“Путінюгенд 2.0”: Як Росія системно готує дітей до війни, залучаючи навіть окуповані території
Російська Федерація не лише використовує власних дітей, але й активно залучає дітей з тимчасово окупованих територій України до мілітаризації. Процес підготовки нових “воїнів” розпочинається ще з молодшої школи, а спеціалізовані табори стають місцем для вдосконалення цих навичок.
Міжнародна розвідувальна спільнота InformNapalm опублікувала масштабне розслідування, яке базується на багаторічній роботі волонтера Андрія Лучкова та польського дослідника Анджея Лежкевича. Дослідження під назвою “Putinjugend: Children for Russian War” систематизувало дані про методи Кремля у формуванні свідомості дітей. Через державні структури, освітню систему та військово-патріотичні організації Росія нормалізує військову культуру та готує молодь до майбутніх конфліктів. На жаль, нинішня ситуація виглядає ще більш тривожною.
Фото: Соцмережi
Всеросійська військово-патріотична гра “Зарница 2.0” збирає тисячі російських дітей. Фото: Соцмережi
Автори попереджали ще у 2019 році, що мілітаризація дітей є частиною державної політики РФ, спрямованої на підготовку країни до подальшої військової агресії. Відтоді Росія значно розширила цю систему, адаптувавши її до досвіду повномасштабної війни проти України.
Якщо у 2019 році ключовими елементами були “Юнармія”, кадетські класи, військові табори, залучення до стрільб та військової підготовки, то у 2026 році до цієї системи додалися масові програми роботи з безпілотними літальними апаратами (БПЛА), саперною справою, штурмовою підготовкою, військовим зв’язком та інформаційним супроводом бойових дій.
Одним із найбільш показових прикладів такого розвитку стала гра “Зарница 2.0”.
Дітей вчать військовим спеціальностям. Фото: Соцмережi
У серпні-вересні 2026 року у Волгоградській області відбудеться федеральний фінал третього сезону всеросійської військово-патріотичної гри “Зарница 2.0”. За своїм масштабом, структурою, залученим персоналом наставників та переліком дисциплін, це вже далеко не просто дитячі військово-спортивні змагання.
За даними організаторів, у 2026 році понад 3,2 мільйона школярів та студентів подали заявки на участь у проєкті. Перша зміна федерального фіналу зібрала 960 учасників старшої вікової категорії — 96 команд по десять осіб. Самі організатори у своїй комунікації регулярно називають підлітків “бійцями”.
У Росії дітей готують до війни. Фото: Соцмережi
“Зарница 2.0” реалізується “Движением Первых”, “Юнармией” та центром “ВОИН” за підтримки Росмолоді, Міністерства просвіти та Міністерства оборони РФ у межах федерального національного проєкту “Молодежь и дети”. Це означає, що це не низова ініціатива чи діяльність гуртка ентузіастів, а інтегрована частина державної політики РФ щодо молоді.
Дітей в Росії мілітаризують з перших класів
У 2026 році Росія розширила вікові межі участі у “Зарнице 2.0”. Тепер система охоплює чотири категорії:
- 7–10 років — молодша;
- 11–13 років — середня;
- 14–17 років — старша;
- 18–23 роки — спеціальна.
Саме остання категорія є принципово важливою. Вперше верхню межу віку підняли до 23 років, дозволивши залучати, зокрема, студентів педагогічних вишів, яких надалі планують використовувати як наставників для школярів.
Міністерство просвіти РФ відкрито заявляє, що “Зарница 2.0” має закріплювати на практиці знання з початкової військової підготовки та слугувати профорієнтаційним майданчиком для молоді, яка прагне навчатися у військових училищах та вишах і готова, за формулюванням організаторів, “пов’язати свою подальшу долю зі служінням Батьківщині”.
Хоча “Зарница” офіційно не називається програмою підготовки мобілізаційного резерву, категорія 18–23 роки вже охоплює повнолітніх громадян, які підлягають призову до армії.
Для молодших дітей “Зарница” ще зберігає багато рис класичної військово-спортивної гри. Однак для старших груп структура вже значно імітує функціонування реального військового підрозділу.
Мілітаризація дітей у РФ починається змалечку. Фото: Соцмережi
У 2026 році передбачено сім так званих умовно-військових спеціальностей:
- командир;
- штурмовик;
- інженер-сапер;
- медик;
- зв’язківець;
- оператор безпілотних апаратів;
- воєнкор.
Окрім індивідуальної спеціалізації, учасники проходять вогневу та тактичну підготовку, курс тактичної медицини, навчання з інженерного обладнання та маскування позицій, а також тренування з виживання в екстремальних умовах. Федеральний фінал завершується масштабною військово-тактичною грою, що включає “гарнізонну службу”, комбінований марш, дії на місцевості та “фінальний бій”.
Навіть така спеціальність, як штурмовик, описується в офіційних матеріалах через призму “придушення позицій противника”, роботи в парах, використання укриттів, проникнення в будівлі та ведення бою в обмеженому просторі.
