Новий штраф за “підвезення”: Як законопроєкт про нелегальних перевізників може вдарити по простих водіях
Рина Теніна 28 серпня 2026 – 09:24
За даними ІП “Кур’єр”, готується законопроєкт, який може кардинально змінити правила гри для водіїв та призвести до несподіваних наслідків.
Видання «Судова-юридична газета» вже дослідило ініціативу №11025, яка покликана посилити відповідальність за порушення порядку здійснення пасажирських перевезень та протидіяти нелегальним перевізникам. Однак, Головне науково-експертне управління (ГНЕУ) висловило низку суттєвих зауважень, вказуючи на потенційні ризики та неточності документа.
Запропонована норма може торкнутися навіть одноразової поїздки
Найбільш дискусійною є нова стаття 164-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП). Вона передбачає відповідальність за платне перевезення пасажирів без належної державної реєстрації як суб’єкта господарювання.
Формулювання цієї норми викликає занепокоєння: фактично, будь-яка, навіть одноразова, передача фізичних осіб на транспортному засобі, розрахованому на 9+1 місць, за грошову чи іншу винагороду може бути кваліфікована як адміністративне правопорушення.
За таке порушення пропонується встановити штраф у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить приблизно 17 000 гривень (за курсом 2026 року).
Водночас, ГНЕУ наголошує: сам факт одноразового перевезення не може автоматично свідчити про підприємницьку діяльність. Наприклад, допомога сусідам у поїздці на кладовище, навіть якщо було отримано компенсацію за пальне чи іншу послугу, не повинна вважатися правопорушенням.
Підприємницька діяльність, згідно з усталеною практикою, характеризується сукупністю ознак: систематичність, самостійність, здійснення на власний ризик, організаційна оформленість та спрямованість на систематичне отримання прибутку. Тільки за наявності всіх цих компонентів можна говорити про підприємницьку діяльність, а не про окремі цивільно-правові угоди чи дружні послуги.
Якщо ж перевезення не має ознак систематичності та не спрямоване на отримання сталого доходу, його не можна вважати протиправним лише через відсутність у водія статусу суб’єкта господарювання.
Нечіткість формулювань та правова невизначеність
ГНЕУ також вказує на відсутність чіткості у визначенні складу правопорушення. Незрозуміло, який саме вид перевезення підпадає під дію нової норми: регулярні рейси, індивідуальні замовлення, чи щось інше.
Залишається відкритим питання, чи вважатиметься винагородою компенсація витрат на пальне, який розмір прибутку має значення згідно з Податковим кодексом, та як застосовуватиметься норма до переобладнаних транспортних засобів.
Це має особливе значення з огляду на практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка вимагає чіткості та передбачуваності закону. Кожна особа повинна мати можливість зрозуміти, які саме дії можуть призвести до юридичної відповідальності. Запропонована редакція не дозволяє чітко розмежувати дружню послугу та правопорушення.
Розташування ключових ознак у примітці – сумнівна практика
Викликає занепокоєння і те, що основні ознаки правопорушення пропонують визначити не в основній частині статті (диспозиції), а в примітці. Експерти наголошують, що диспозиція має містити опис складу правопорушення, тоді як примітки слугують для уточнень.
У даному випадку примітка фактично виконує роль диспозиції, що суперечить правилам законодавчої техніки.
Сумнівне обґрунтування та застарілі норми
Щодо обґрунтування потреби нової норми, автори посилаються на статтю 42 Господарського кодексу України, яка вже втратила чинність. ГНЕУ зазначає, що посилання на недіючу норму для встановлення необхідності нового регулювання є некоректним.
Крім того, Кодекс про адміністративні правопорушення має вторинний характер і встановлює відповідальність за порушення норм, передбачених іншими законами. Запропонована конструкція змушуватиме суд перевіряти, чи потребувала діяльність державної реєстрації, що є проблемою регуляторного, а не адміністративного законодавства.
Розподіл повноважень: прогалина у законопроєкті
Також виникає питання щодо розмежування повноважень органів, які розглядатимуть справи за цією статтею. Законопроєкт пропонує наділити такими повноваженнями як Національну поліцію, так і органи автомобільного транспорту, але не визначає чітких критеріїв для розподілу компетенції. Це може призвести до спорів, дублювання функцій та неоднакової правозастосовчої практики.
Зауваження до Закону “Про автомобільний транспорт”
Запропонована заборона перевезення пасажирів без реєстрації як суб’єкта господарювання не є новою. Чинна стаття 29 Закону “Про автомобільний транспорт” вже передбачає, що перевезення пасажирів на договірних умовах здійснюють суб’єкти господарювання, які діють відповідно до законодавства та мають ліцензію.
Видається зайвим і уточнення щодо “діючої” схеми маршруту. Документи, що підтверджують право на перевезення, за своєю суттю, мають бути актуальними.
Відповідальність за перевезення небезпечних вантажів та відходів
Окремі зауваження стосуються перевезення небезпечних вантажів та відходів. Питання перевезення небезпечних відходів вже врегульовано Законом України “Про управління відходами”, а небезпечних вантажів – спеціальним Законом “Про перевезення небезпечних вантажів”.
ГНЕУ вважає, що необхідні зміни слід вносити саме до цих спеціальних законів. Також надмірним є уточнення щодо “ліцензіатів”, оскільки чинна стаття 60 Закону вже охоплює відповідальність перевізників як суб’єктів господарювання.
Позиції інших відомств: розбіжності у поглядах
Державні органи висловили неоднозначні позиції щодо законопроєкту.
- Міністерство з відновлення, інфраструктури та транспорту України вважає законопроєкт актуальним, спрямованим на підвищення безпеки та вдосконалення контролю.
- Державна служба України з безпеки на транспорті зауважень не висловила.
- Міністерство внутрішніх справ України та Національна поліція України вважають, що проєкт потребує доопрацювання, зокрема щодо повноважень поліції.
- Уповноважений Верховної Ради України з прав людини підтримує ініціативу за умови врахування зауважень щодо суб’єктів відповідальності.
- Міністерство юстиції України також надало пропозиції, які не були деталізовані в висновку Комітету.
Рекомендації щодо доопрацювання законопроєкту
ГНЕУ пропонує оформити зміни до Кодексу про адміністративні правопорушення та зміни до регуляторного законодавства окремими законопроєктами.
Також звертається увага на невідповідність назви законопроєкту його змісту, адже він охоплює не лише зміни до КУпАП, а й до Закону “Про автомобільний транспорт”, а також питання перевезення небезпечних вантажів та відходів.
Підсумок від Українське життя:
Ця новина є надзвичайно важливою для всіх водіїв, які час від часу надають послуги з перевезення. Законопроєкт №11025, незважаючи на свою мету боротьби з нелегальними перевізниками, може містити “підводні камені”, які потенційно можуть призвести до значних штрафів навіть за разову послугу. Зауваження від Головного науково-експертного управління є цінними, оскільки вони висвітлюють нечіткість формулювань та ризик притягнення до відповідальності громадян за звичайні побутові ситуації, такі як допомога сусідам.
Дізнатися більше на: izmail.es