Багато представників Комітету з монетарної політики НБУ прогнозують продовження зростання ключової ставки в 2026 році.

>

Багато представників Комітету з монетарної політики НБУ прогнозують продовження зростання ключової ставки в 2026 році. 2

Фото: https://bank.gov.ua

Більшість учасників Комітету з монетарної політики (КМП) Національного банку України (НБУ) прогнозують подальше зростання ключової ставки у 2026 році, зумовлене переважанням ризиків, що штовхають інфляцію вгору, у найближчій перспективі, свідчать оприлюднені в понеділок результати обговорення.

Одинадцять членів КМП на цьому зібранні ухвалили рішення про підвищення ставки до 15,5% з 15%, тоді як двоє висловилися за її незмінність.

“Кілька членів КМП зазначили, що якщо НБУ займе вичікувальну позицію, інфляція може не тільки досить швидко повернутися до двознакових показників, але й закріпитися на такому рівні”, – йдеться у звіті.

Ті, хто підтримав липневе підвищення ставки, вказували на посилення фундаментального цінового тиску та ризиків для інфляції. Базова інфляція у червні прискорилася до 8,1% у річному вимірі, значно перевищивши прогноз регулятора, тоді як загальна інфляція, завдяки сезонному розширенню пропозиції сировинних продуктів, сповільнилася до 7,2%.

На їхню думку, підвищення ставки має сприяти зростанню привабливості активів у гривні та стабільності валютного ринку, а також обмежити ризики погіршення інфляційних очікувань.

Серед ключових факторів, що впливають на інфляцію, члени КМП виділили подальше зростання виробничих витрат і заробітної плати на тлі дефіциту кваліфікованих працівників, розширення фіскальних стимулів, вторинні ефекти від зростання цін на пальне та попереднього ослаблення національної валюти, а також наслідки російських атак на бізнес і логістику, й конфлікту на Близькому Сході.

Один із членів КМП вважав, що вибір мав полягати не між збереженням і підвищенням ставки, а між її збільшенням на 0,5 відсоткового пункту (в.п.) та більш суттєвим кроком. Зрештою, він підтримав підвищення на 0,5 в.п., зокрема, через можливий тимчасовий дезінфляційний вплив проблем з експортом агропродукції після руйнування портової інфраструктури.

Учасники обговорення також звернули увагу на ризик тривалого характеру війни на Близькому Сході. За базовим прогнозом Нацбанку, прямі та опосередковані наслідки цього чинника додадуть до річної інфляції у 2026 році 1,7 в.п., тоді як у разі збереження цін на нафту вище $100 за барель до кінця року внесок може сягнути приблизно 3 в.п.

Окремо члени Комітету наголошували на ризиках для валютного ринку через значне розширення дефіциту бюджету, підвищений попит на імпорт для оборонно-промислового комплексу та наслідки зовнішніх шоків. Один із учасників дискусії зазначив, що підвищення ключової ставки спрямоване, зокрема, на захист міжнародних резервів.

Двоє членів КМП, які виступали за збереження ставки на рівні 15%, вважають поточну жорсткість монетарної політики достатньою для поступового повернення інфляції до цільового показника 5%.

Серед факторів, що сприяють зниженню інфляції, вони назвали можливе збільшення внутрішньої пропозиції зерна через ускладнення його експорту, а також стримування економічної активності та темпів зростання зарплат унаслідок російських атак.

Один із них також зазначив, що підвищення ставки на 0,5-1 в.п. не матиме суттєвого впливу на фінансові умови і виконуватиме переважно сигнальну функцію, потреби в якій наразі немає через відносно стабільні інфляційні очікування та привабливість гривневих активів.

Декілька членів КМП, на відміну від більшості, очікують, що баланс ризиків для прогнозу інфляції на найближчий рік буде зміщений у бік зниження, тому додаткового посилення процентної політики не знадобиться.

Члени Комітету також підтримали поетапну модернізацію операційного дизайну процентної політики. На першому етапі НБУ замість повного задоволення заявок банків на тримісячні депозитні сертифікати проводитиме раз на два тижні процентні тендери з оголошеним обсягом їх розміщення за ставкою не вище рівня “ключова ставка + 3,5 в.п.”.

За оцінкою учасників обговорення, такий механізм має зберегти стимули для банків конкурувати за строкові гривневі заощадження та водночас спонукати їх активніше управляти власною ліквідністю.

Як повідомлялося, 30 липня правління НБУ підвищило ключову ставку на 0,5 в.п. – до 15,5% річних. До цього регулятор утримував її на рівні 15% із кінця січня 2026 року.

Подробиці можна знайти на сайті: interfax.com.ua

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *