“>
Фото: Пресслужба RAU
Ідея запровадження невеликого відрахування при здійсненні покупок у магазинах, яке б спрямовувалося до спеціального страхового фонду для покриття втрат роздрібних мереж від російських атак, обговорювалася на екстреній нараді 5 серпня між прем’єр-міністром Сергієм Шмигалем та представниками бізнесу, що зазнав збитків від наймасштабнішого ворожого удару по складах напередодні.
Як повідомив один із учасників зустрічі агентству "Інтерфакс-Україна", мова йде про незначний відсоток від кожної транзакції в торговельних мережах.
"Окремий напрямок – страхування воєнних ризиків. Розраховуємо на підтримку міжнародних партнерів у розробці дієвих механізмів", – зазначив Шмигаль за підсумками зустрічі у Telegram.
Концепція створення подібного галузевого страхового резерву вже тривалий час розглядається мережами АЗС, атаки на які, особливо у прифронтових областях, значно посилилися з кінця весни. Представники двох великих мереж та однієї страхової компанії повідомили агентству, що це питання було включене до порядку денного зустрічей у Міністерстві економіки та довкілля, до цих обговорень вже залучені представники страхової галузі.
За словами співрозмовника агентства "Інтерфакс-Україна", новою пропозицією на зустрічі з прем’єром, який добре знайомий із цією проблемою ще з часів керівництва НАК "Нафтогаз України" та її філією "Укрнафта", стало залучення міжнародних партнерів до цього фонду для його пропорційного поповнення разом з українським бізнесом.
Як інформувало агентство "Інтерфакс-Україна", базова ідея рівномірного розподілу страхового навантаження на бізнес по всій країні була закладена в основу законопроєкту "Про систему страхування воєнних ризиків", розробленого Нацбанком спільно з Мінекономіки та поданого депутатами до Верховної Ради наприкінці 2024 року. Однак, цей законопроєкт не пройшов профільний комітет, а його головними опонентами виступили девелопери.
"Він (законопроєкт №12372 "Про систему страхування воєнних ризиків" – ІФ-У) не пройшов, тому що він не потрібен. У нас страхування воєнних ризиків вже функціонує", – прокоментував це питання в інтерв’ю агентству "Інтерфакс-Україна" в середині червня голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, закликавши бізнес до активнішої участі в новій державній програмі страхування воєнних ризиків.
Наразі державна підтримка реалізується за двома напрямами: страхування через ПрАТ "Експортно-кредитне агентство" (ЕКА) за пільговими тарифами для прифронтових територій, а також відшкодування частини страхової премії компаніям понад 1% при страхуванні воєнних ризиків. Проте, великий бізнес раніше критикував ці програми за суттєві обмеження страхових виплат: у випадку ЕКА – до 200 млн грн на один об’єкт із тарифною ставкою до 4,05% для інвестиційних кредитів та 8,05% для прямих інвестицій, у випадку компенсацій страхової премії – до 30 млн грн із граничною сумою компенсації страхової премії в 3 млн грн.
Про критичну недостатність цих сум свідчать наслідки нещодавніх російських ударів балістичними ракетами по великих складах. Зокрема, власник мережі магазинів Winetime "Аснова Холдинг" попередньо оцінив втрати запасів товарів після знищення балістичними ракетами основного складу продукції під Києвом у ніч з 18 на 19 липня у 300 млн грн.
"Ми зазнали надзвичайно великих збитків – це мільярди гривень", – зазначив 5 серпня співвласник найбільшого українського рітейлера Rozetka Владислав Чечоткін, коментуючи наслідки зруйнованого дощенту вночі розподільчого комплексу компанії.
Дискусію щодо ідеї зробити страхування воєнних ризиків обов’язковим для всіх бізнесів, частково субсидоване коштами міжнародних партнерів, умовно на 50-70%, ініціював на своїй сторінці у Facebook 5 серпня керівник Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський.
