Малевич: Як «Чорний квадрат» передбачив майбутнє космічних польотів та штучного інтелекту
15 травня 1935 року світ мистецтва втратив Казимира Малевича — видатного художника, пророка супрематизму, який кардинально змінив наше сприйняття мистецтва та його розуміння. Сьогодні технологія QR-кодів, що дозволяє миттєво отримувати інформацію, здійснювати платежі чи замовляти послуги, не виходячи з дому, видається чимось буденним. Але чи задумувалися ви, що цей чорний квадратик з білою облямівкою є своєрідною міні-копією легендарного “Чорного квадрата” Казимира Малевича, створеного понад 110 років тому, що ознаменував початок нової епохи?
Київський геній та космічні амбіції
Казимир Малевич (1879-1935), уродженець Києва, є культовою фігурою авангардного мистецтва. Його постать настільки знакова, що свого часу його ім’ям назвали столичну вулицю, а навіть розглядалася ідея перейменування аеропорту “Бориспіль” на його честь. Наталія Заболотна, колишня генеральна директорка “Мистецького арсеналу”, розповідає, що пропозиція про перейменування аеропорту була висунута у Верховній Раді з метою стимулювання культурного туризму, який становить значну частку туристичного потоку в Україні. Вона навела приклади успішного використання імен художників для розвитку туристичної індустрії в інших країнах, таких як Нідерланди (з фігурками “Спортсменів” Малевича), США (з творчістю Енді Воргола) та Італія (аеропорт імені Леонардо да Вінчі). На жаль, цю ініціативу не підтримали на найвищому рівні.
Від мистецтва до футурології: “Перемога над Сонцем”
Футуристи, натхненні ідеєю майбутнього, у 1913 році задумали масштабне шоу – футуристичну оперу “Перемога над Сонцем”. Декорації для цієї постановки створив саме Казимир Малевич. Вистава була просякнута алегорією затемнення – символом перемоги людини та техніки над природою, яку уособлювало Сонце. Хоча сам “Чорний квадрат” з’явився лише в ескізах, а не в самій виставі, ідея затемнення (символізованого білим обідком навколо чорного квадрата як сонячні промені) осяяла художника через два роки, під час підготовки брошури за мотивами опери. Зафарбовуючи чорною фарбою різні фігури, Малевич відчув справжній екстаз, бачачи вогняні спалахи на темному тлі. Він заступив Сонце не планетарним диском, а квадратом, оскільки для нього ця геометрична фігура символізувала штучно створене людиною, що свідчить про здатність людини, озброєної технологіями, керувати Всесвітом.
Структура об’єкта на полотні Малевича “Supremus №56” (1916) вражаюче нагадує радянську орбітальну станцію “Мир” (1986).
Погляд з орбіти: Супрематизм як модель космосу
Замовлення декорацій для опери змусило художника вперше звернути погляд до космосу – не просто як до фону, а як до простору для освоєння. Новий мистецький напрям Малевич назвав супрематизмом (від лат. supremus – найвищий). Український мистецтвознавець Дмитро Горбачов зазначає, що супрематичний живопис Малевича є моделлю космосу, де відсутні поняття верху та низу, ваги, але натомість присутній космічний ритм. Якщо мистецтво Ренесансу було “безнебесним”, зосередженим на земному ідеалі, то Малевич першим наважився вийти в космос як художник, черпаючи натхнення з робіт філософа Миколи Федорова про підкорення космічного простору. Проте, мислення Малевича було скоріше містичним, ніж науково-фантастичним. Він називав невагомість “невагомістю Бога”, а “Чорний квадрат” – іконою нового світу.
Від мандали до космічних станцій
“Чорний квадрат” можна порівняти зі східними мандалами, що використовуються для медитації та розвитку уяви. Малевич, як футурист, прагнув побачити майбутнє, де людство вирушить у космос, і він побачив його. Він визначив фундаментальними фігурами супрематизму квадрат, коло і хрест, а їхні комбінації на полотні стали прообразами майбутніх космічних станцій. Він навіть вигадав штучний супутник Землі, що “літає по орбітах між Місяцем і Землею”. У своїх численних статтях Малевич роз’яснював свою ідеологію: “Людство кине Землю, як дім, поїдений шашлями”. Для наочності він створював об’ємні гіпсові моделі космічних будинків-“планет”, що стали прообразами сучасної архітектури.
