Іранська угода: Тріумф Трампа чи початок нової кризи?
Реакція на міжнародній арені: гнів, занепокоєння та підірвана довіра
Після заяв Білого дому про завершення конфлікту з Іраном, в Ізраїлі панують обурення та тривога. Прем’єр-міністр Беньямін Нетаньягу скликав прес-конференцію, тоді як держави Перської затоки констатують погіршення ситуації, що попередньо існувала, та висловлюють глибоке розчарування в надійності США. Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп оголосив про досягнення домовленостей з Іраном, наголосивши на забезпеченні вільного проходу через Ормузьку протоку та скасуванні військово-морської блокади. Його завершальна фраза “Нехай нафта тече!” мала ознаменувати новий етап. Однак, позиції ключових гравців – країн Перської затоки, Оману (який, за словами США, також відповідає за контроль над протокою), Ізраїлю (який брав участь у спільній з США військовій операції) та самого Ірану – є значно менш категоричними.
Погляд США: фінансові стимули та ядерні гарантії
Віцепрезидент США Джей Ді Венс повідомив про підписання іранської ядерної угоди в електронному форматі 14 червня. Вашингтон готовий до залучення інвестицій країн Перської затоки у відновлення Ірану за умови припинення Тегераном ядерної програми та допуску міжнародних інспекторів. На запитання про можливий доступ Ірану до фонду відновлення обсягом 300 мільярдів доларів, Венс зазначив: “Це те, до чого вони могли б отримати доступ, виконавши свої зобов’язання: якщо Іран припинить свою ядерну програму, відмовиться від збагаченого урану та відкриється для інспекцій і контролю, що надасть американському народу впевненість у тому, що у нього ніколи не буде ядерної зброї”. Таким чином, США сигналізують про можливість доступу Ірану до коштів, наданих його арабськими сусідами. Високопоставлений американський чиновник додав, що спікер іранського парламенту Мохаммад Багер Галібаф, за домовленістю зі США, отримав повноваження від верховного лідера Моджтаби Хаменеї для підписання угоди та проведення переговорів. Вашингтон також висловив готовність розморозити активи та пом’якшити санкційний режим. Важливо зазначити, що виведення ізраїльських військ з Лівану не стало частиною угоди, і Ізраїль зберігає право на самозахист від дій “Хезболли”.
28 лютого Трамп розпочав операцію “Епічна лють”. Фото: The White House
Президент США Дональд Трамп наголосив, що угода гарантує безперешкодний прохід. “Я не думаю, що нам знадобиться значна допомога, адже у нас є угода, згідно з якою це буде відкрито і безкоштовно”, — заявив він. Трамп також додав, що залучення окремих країн регіону може бути корисним, зазначивши: “було б непогано мати один-два кораблі” від кількох країн.
Іран: підтвердження угоди з застереженнями
Прем’єр-міністр Пакистану Шехбаз Шаріф повідомив про досягнення мирної угоди між США та Іраном щодо негайного та остаточного припинення бойових дій на всіх фронтах, включаючи Ліван, з запланованим підписанням 19 червня у Швейцарії. Президент Ірану Масуд Пезешкіан заявив, що країна готова до будь-якого розвитку подій, і пріоритетом його адміністрації залишається служіння суспільству, незалежно від результату переговорів зі США. Представник іранської армії зазначив, що в рамках угоди бойова готовність збройних сил Ірану буде підвищено. У разі порушення домовленостей, Іран “негайно і силою поверне військову ситуацію в регіоні до стану, що існував до укладення угоди”. Спікер іранського парламенту Мохаммад Багер Галібаф висловив думку, що Іран зробив важливий крок до остаточної перемоги. “Вони хотіли змусити нас капітулювати, але не змогли. Ми стоїмо на ногах, і врешті-решт наш Іран здобуде перемогу”, — заявив він. Однак, в останній момент до угоди між Іраном і США було внесено поправку, згідно з якою будь-яка війна чи військова операція в Ірані або проти регіональних союзних угруповань Ірану, включаючи Ліван, призведе до припинення переговорів щодо остаточної угоди.
