
На південно-західних теренах Словаччини археологи здійснили вражаюче відкриття – виявили великий військовий табір Римської імперії. Ймовірно, він слугував для легіонів імператора Марка Аврелія під час Маркоманських війн, що вирували наприкінці II століття нашої ери. Особливо зацікавили дослідників численні поспіхом облаштовані поховання військових, знайдені у ровах, колодязях та неглибоких могилах.
Про це інформує видання Live Science. Археологічний комплекс, що охоплює близько 7,4 гектара, розташований неподалік міста Шурани. Розкопками керувала компанія MH Invest у співпраці з Інститутом археології Словацької академії наук.
Ключові події дня
Директор Інституту археології Матей Рутткай наголосив, що дослідники отримали унікальну можливість практично повністю вивчити римський польовий табір, що є надзвичайно рідкісним явищем у європейській археології. “Ми досліджуємо локацію, яка, ймовірно, була залишена одразу після військового протистояння між римлянами та германськими племенами”, — зазначив він.
Історики нагадують, що в період з 166 по 180 роки нашої ери Римська імперія вела тривалі бойові дії проти маркоманів – германського племені, яке проживало на землях сучасної Словаччини та Чехії. Керівництво цими кампаніями здійснював імператор Марк Аврелій, метою якого було забезпечення безпеки північних кордонів імперії.
Після смерті імператора у 180 році його син дiйшов згоди з маркоманами, поклавши край багаторічному конфлікту. Виявлений табір має типові для римських легіонерських укріплень оборонні елементи: п’ять в’їздів, захисні вали, систему ровів та валів.
Це лише другий римський військовий табір, знайдений у західній частині Словаччини; перший був відкрито археологами у 2024 році. За однією з гіпотез, саме в першому таборі Марк Аврелій міг працювати над частиною своїх відомих “Роздумів”.
Для довідки: Науковці розкрили таємниці Долини глечиків у Лаосі (фото)
Найбільшою несподіванкою для наукової спільноти стала значна кількість людських останків. Скелети та фрагменти кісток були виявлені у ровах, колодязях та неглибоких похованнях, що вказує на поспішність поховання.
За попередніми оцінками археологів, переважна більшість знайдених останків належить римським солдатам.
Разом з ними було виявлено численні предмети військового спорядження, зокрема:
- списи та наконечники стріл;
- фрагменти шоломів;
- елементи сегментованого та лускатого захисного одягу;
- легіонерські пряжки-фібули;
- римські монети;
- цвяхи від військових сандалій (каліг).
Рентгенівське дослідження зразків ґрунту дозволило ідентифікувати добре збережені цвяхи від взуття легіонерів. Наразі ці артефакти вивчаються у лабораторії Інституту археології. “Знайти справжнє взуття римського солдата і навіть встановити його розмір — це справжня археологічна удача”, — поділився враженнями археолог Міхал Чебен.
Незвичайний характер поховань викликає багато запитань. Дослідники прагнуть з’ясувати, чи загинули солдати в боях, стали жертвами епідемій чи інших обставин, а також чому їхні тіла не були пограбовані перед похованням. Відповіді на ці питання можуть надати майбутні антропологічні, генетичні та лабораторні дослідження.
З огляду на значні масштаби знахідки та велику кількість виявлених артефактів, повне вивчення об’єкта триватиме ще кілька років. Планується залучення міжнародних спеціалістів з радіовуглецевого датування, ізотопного аналізу, дослідження ґрунтів та давньої ДНК.
За словами Матея Рутткая, ключові результати дослідження стануть відомі широкому загалу лише протягом найближчих років.
Нагадаємо, у Франції було виявлено залізні кайдани віком 2300 років.
Бажаєте отримувати найактуальніші новини про війну та події в Україні –
Підсумок від Українське життя:
Ця новина надзвичайно цінна для всіх, хто цікавиться історією та археологією. Відкриття римського військового табору зі значною кількістю людських останків та спорядження в Словаччині надає унікальну можливість детальніше вивчити життя та смерть римських легіонерів, а також зрозуміти події Маркоманських війн. Це відкриття може значно доповнити наші знання про античний період в цьому регіоні Європи.
Подробиці можна знайти на сайті: drevo.uaportal.com