Рок-гурт “Кіно” використав афішу Малевича до фільму “Доктор Мабузе” (1922) для обкладинки свого альбому “Група крові” (1988).
Казимир Малевич у музиці та кіно
Футуристична естетика Малевича перегукується з образами космічних кораблів у таких фільмах, як “Зоряні війни”. Його роботи передбачили не лише дизайн орбітальних станцій, але й концепцію роботів.
Роботи та апокаліптичні сюжети
У виставі “Перемога над Сонцем” Малевич розробив костюми для акторів у вигляді різнокольорових геометричних фігур, що надавало їм вигляду роботів, хоча саме слово ще не існувало.
Постановка “Перемоги над Сонцем” 2013 року в костюмах за ескізами Малевича.
Учень Малевича, Ель Лисицький, у 1920-1921 роках розробив проект вистави “Перемога над Сонцем” з використанням величезних маріонеток, що передвіщало проблематику кіберпанку та складні стосунки між кіборгами і людьми. Затемнення, як поганий знак, справдилося: незабаром після прем’єри почалася Перша світова війна, де техніка, яку прославляли футуристи, стала знаряддям масового вбивства. Казимир Малевич: “Людство кине Землю, як дім, поїдений шашлями”. Малевич створив афішу для антиутопії Фріца Ланга “Доктор Мабузе” (1922), де чорне коло символізувало затемнення. Через 66 років, цю афішу використав рок-гурт “Кіно” для обкладинки альбому “Група крові” (1988), що вийшов напередодні розвалу СРСР. Це нагадує про космічний конфлікт: “Між Землею і Небом — війна!”. Фільм “Той, хто біжить по лезу” (1982) Рідлі Скотта, один із перших у жанрі кіберпанку, показує, як люди втрачають людяність, поступаючись нею роботам-реплікантам. Міські футуристичні панорами у фільмі нагадують архітектурні ідеї Малевича, але в набагато похмурішому виконанні.
Повернення до витоків: українське коріння
Відчувши небезпеку “машинного” шляху, Малевич повернувся до людини. У 1928 році, запрошений викладати в Україну, він створив селянський цикл, зокрема картину “Голова селянина” (1928-1929, “Новий Спас”). Він писав: “Заводи і фабрики — це нове пекло, з якого будуть звільнені люди через новий образ, тобто через нового Спаса”. Однак, селянам не вдалося уникнути насильницької індустріалізації та колективізації. “Чорний квадрат” – це символ могутності людського інтелекту та волі, що проникають у фізичний та цифровий космос. Водночас, це попередження: затемнення – Сонця, серця, природи – не повинно тривати занадто довго, інакше катастрофа неминуча.
Ціна питання
У 2008 році картина Малевича “Супрематична композиція” (1916) була продана на аукціоні Sotheby’s за $60 мільйонів, встановивши рекорд для слов’янського живопису. У 2018 році ця ж робота була продана на Christie’s за $85,8 мільйонів. Провідний український арт-дилер Ігор Абрамович оцінює вартість одного з чотирьох відомих “Чорних квадратів” сьогодні в $250-280 мільйонів, враховуючи поточний дефіцит знакових робіт на арт-ринку.
Підсумок від Українське життя:
Ця стаття глибоко розкриває не лише мистецьке значення творчості Казимира Малевича, але й його несподіваний, футуристичний погляд на майбутнє людства. Зв’язок його робіт з космічними технологіями, дизайном та навіть кіберпанком показує, наскільки прозорливим був художник. Для українців це можливість глибше усвідомити внесок нашого видатного земляка у світову культуру та науку, а також побачити, як мистецтво може передбачати технологічний прогрес.
За матеріалами: focus.ua