Російська армія повертає поранених на фронт: жахливі свідчення
Російське військове командування, зіткнувшись зі значними втратами на полі бою, вимушене шукати способи компенсувати загиблих та важкопоранених бійців. Особливо тривожними стають випадки, коли поранених солдатів, які мали б проходити реабілітацію вдома чи в медичних закладах, повертають на передову ще до повного одужання або навіть до виїзду з зони бойових дій.
Журналісти “Радіо Свобода” зібрали свідчення родичів російських військових, які пережили повернення на фронт із серйозними травмами.
Випадки повернення на фронт
- Павло Підгрушний, 38 років, потрапив до армії у 2023 році, відбувши частину восьмирічного терміну ув’язнення за смертельну ДТП. Його мобілізували на фронт у грудні 2023 року, а в квітні 2024 року він був госпіталізований. Його родич, Дмитро, розповідає про тяжкі травми Павла: пошкодження голови та грудної клітки, втрата лівого ока та проблеми зі слухом через розрив барабанних перетинок.
- За словами Дмитра, Павла відправили додому на відновлення, визнавши тимчасово непридатним, хоча офіційних документів не надали. Лікар волгоградської лікарні запевнив, що військового не можуть повернути до служби без ока. Проте у вересні 2025 року його викликали до військкомату, де оголосили дезертиром. Після шестимісячної боротьби за офіційне звільнення, його затримали, конфіскували телефон, і з того часу родина не має жодних звісток.
- Михайло, вихованець дитячого будинку, отримав серйозні поранення незабаром після підписання контракту в червні 2024 року, що призвело до значного погіршення зору. За словами правозахисника Ігоря (ім’я змінено на прохання), після мінімальної медичної допомоги Михайла за лічені хвилини визнали придатним до служби, затримали та наступного дня відправили назад на фронт.
- Андрій Перевалов, 26 років, отримав множинні осколкові поранення, переломи та інші травми, через що його права рука звисає. Попри це, його відправили на передову, в район бойових дій на Покровському напрямку. Його друг Сергій розповідає, що Андрій надсилає голосові повідомлення з вибухами на фоні, не маючи змоги воювати. Сергій висловлює обурення: “Вони просто закидають тілами всю Україну? Видавлюють нас до останньої краплі крові?”
- Ще один випадок стався на Донеччині, де 23-річний російський військовий, отримавши осколкові поранення ноги, руки та спини, був змушений продовжити штурм. Правозахисник зазначає, що виживаність таких “бійців” є вкрай низькою.
- Бато-Мунко Цибенов із Бурятії, який отримав поранення внаслідок вибуху на міні в березні 2024 року, пройшов кілька циклів лікування та повернення на фронт. Після ампутації пальців на правій нозі, що ускладнило ходьбу, його знову мобілізували. Він помер того ж місяця, невдовзі після повернення.
Методи примусу до служби
Правозахисники повідомляють про часті випадки, коли офіцери військкоматів навідуються до військових, раніше звільнених за медичними показаннями, та примушують їх повернутися на службу. Часто це супроводжується ув’язненням на гауптвахті без їжі та води, поки солдат не підпише папір про “підробність” попереднього медичного висновку. Надалі організовується нова військово-лікарська комісія, яка визнає солдата придатним.
Правозахисник Ігор додає, що іноді поранені солдати, навіть перебуваючи в “окопі чи зруйнованій будівлі”, не можуть отримати госпіталізацію, оскільки командири відмовляють, наказуючи продовжувати бойові дії.
Статистика втрат
Західні оцінки свідчать, що Росія втрачає близько 35 000 солдатів щомісяця (вбиті та поранені). Опозиційні російські журналісти оцінюють загальну кількість загиблих у 352 000, з яких ідентифіковано близько 217 800.
Нагадаємо, видання Newsweek повідомляло, що РФ стикається зі стратегічними проблемами через зняття Україною обмежень США щодо використання американської зброї.
Підсумок від Українське життя:
Ця інформація викриває жорстоку реальність, з якою стикаються російські військовослужбовці, що зазнали поранень. Вона підкреслює системний підхід російського командування до компенсації втрат, який ігнорує людські життя та здоров’я. Для українців це чергове свідчення про масштаби та наслідки агресії, а також про необхідність продовжувати боротьбу за свою незалежність.
Подробиці можна знайти на сайті: focus.ua