Ердоган віддаляється від Путіна: Туреччина змінює геополітичний курс
На тлі ефективних ударів безпілотників по території Російської Федерації, Володимир Путін, схоже, втрачає чергового глобального союзника. Йдеться про турецького лідера Реджепа Таїпа Ердогана, який поступово дистанціюється від очільника Кремля.
Здається, партнерство між Туреччиною та Росією, яке сформувалося за часів війни в Сирії, нині переживає кризу. Про це у своїй колонці для видання The New York Times пише Гонюль Тол, старша наукова співробітниця Middle East Institute.
Експертка вважає, що замість поглиблення співпраці з РФ, Анкара обирає шлях підтримки України, допомагаючи їй зміцнювати власні позиції в регіоні, де раніше домінував вплив Москви.
Історичний контекст: сирійський вимір відносин
Цікаво, що під час сирійського конфлікту Москва та Анкара підтримували протилежні сторони: Туреччина надавала допомогу повстанцям, що прагнули до повалення режиму Башара Асада, тоді як Росія активно підтримувала сирійського диктатора.
Незважаючи на це, обидві країни змогли досягти домовленостей, які дозволили їм реалізовувати власні стратегічні інтереси. Наприклад, у 2016 році Туреччина провела військову операцію на півночі Сирії, що стало можливим завдяки тому, що Росія, яка контролювала сирійський повітряний простір, не чинила перешкод цьому плану.
Баланс сил змінився: Путін втрачає вагу в очах Ердогана
Гонюль Тол підкреслює, що на початках відносин Ердоган займав позицію молодшого партнера порівняно з Росією. Однак після повномасштабного вторгнення РФ в Україну баланс сил кардинально змінився. Через міжнародну ізоляцію Москва стала значно більше залежати від Туреччини, яка не приєдналася до західних санкцій проти Росії. У результаті Анкара перетворилася на ключовий хаб для російської торгівлі, інвестицій та енергетичних потоків, отримавши тим самим потужні важелі впливу на Путіна.
Авторка вважає, що ключовою подією, яка спричинила ці зміни, стало усунення від влади Башара Асада наприкінці 2024 року. Росія, зосередивши свої сили на війні проти України, не змогла ефективно підтримати Асада у збереженні влади. Натомість Москва була змушена вести переговори з новим сирійським керівництвом, тоді як Туреччина суттєво зміцнила свої позиції, враховуючи багаторічну підтримку опозиції.
“Для Туреччини це надзвичайно важливий момент – можливість переосмислити свою роль як ключового союзника НАТО, збалансувати відносини з Росією та допомогти Україні налагодити нові зв’язки на Близькому Сході”, — зазначає експертка.
Україна зміцнює зв’язки з Близьким Сходом
Публікація також наголошує, що у квітні президент України Володимир Зеленський здійснив візит до Сирії. Там він провів переговори з керівником країни Ахмедом аш-Шараа та міністром закордонних справ Туреччини. Серед обговорюваних тем були питання військової та енергетичної співпраці.
Окрім Сирії, Україна активно розвиває контакти з країнами Перської затоки. Зокрема, після атак Ірану за допомогою дронів Shahed, досвід України став надзвичайно цінним для Катару, Саудівської Аравії та Об’єднаних Арабських Еміратів.
Таким чином, на думку Гонюль Тол, підтримка України з боку Туреччини свідчить про послаблення позицій Росії на міжнародній арені.
“Очевидно, що Анкара більше не намагається балансувати між Москвою та НАТО, а схиляється на бік протистояння пану Путіну”, — стверджує авторка, підкреслюючи, що головним бенефіціаром цієї ситуації є саме Україна.
Співпраця Туреччини та Росії: минуле та сьогодення
Варто нагадати, що раніше російський диктатор Володимир Путін скаржився президенту Туреччини Реджепу Таїпу Ердогану на “загрози” для російських газопроводів у Чорному морі, зокрема “Турецького” та “Блакитного” потоків. Російська сторона нібито ініціювала обговорення “заходів безпеки” через ймовірну загрозу для об’єктів, що “з’єднують” РФ та Туреччину.
Крім того, варто згадати, що Дональд Трамп закликав президента Туреччини Реджепа Тайїпа Ердогана припинити закупівлі російської нафти через агресію Кремля проти України. Тодішній президент США також обговорював з Туреччиною питання військової співпраці та потенційного постачання винищувачів F-35 та F-16.
Підсумок від Українське життя:
Ця аналітична стаття демонструє важливі геополітичні зрушення, які відбуваються на Близькому Сході та безпосередньо впливають на позиції Росії. Зміна курсу Туреччини, яка починає дистанціюватися від Москви на користь України, є значним плюсом для української держави. Це відкриває нові можливості для зміцнення міжнародної коаліції на підтримку України та ізоляції агресора. Для українців це означає посилення безпеки та потенційне покращення економічних та енергетичних перспектив.
Дізнатися більше на: focus.ua