Український погляд: Чи є вихід для Путіна? Аналіз чотирьох катастрофічних сценаріїв
Володимир Путін опинився у вкрай складному становищі, де будь-який з можливих подальших кроків веде до негативних наслідків. За словами Гідеона Рахмана, оглядача видання The Financial Times, для російського лідера залишається лише чотири основні сценарії розвитку подій. Усі вони, на жаль, не обіцяють жодного успіху, починаючи від відчайдушних “м’ясних штурмів” на фронті та закінчуючи потенційним гібридним вторгненням до європейських країн. Виникає логічне запитання: чому Путін взагалі погодиться на мирні переговори, і чи готові вони зменшити свої максималістські вимоги?
Як зазначає Рахман, який протягом 35 років пише про глобальні тенденції та світову політику, одним зі шляхів виходу з патової ситуації у російсько-українській війні для Путіна може стати ескалація конфлікту. Однак, на думку оглядача, у Москви практично не залишилося дієвих інструментів для посилення тиску. З огляду на це, він припускає, що наближається момент завершення війни.
Оглядач розпочав свій аналіз із подій, коли після українських ударів над Санкт-Петербургом та Москвою здіймалися стовпи диму, а росіяни вишиковувалися в черги за дефіцитним пальним. Далі він навів оцінку відомого світового політика, який констатував: “Ситуація змінилася, і Путін програв”. Цю думку висловив прем’єр-міністр Канади Марк Карні. У своєму матеріалі Рахман детально розглядає чотири можливі сценарії дій Путіна та пояснює, чому жоден з них не виявиться ефективним.
Мирні переговори: які варіанти залишаються у Путіна?
Рахман наголошує, що на даний момент немає ознак того, що Путін готовий прийняти поразку. Проте, кількість сценаріїв, які ще можуть допомогти йому “протриматися” і врешті-решт програти, суттєво обмежена, як це випливає з матеріалу FT.
“У Путіна, безумовно, є варіанти ескалації. Його проблема в тому, що всі вони є вкрай невигідними”, – зазначає оглядач.
Чотири сценарії для Путіна
- Посилення наступу на фронті в Україні. Наразі Росія звітує про захоплення Костянтинівки, чого насправді не відбулося, та продовжує інтенсивні ракетні обстріли українських територій. Водночас просування російських військ на фронті мінімальне, а щомісячні втрати сягають близько 35 тисяч осіб. Крім того, проведення загальної мобілізації є ризикованим кроком, який навряд чи буде добре сприйнятий російським суспільством. Зважаючи на це, очікуваних Путіним “проривів” не відбудеться. Збройні сили РФ, навіть за допомогою “м’ясних штурмів”, не здатні суттєво змінити лінію фронту.
- Ядерний удар. Щодо можливості використання ядерної зброї, Рахман визнає, що це справді викликає занепокоєння у Заходу, який постійно намагався стримати активність України, побоюючись ескалації. Однак, Путін настільки часто озвучував подібні погрози, що вони втратили свою вагу. До того ж, проти такого кроку виступають ключові партнери Москви – Китай та Індія, від яких залежить Росія.
- Пряме вторгнення до країни Європи. Рахман нагадує, що західні розвідувальні служби попереджають про можливість прямого вторгнення на територію країн-членів НАТО та ЄС. Такий напад може бути здійснений під приводом “захисту російськомовного населення”, з метою змусити Захід відмовитися від підтримки України в обмін на виведення російських військ. Однак, оглядач вважає цей сценарій малоймовірним, оскільки РФ та Путін завжди уникали прямої конфронтації з НАТО, а наразі всі їхні сили залучені до війни в Україні.
- Гібридне вторгнення. У цьому контексті згадуються такі дії, як підриви посилок DHL, замах на директора Rheinmetall, атаки на інтернет-кабелі та електромережі. Цей варіант міг би бути доволі загрозливим, але, на думку оглядача, Захід до нього готовий. Він зазначає, що США та РФ давно могли розмістити “кібер-еквівалент нездетонованих бомб” у критичній інфраструктурі один одного, що створює своєрідну “рівновагу”.
“Україна та її західні партнери готуються до небезпечного літа. Вони сподіваються, що до кінця року Путіну та його оточенню, можливо, доведеться визнати реальність та відмовитися від своїх максималістських цілей. Врешті-решт, може з’явитися реальна перспектива завершення війни в Україні”, – підсумовує Рахман.
Варто зазначити, що 7 липня було опубліковано інтерв’ю голови Офісу Президента Кирила Буданова, в якому він, зокрема, торкнувся питання завершення війни. За словами Буданова, наразі триває ескалація, і для її зупинки необхідно максимізувати ескалацію, після чого Путін погодиться на мирні переговори. Орієнтовний термін – до кінця 2026 року.
Нагадуємо, 3 липня ЗМІ опублікували інформацію від власних джерел про плани РФ щодо вторгнення до Польщі.
Підсумок від Українське життя:
Цей аналіз надає важливий погляд на поточну ситуацію та потенційні майбутні події у контексті російсько-української війни. Він допомагає зрозуміти складність вибору для російського керівництва та надає українцям та їхнім західним партнерам стратегічне бачення, на що варто орієнтуватися та чого очікувати. Інформація про можливі сценарії дій Путіна та оцінки експертів є корисною для формування адекватної позиції та підготовки до подальших етапів конфлікту.
За даними порталу: focus.ua