Арестович пояснив, чому на початку війни говорив про швидке вичерпання ракет РФ
Екс-радник Офісу Президента України Олексій Арестович заявив, що на початковому етапі повномасштабного вторгнення Росії він був вимушений підтримувати офіційну комунікацію української влади щодо оцінки ракетних запасів агресора. Як він зазначив, публічно суперечити заявам державних спікерів, які стверджували про обмежену кількість ракет у ворога, він не міг, хоча саме його слова згодом стали найвідомішими.
На своїй сторінці у Telegram Арестович поділився подробицями своєї тодішньої позиції. За його словами, коли він озвучив думку про те, що Росії вистачить ракет лише на “два-три залпи”, це не було його власною ініціативою. Він стверджує, що був зобов’язаний “обтічно” підтримувати заяви інших офіційних осіб, які першими висловили подібні припущення. Арестович пояснив, що в березні 2022 року, обіймаючи державну посаду, він не міг допустити розбіжностей у комунікаційній політиці найвищого рівня.
Висновки та підтримка
Водночас, Арестович відзначив, що саме його заява про “два-три залпи” запам’яталася українцям найбільше. Він також згадав інший випадок – коментар щодо трагедії у Дніпрі, після якого, як він стверджує, жоден представник влади його не підтримав. Саме тоді, за його словами, він сформував власні висновки щодо “єдності” та взаємної підтримки.
Інфографіка про ракетні запаси РФ
На підтвердження своїх слів, Арестович опублікував інфографіку, яка містить публічні заяви українських посадовців, міжнародних експертів та західних джерел щодо зменшення запасів російських ракет протягом 2022 року.
Серед наведених прикладів:
- 24 березня 2022 року джерела американських ЗМІ у Пентагоні повідомляли, що Росія вже використала понад 50% своїх крилатих та балістичних ракет.
- 24 квітня 2022 року журналіст-розслідувач Bellingcat Христо Грозєв заявив, що РФ має менше ніж 30% запасів високоточних ракет, хоча частково може поповнювати їх завдяки власному виробництву.
- 27 квітня 2022 року заступниця міністра оборони України Ганна Маляр повідомила, що запаси російських ракет скоротилися більш ніж удвічі.
- 25 травня 2022 року заступник начальника ГУР Міноборони Вадим Скібіцький заявив, що Росія має понад 40% запасів високоточної зброї, проте вони поступово вичерпуються.
- 12 липня 2022 року Міжнародний інститут стратегічних досліджень (IISS) повідомив, що запаси стратегічних крилатих ракет Х-101 майже досягли критичної межі.
- 27 серпня 2022 року Скібіцький заявив, що в Росії залишилося не більше 45% ракет від довоєнних запасів.
- 9 вересня 2022 року він також повідомив, що РФ має близько 7 тисяч старих ракет С-300, запасу яких може вистачити приблизно на три роки.
- 14 жовтня 2022 року тодішній міністр оборони Олексій Резніков опублікував інфографіку, згідно з якою на озброєнні Росії залишалося 609 високоточних ракет різних типів.
- 22 листопада 2022 року секретар РНБО Олексій Данілов заявив, що станом на 15 листопада Росія має ресурс для ще трьох-чотирьох масованих ракетних атак.
- 6 грудня 2022 року начальник ГУР Кирило Буданов повідомив, що запасів російських ракет вистачить лише на кілька масштабних ударів.
- 12 грудня 2022 року Вадим Скібіцький заявив, що Росія зможе здійснити ще три-п’ять хвиль ракетних атак за умови використання в кожній із них по 80–90 ракет.
- 19 грудня 2022 року Олексій Данілов оцінив, що наявних запасів Росії вистачить ще на дві-чотири великі ракетні атаки.
Нагадаємо, що наприкінці 2025 року Олексій Арестович зробив заяву про нібито плани Дональда Трампа завершити війну в Україні “протягом найближчих днів”, після чого зосередитися на інших міжнародних викликах. Його слова викликали скептичну реакцію українців, які згадали попередні прогнози Арестовича на початку повномасштабного вторгнення про нібито завершення війни за “2–3 тижні”.
Крім того, видання “Фокус” писало, що Олексій Арестович припустив можливість введення іноземного військового контингенту в Україну не для протидії Росії, а нібито для стабілізації ситуації всередині країни та проведення виборів. За його словами, такі сили можуть знадобитися через можливі внутрішні заворушення після завершення війни.
Підсумок від Українське життя:
Ця інформація є корисною для розуміння контексту комунікаційної політики України на початку повномасштабного вторгнення. Вона допомагає усвідомити, що офіційні заяви, навіть від публічних осіб, можуть бути частиною ширшої стратегії, а особисті думки та прогнози можуть відрізнятися від офіційної лінії. Аналіз заяв та інфографіки дає змогу українцям краще розуміти динаміку оцінки військового потенціалу ворога з різних джерел.
За матеріалами: focus.ua