На його думку, це могло б частково вирішити проблеми тих, хто перебуває в зоні досяжності балістики чи навіть КАБів, але мусить продовжувати діяльність, і зрівняти географічні ризики ведення бізнесу в різних регіонах.
Доцільність такого кроку підтримав під час обговорення член правління ПриватБанку з питань корпоративного бізнесу та малого й середнього бізнесу Євген Заіграєв.
"Це дієва міжнародна практика пулінгу ризиків, і ми працюємо над таким рішенням. Рік тому ми з НБУ подавали законопроєкт про страхування воєнних ризиків зі схожою логікою, але тоді він не пройшов Комітет ВР через низку чинників, зокрема, сприйняття бізнесом обов’язкового страхування як додаткового податку", – прокоментував колишній заступник голови Мінекономіки Андрій Телюпа, який входить до наглядових рад державних ЕКА, Фонду розвитку підприємництва (ФРП, керує програмою пільгових кредитів "5-7-9") та ПрАТ "Українська фінансова житлова компанія" (Укрфінжитло, керує програмою іпотечних кредитів "єОселя").
На його переконання, таку ідею слід завчасно адвокатувати спільно з бізнес-спільнотою.
Як головні заперечення під час обговорення були висунуті думки про те, що таке обов’язкове страхування стане значним додатковим податком та субсидіюванням одного бізнесу за рахунок іншого; крім того, вказувалася на дуже високі поточні страхові ставки.
"Отже, ще один відчутний податок на бізнес. Звідки така ненависть до бізнесу?" – написав керівник аналітичного відділу інвестиційної компанії Concorde Capital Олександр Паращій.
"З останньої зустрічі Міністерства економіки з бізнесом на цю тему складалося враження, що проблема не лише в грошах/субсидіях, а й у значній концентрації ризиків. У Києві нічого не страхують навіть під неймовірні 10-12%… На тій же зустрічі згадували про відмови у страхуванні в Дніпрі, Чернігові та інших містах", – зазначила директорка аналітичного департаменту та головна економістка інвестиційної компанії Dragon Capital, значного гравця на українському ринку нерухомості, Олена Білан.
"І в прифронтових регіонах комерційного страхування взагалі немає, тому поки тривають бойові дії – це лише умовне "квазі-страхування", як реалізовано зараз через ЕКА", – вважає Телюпа.
Як повідомлялося, Росія в ніч на 5 серпня завдала найбільшого за час війни балістичного удару по логістичних та розподільчих об’єктах під Києвом. Про знищення своїх об’єктів заявили лідери своїх секторів – маркетплейс Rozetka, "Нова пошта", торговельні мережі "Епіцентр", Fozzy та Novus, постачальники автохімії LIQUI MOLY, автозапчастин "Тойота-Україна" та Bosch Ukraine, продавці одягу та взуття Intertop та Puma.
Днем раніше ворог атакував Дніпро, після чого про знищення складів повідомили у соцмережах найбільший український виробник товарів для дому "Біосфера", провідний гравець ринку морозива "Ласунка" та виробник шоколаду Millennium.
Прем’єр-міністр Шмигаль після ворожого обстрілу 5 серпня заявив, що уряд організує зустрічі з бізнесом для забезпечення безперебійної роботи логістичних і торгових компаній. За його словами, Міністерство економіки та довкілля отримало відповідні доручення.
За результатами зустрічі він повідомив, що найближчим часом запланована окрема нарада з керівництвом Національного банку України, банківським сектором та відповідальними міністерствами щодо механізмів кредитної підтримки бізнесу.
Крім того, зазначив Шмигаль, уряд готує рішення щодо децентралізації міжнародної логістики та розширення митного коридору, а держава готова надати бізнесу пріоритетний доступ до наявних приміщень для розосередження складських потужностей. Прем’єр доручив Міністерству економіки, АРМА та Фонду державного майна протягом трьох днів підготувати перелік таких об’єктів.
Подробиці можна знайти на сайті: interfax.com.ua