Ізраїль: рішучий опір та заперечення зобов’язань
Попри те, що меморандум про взаєморозуміння між США та Іраном був зустрінутий схвально як крок до миру, відновлення роботи Ормузької протоки та зниження напруженості, Ізраїль висловив різку позицію. Міністр оборони Ізраїлю Ісраель Кац заявив, що Ізраїль не виводитиме війська з території, захопленої в Лівані, і відповість на дії Ірану. Міністр національної безпеки Ізраїлю Ітамар Бен Гвір зазначив, що угода президента США Дональда Трампа з Іраном не накладає жодних зобов’язань на Ізраїль. “Ізраїль не підкоряється Сполученим Штатам. Ми — незалежна і суверенна країна”, — підкреслив він. — Ми не є партнерами за цією угодою, яка не гарантує нашу безпеку. Ми не повинні виводити війська з будь-якої території [в Лівані], захопленої нашими бійцями”. Цікаво, що Бен Гвір скасував свою заплановану поїздку до США після того, як посольство США висунуло вимогу щодо здачі відбитків пальців як умови отримання візи, а також поставило запитання щодо його попередніх судимостей. Беньямін Нетаньягу на прес-конференції заявив, що запобігання отриманню Іраном ядерної зброї є його “місією всього життя”. “З угодою чи без неї Іран не матиме ядерної зброї — ні сьогодні, ні завтра. Поки я є прем’єр-міністром Ізраїлю, цього не станеться”. Нетаньягу підтвердив, що ядерна загроза з боку Ірану становила “безпосередню небезпеку”, яку Ізраїлю вдалося усунути “разом із нашими американськими друзями”. Він також додав, що Ізраїль продовжить боротьбу проти “іранських терористичних угруповань” у Газі, Лівані, Сирії, Ємені та на Західному березі. Колишній прем’єр-міністр Нафталі Беннет різко розкритикував дії прем’єр-міністра Біньяміна Нетаньяху, заявивши, що він був би кращим лідером у воєнний час, і що зміна режиму в Тегерані відбудеться лише після повалення уряду в Єрусалимі.
Сусіди Ірану: страх, недовіра та перегляд балансу сил
Згідно з повідомленнями, США таємно схвалили фінансову та морську угоду між Катаром та Іраном, за якою Тегерану було виплачено мільярди доларів в обмін на безперешкодний прохід катарських танкерів через Ормузьку протоку. У той час як Об’єднані Арабські Емірати та Саудівська Аравія зазнали ракетних та безпілотних атак після припинення вогню, Катар надав Ірану фінансову допомогу, залишаючись під його захистом. В рамках угоди Іран отримав доступ до частини своїх депозитів у Катарі, а деякі платежі були замасковані під плату за прохід танкерів. Для закупівлі товарів через Катар було відкрито кредитну лінію до 1 мільярда доларів. Вашингтон також висловив критику на адресу Оману за “двояку” позицію під час посередництва на попередніх невдалих переговорах. “Ми вважаємо, що вони дуже лицемірні і, по суті, діють як найманці іранців”, — заявив високопоставлений американський чиновник, віддавши належне Катару та Пакистану. Інший американський чиновник заявив, що США збережуть свою поточну військову присутність у регіоні, але можуть вивести війська, якщо ядерні переговори з Іраном рухатимуться у правильному напрямку. За його словами, меморандум про взаєморозуміння “передбачає скорочення чисельності збройних сил у регіоні після досягнення остаточної угоди”. За даними джерел у країнах Перської затоки, дипломатів та аналітиків, хоча регіон майже вийшов з однієї з найнебезпечніших криз за останні десятиліття, баланс сил загалом залишився незмінним. Іран політично зміцнився, а довіра країн Перської затоки до захисту США серйозно підірвана. Високопоставлене джерело в уряді країн Перської затоки прямо заявило: будь-яка деескалація є позитивною, але ситуація, безсумнівно, гірша, ніж до війни. “Епічна лють” обернулася епічною катастрофою”, — коротко резюмував Аарон Девід Міллер, колишній американський чиновник і переговірник, натякаючи на назву операції, яку використовував Дональд Трамп. Нагадаємо, операція США та Ізраїлю розпочалася 28 лютого 2026 року. Тоді Дональд Трамп заявляв, що керівництво Ісламської Республіки — це “група жахливих людей, дії яких становлять загрозу для Сполучених Штатів”. У квітні він пообіцяв обрушити на Іран “все пекло”. Через кілька тижнів експерти зазначали, що президент США не знає, як вийти з конфлікту з Іраном, який на той момент уже бомбив країни Перської затоки та вбивав американських солдатів, атакуючи американські бази в регіоні.
Підсумок від Українське життя:
Ця новина надає глибокий аналіз складної дипломатичної ситуації навколо Ірану, висвітлюючи різні точки зору ключових міжнародних акторів. Вона допоможе українському читачеві краще зрозуміти геополітичні процеси на Близькому Сході, оцінити наслідки дій США та Ірану для регіональної безпеки та зрозуміти, як ці події можуть впливати на світову політику та економіку.
За матеріалами: focus.ua