилини, щоб вислухати вас. Будь ласка, коротший». Згодом люди звикнуть до такого стилю спілкування. «Якщо сам керівник — людина, яка звикла заощаджувати час і висловлюватися по суті справи, то підлеглі, як правило, реагують у потрібному напрямку і не дошкулятимуть його довгим промовам», — каже Ганна Мухіна.
Зрештою, вмійте читати великі тексти, заощаджуючи час. Будь-яка доповідь містить головні тези на початку та наприкінці. Звикнувши працювати тільки з найважливішою інформацією, ви перестанете розтікатися думкою по дереву і навчитеся говорити коротко та у справі.
Марія Решетнікова, Наталія Чудова
