Жорін закликає до суворіших заходів проти тих, хто ухиляється від військового обліку
Українська держава повинна зайняти більш принципову позицію щодо порушників правил військового обліку. Водночас, Збройні Сили мають продемонструвати свою готовність до ефективного залучення людських ресурсів.
Таку думку висловив заступник командира Третього армійського корпусу Максим Жорін, коментуючи процеси мобілізації для видання Telegraf.
Військовий висловив невдоволення відсутністю послідовної державної політики у вирішенні питань, пов’язаних із порушенням військового обліку.
“У нас це відбувається хаотично: то ми послаблюємо контроль, відкриваємо кордони, то знову їх закриваємо. Однак, повинна бути чітка державна позиція: всі громадяни мають перебувати на належному військовому обліку. Зі свого боку, армія мусить показати, що готова ефективно використовувати людей, а не просто витрачати їх, як це робить наш противник. Це стане потужним мотиваційним фактором”, — наголосив Жорін.
Крім того, він пропонує посилити відповідальність для порушників військового обліку. Зокрема, він виступає за введення соціальних та економічних обмежень для осіб, які уникають військової служби.
“Я б, зокрема, позбавляв таких людей права голосу. Необхідно визначитися: чи є людина громадянином цієї країни, чи ні. Неможливо мати лише права, не несучи жодних обов’язків”, — зазначив Жорін.
Жорін вважає, що не варто посилювати покарання для тих, хто перебуває на непідконтрольних територіях (СЗЧ)
Окремо заступник командира Третього армійського корпусу підкреслив, що вважає некоректним прирівнювати статус порушників військового обліку та тих, хто перебуває на непідконтрольних територіях. Тому, на його думку, законопроєкти, що стосуються відповідальності, мають бути диференційованими.
Він переконаний, що немає потреби “затягувати гайки” для осіб, які опинилися в ситуації СЗЧ.
“Я бачив представників СЗЧ, багато спілкувався з такими військовими, які переводилися до нас з інших підрозділів (коли така можливість існувала). Можу впевнено сказати: не існує такого покарання, яке б налякало або змінило рішення людини, що опинилася у статусі СЗЧ. Обирати між умовним загибеллю під керівництвом некомпетентного командира або, можливо, ув’язненням — очевидно, людина обере другий варіант. Тим паче, що є ймовірність ув’язнення, а можуть і не посадити. Я не вірю, що жорсткіші покарання для СЗЧ призведуть до позитивних результатів”, — пояснив він.
Раніше міністр внутрішніх справ Ігор Клименко повідомив, що поліція долучається до процесу мобілізації, але діє виключно в межах законодавства та за запитами військовослужбовців ТЦК.
Раніше видання “Фокус” пояснювало, що під час воєнного стану та загальної мобілізації, які тривають в Україні, військовозобов’язані чоловіки отримують повістки, що мають певні відмінності.
Нагадаємо, журналіст Юрій Бутусов зазначив, що ключові проблеми мобілізації в Україні полягають не лише у “бусифікації”, а й у тому, що система фактично зруйнована і складається з “кількох безвідповідальних фрагментів”.
Також 9 березня “Український соціологічний портал” повідомив, що 85% українців віднесли блогерів до категорії “ухилянтів”.
Підсумок від Українське життя:
Ця публікація містить важливі міркування щодо мобілізації та військового обліку в Україні. Вона буде корисною для громадян, які прагнуть зрозуміти позицію військових щодо відповідальності та мотивації, а також для тих, хто цікавиться дискусією про необхідність більш чітких правил та можливі санкції для ухилянтів, при цьому розрізняючи їхні ситуації від більш складних випадків.
Дізнатися більше на: focus.ua