Росія посилює кібервійну: нові методи дезінформації та блокування доступу до інформації
Україна продовжує протистояти цілеспрямованим кібератакам, інформаційним маніпуляціям та дезінформаційним кампаніям, що ведуться з боку Російської Федерації. Ці дії спрямовані на створення паніки серед населення, обмеження доступу до достовірної інформації та підрив довіри до державних інституцій. Розуміння механізмів цих атак та методів протидії є критично важливим для забезпечення безпеки кожного громадянина.
Статистика кіберінцидентів та їхня природа
Згідно з даними команди CybelAngel REACT, за період з січня 2025 року по січень 2026 року було зафіксовано 1651 кіберінцидент, націлений на українські організації. Переважну більшість цих інцидентів, а саме 84%, становили DDoS-атаки. Ці атаки полягають у перевантаженні вебсайтів або мереж надмірним шахрайським інтернет-трафіком, що призводить до суттєвого сповільнення роботи або повного припинення доступу до ресурсів.
Наслідки DDoS-атак та цензури
Ця статистика свідчить про зосередженість російських кіберзлочинців на блокуванні доступу до інформації та перешкоджанні комунікації між українцями. Дослідження 2025 року, проведене Оксаною Кулик, Ярі Кікбушем та Пітером Майєром, підтверджує ці висновки. Респонденти, які постраждали від російських кібератак, описували “інформаційний колапс” через DDoS-атаки та цензуру з боку російської влади. В умовах відсутності доступу до зовнішніх джерел інформації, мешканці окупованих територій були змушені споживати російську дезінформацію, яка зображувала поразку України у війні.
Поширення пропаганди та зламування медіа
Кібератаки з метою поширення дезінформації також були поширені на неокупованих територіях. Звіт Інституту масової інформації за 2025 рік вказує на те, що російські війська розповсюджували свою пропаганду шляхом злому сторінок та вебсайтів активістів, розміщення закликів до капітуляції, підміни контенту ЗМІ та глушіння супутникового сигналу України.
Порушення зв’язку та фішингові атаки
Для подальшої ізоляції українців, російські кіберзлочинці активно працювали над порушенням комунікаційних мереж. Атака на оператора мобільного зв’язку “Київстар” у 2023 році залишила мільйони абонентів без стільникового зв’язку та доступу до Інтернету, що спричинило збої в роботі лікарень, транспорту та інших критично важливих служб. За даними AFCEA, ця атака, ймовірно, була здійснена за допомогою фішингу, розгортання шкідливого програмного забезпечення та використання вразливостей мережевого програмного забезпечення російськими агентами.
Цензура у соціальних мережах та блокування контенту
Тенденція до обмеження інформації поширюється і на соціальні мережі, такі як Instagram та Facebook. З початку повномасштабного вторгнення онлайн-тролі масово “скаржилися” на окремі публікації, що висвітлювали атаки на українські сайти, з метою їх блокування та зниження залученості користувачів. Хоча точна статистика щодо ролі російських акаунтів-тролів у цьому процесі відсутня, подібні тактики раніше підтверджувала колишня заступниця помічника секретаря Державного департаменту США з питань цифрової стратегії Мойра Вілан. Вона зазначала, що Facebook блокував акаунти, які поширювали інформацію про війну, через скарги проросійських ботів, які маркували контент як порнографічний.
Підрив довіри до влади через фейкові сайти та наративи
Окрім інших атак, російські агенти активно використовують клоновані вебсайти українських ЗМІ для поширення неправдивих наративів про українську владу, зокрема про президента Володимира Зеленського та Головнокомандувача Збройних Сил України. Це створює ілюзію відсутності достовірної інформації, що може призвести до недовіри до державних інституцій. Як зазначають учасники дослідження Кулик, Кікбуша та Майєра, такі пропагандистські меседжі мають на меті створити враження, що “будь-який державний орган більше не функціонує”, що є “загрозою, панікою”.
На окупованих територіях українці не мають повноцінного доступу до інформації від незалежних медіа. Фото: foreignpolicy.com.ua
Шпигунство та використання вразливостей
Хоча шпигунство не є найпоширенішою формою російської кіберактивності, воно залишається її критичним компонентом. Російські кіберзлочинці намагаються зламати облікові записи популярних месенджерів, таких як WhatsApp та Signal, зокрема ті, що належать політикам, дослідникам, журналістам та військовослужбовцям. Атаки часто починаються з введення номера телефону цільової особи, після чого зловмисники, видаючи себе за співробітників служби підтримки, намагаються отримати код підтвердження.
