Посилення захисту української мови: Нові законодавчі зміни та відповідальність

Законодавчі ініціативи для зміцнення мовних позицій

Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики одноголосно підтримав важливий законопроект № 15412, спрямований на удосконалення механізмів захисту державної мови. Ця законодавча ініціатива покликана ліквідувати прогалини у сферах освіти та культури, а також адаптувати норми, прийняті у 2019 році, до сучасних реалій, зокрема тих, що зумовлені воєнним станом. Ключовою метою документу є розширення кола осіб, які зобов’язані володіти державною мовою. До цієї категорії відтепер належатимуть: * Народні депутати України. * Керівники державних наукових установ та закладів культури. * Представники таких професій, як аудитор, арбітражний керуючий, приватний виконавець, оцінювач та бухгалтер. Крім того, зміни стосуються членів виборчих комісій та комісій з референдуму, які відтепер мають обов’язково володіти українською мовою. Раніше ця вимога стосувалася лише секретарів відповідних комісій.

Цифрова сфера та освіта під новим мовним контролем

Законодавчі зміни охоплюють і цифрову сферу. Виробники програмного забезпечення, що продаються в Україні, будуть зобов’язані забезпечити наявність україномовного інтерфейсу. У разі його відсутності, продавець повинен буде попередити покупця ще до здійснення покупки. Проте, залишається невизначеним механізм контролю за виконанням цієї норми, особливо стосовно іноземних платформ, а також чіткий формат такого попередження. Використання російської мови буде обмежене у позашкільній освіті, тоді як у дитячих закладах оздоровлення та відпочинку має панувати виключно україномовне середовище. Приватні загальноосвітні навчальні заклади, з моменту набуття чинності цим законом, не зможуть обирати російську мову як мову навчального процесу. Виникнення сумнівів щодо відповідності цих обмежень Конституції України та міжнародним стандартам, зокрема з огляду на рекомендації Венеціанської комісії, є предметом дискусій. Втім, закон встановлює чіткі вимоги до шрифтів: на вивісках, інформаційних табличках чи оголошеннях, де поряд з державною мовою використовується інша, текст не повинен перевищувати розмір українського напису.

Можливі порушення та санкції

Законопроект передбачає відповідальність за низку порушень, зокрема: * Недотримання мовних норм у роботі органів влади, державних підприємств та установ. * Примус до використання мови, відмінної від державної, під час працевлаштування. * Відсутність українського інтерфейсу у програмному забезпеченні або неповідомлення про це користувача. * Відсутність української версії веб-сайтів, мобільних додатків, сторінок у соціальних мережах. * Використання іноземного тексту на вивісках, оголошеннях чи вказівниках більшим шрифтом, ніж українського. * Відмова обслуговувати споживачів або надавати інформацію державною мовою.

Фінансові наслідки: штрафи та їх розмір

Ініціатори законопроекту пропонують не лише посилити контроль, але й індексувати розміри штрафів, враховуючи інфляцію з 2019 року.

Штрафи за мовні порушення

• Перше порушення: штраф від 6 800 до 17 000 грн (400-1000 неоподатковуваних мінімумів) або попередження.
• Повторне порушення протягом року: штраф від 20 400 до 25 500 грн (1200-1500 неоподатковуваних мінімумів).

Штрафи за використання російської музики

Законопроект № 15430 пропонує значно посилити відповідальність за відтворення російської музики у закладах. Таке відтворення тепер офіційно вважатиметься частиною процесу обслуговування, і музичний супровід має здійснюватися державною або іншою мовою, окрім російської. У разі порушення, Уповноважений із захисту державної мови матиме право одразу складати протокол. Розміри штрафів пропонуються такі:

• Перше порушення: від 8 500 до 17 000 грн.
• Повторне порушення протягом року: від 17 000 до 85 000 грн.
• Третє та кожне наступне порушення: від 85 000 до 170 000 грн.

Автори законопроекту пояснюють такі суворі заходи тим, що російська поп-музика може використовуватися для поширення проросійських наративів та формування позитивного іміджу агресора. Крім того, роялті від відтворення російської музики надходять до бюджету РФ, фінансуючи війну проти України.

Викликані питання та застереження

Головне науково-експертне управління висловило певні застереження. Зокрема, стосовно вимог до володіння мовою для народних депутатів, що може суперечити статті 76 Конституції України. Також зауважено неточності в ототожненні понять “осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність” та “самозайнятих осіб”. Закон поки що не містить чіткого визначення “мовної експертизи”, критеріїв “спотворення державної мови” та юридичних наслідків висновків такої експертизи, хоча відповідний нормативний акт мав бути затверджений ще у 2019 році. Стосовно законопроекту № 15430, експерти ставлять під сумнів обґрунтованість суворішого покарання за відтворення музики, ніж за безпосереднє обслуговування російською мовою. Нагадаємо, раніше український тренер воротарів В’ячеслав Богодєлов був оштрафований на 11 426 гривень за використання російської мови на тренуваннях. Президент Володимир Зеленський також виключив російську мову зі списку захищених мов.

Підсумок від Українське життя:

Ці законодавчі зміни мають на меті посилити позиції української мови як державної, запровадивши чіткі правила та відповідальність за їх недотримання. Особливу увагу приділено сфері обслуговування та цифровому простору. Ініціатива може допомогти в утвердженні української мови як основного засобу комунікації в усіх сферах життя, а також у протидії російській пропаганді через культурні продукти.

Джерело новини: focus.ua