Крім того, Служба безпеки України виявила, що російські агенти здійснювали шпигунство за громадянами України, ЄС та США шляхом злому їхніх Wi-Fi роутерів. Злочинці атакували застарілі, менш захищені моделі, що дозволяло їм контролювати онлайн-активність користувачів та отримувати доступ до їхньої конфіденційної інформації.
Вербування молоді та використання штучного інтелекту
Останнім часом російські агенти активно намагаються маніпулювати молоддю, залучаючи її до збору та поширення конфіденційної інформації, підпалів та інших диверсійних дій. Вербування часто починається з онлайн-оголошень або повідомлень у соціальних мережах, де обіцяють значні суми грошей за, здавалося б, невеликі послуги. Згодом зловмисники застосовують психологічний тиск та маніпуляції, щоб спонукати жертв до протиправних дій.
Значну загрозу становить використання Росією штучного інтелекту (ШІ) для поширення дезінформації. З березня 2022 року Росія активно застосовує дипфейки – технологію ШІ для створення сфабрикованих відео, фото та аудіо. Спочатку російські ЗМІ поширювали дипфейки з неправдивими зверненнями від імені вищих посадових осіб України. Наразі основна стратегія агресора перейшла до створення дипфейків від імені представників Збройних Сил України, які поширюють деморалізаційні новини про капітуляцію, паніку та невдоволення керівництвом.
Крім того, Росія створює дезінформацію, спрямовану на чат-боти. За даними NewsGuard, російська мережа “Правда” генерує значну кількість матеріалів для підтримки неправдивих наративів. Оскільки чат-боти навчаються на відкритих інтернет-джерелах, вони можуть відтворювати цю інформацію, подаючи її як достовірну.
Заходи безпеки в інтернеті: як захистити себе
- Забезпечте домашні інтернет-мережі: Регулярно перезавантажуйте та оновлюйте свої роутери, особливо старіші моделі, які більш вразливі до атак. Після оновлення змініть паролі та вимкніть віддалений доступ до інтернету.
- Оновлюйте пристрої та програмне забезпечення: Регулярні оновлення операційних систем, програм та застосунків допомагають усунути вразливості безпеки. Використовуйте надійні, унікальні паролі для всіх ваших облікових записів.
- Захистіть канали зв’язку: Будьте обережні при обміні кодами підтвердження з месенджерів, навіть якщо запити надходять з “офіційних” джерел. Активуйте двофакторну аутентифікацію для додаткового рівня захисту.
Ціллю хакерів може стати кожен. Фото: Depositphotos
- Майте декілька SIM-карт: Розгляньте використання SIM-карт від різних операторів для забезпечення зв’язку навіть у разі відмови однієї мережі.
- Остерігайтеся спроб вербування: Молоді люди повинні бути надзвичайно обережними під час спілкування з незнайомцями в Інтернеті, які пропонують великі суми грошей. Ніколи не діліться інформацією про критичну інфраструктуру, військові об’єкти чи блокпости. У разі отримання підозрілої пропозиції негайно звертайтеся до Служби безпеки України за номером 1516.
- Остерігайтеся дипфейків: Звертайте увагу на невідповідності у рисах обличчя, русі губ, тінях та відображеннях у відеоконтенті, щоб виявити потенційні дипфейки.
- Перевіряйте інформацію від ШІ-ботів: Ставтеся критично до інформації, отриманої від чат-ботів, та завжди перевіряйте її у надійних і незалежних джерелах.
Підсумок від Українське життя:
Ця інформація є надзвичайно корисною для кожного українця, оскільки вона висвітлює актуальні загрози у кіберпросторі, спричинені агресією Російської Федерації. Розуміння методів, які використовують зловмисники, та знання про те, як себе захистити, є ключовими для збереження особистої безпеки, конфіденційності та доступу до достовірної інформації в умовах війни. Рекомендації щодо безпеки допоможуть користувачам уникнути пасток та протистояти дезінформації.
Подробиці можна знайти на сайті: focus.ua