“Зарница 2.0” використовує досвід реальних бойових дій в Україні
Новим та значущим напрямком є робота з БПЛА. На змаганнях оператори повинні застосовувати одразу три типи платформ: розвідувальну, ударну та наземну.
Російських дітей готують до війни дронів. Фото: Соцмережi
За офіційною легендою, завдання учасників включають:
- встановлення ретранслятора;
- ведення повітряної розвідки;
- виявлення живої сили та вогневих точок умовного противника;
- виконання скидів;
- використання ударного БПЛА для ураження вогневої точки;
- повернення техніки після виконання завдання.
Організатори оцінюють не лише навички пілотування, а й точність ураження цілей та швидкість виконання бойової задачі. Це пряме перенесення реалій російсько-української війни у систему роботи з підлітками.
Російських дітей готують до війни. Фото: Соцмережi
Ще один важливий компонент “Зарницы 2.0” – це роль “воєнкора”, завдання якого чітко окреслені. Він має документувати події, створювати фото- та відеоматеріали, проводити інтерв’ю, збирати та аналізувати інформацію, готувати новини та вести інформаційні канали свого загону. Окремо наголошується на вмінні відрізняти “правдиву інформацію від недостовірної”. “Воєнкор” також має створити власний канал та набирати підписників вже під час “гри”.
На “Зарнице” є навіть “воєнкори”. Фото: Соцмережi
Керівництво дітьми здійснюють учасники війни проти України. Командувачем федерального фіналу призначений Володимир Михайловський — гвардії майор, кавалер трьох російських орденів Мужності, учасник війни проти України та випускник президентської кадрової програми “Время героев”.
Командувачі гри “Зарница”.
Командувачі гри “Зарница”.
Чотири умовні “армії” фіналу очолюють учасники тієї ж кадрової програми та російські військові, нагороджені за участь у війні:
- армія “Амур” — Єгор Олександрович Захаров, Герой РФ, кавалер ордена Мужності;
- армія “Обь” — Вадим Андрійович Биков, кавалер двох орденів Мужності;
- армія “Кама” — Олексій Сергійович Жбанов, кавалер двох орденів Мужності;
- армія “Волга” — Владислав Андрійович Фролов, кавалер ордена Мужності.
Імена, розподіл за арміями та нагороди вказані на офіційних слайдах “Зарницы” та підтверджуються публічними матеріалами фіналу.
Наданий організаторами слайд також вказує Микиту Олександровича Іванова як заступника командувача гри. Його представляють як учасника так званої “СВО”, нагородженого медаллю Суворова, юнармійця та особистості, що займається “військово-патріотичним вихованням молоді”.
“Це принциповий момент. Війна інтегрується у виховання молоді не лише через навчальну програму, а й через систему авторитетів”, — зазначають розслідувачі.
“Зарница 2.0” також використовується як інструмент інтеграції окупованих Росією українських територій, оскільки в ній беруть участь діти з тимчасово окупованих територій.
“Зарница 2.0” та Гітлерюгенд – в чому різниця?
Американський Меморіальний музей Голокосту описує “Гітлерюгенд” як державний інструмент, за допомогою якого нацистський режим одночасно формував світогляд молоді та готував юнаків до майбутньої військової служби. Діти проходили військові вправи, навчалися поводженню зі зброєю, а молодіжні структури використовували масові ритуали, пропаганду та колективні заходи для формування лояльності режиму. До 1939 року участь у нацистських молодіжних організаціях стала обов’язковою.
“Зарницу 2.0” наразі відрізняє лише те, що участь у ній не є обов’язковою. Не слід думати, що кожен учасник стане військовим, але Росія, яка веде загарбницьку війну, активно мобілізує нинішнє покоління та заздалегідь формує наступне.
Також маленьких росіян вчать на саперів. Фото: Соцмережi
Москва вибудовує послідовний механізм, який:
- нормалізує військову культуру з молодшої школи;
- з 11 років вводить функціональні військові ролі;
- переносить у навчання досвід актуальної війни — від FPV та ударних БПЛА до штурмових дій;
- залучає учасників агресивної війни як наставників і моральних авторитетів;
- навчає частину молоді роботі з інформаційним середовищем;
- продовжує систему підготовки до 23 років, тобто до віку безпосереднього рекрутингу в армію.
“Поки європейські держави обговорюють потенційну загрозу через п’ять або десять років, Росія вже працює з поколінням, якому через п’ять-десять років буде 18–30”, — зазначають розслідувачі, попереджаючи, що Кремль готує майбутніх операторів БПЛА, саперів, штурмовиків, зв’язківців — і тих, хто забезпечуватиме їхні війни інформаційним та когнітивним впливом.
У 2019 році InformNapalm назвав цю систему “Путінюгендом” і попереджав, що мілітаризація російських дітей є не просто елементом пропаганди, а інвестицією Кремля у людський ресурс для майбутніх воєн.
Нагадаємо, Росія планує провести додаткову хвилю мобілізації у 2026–2027 роках, набираючи по 300 тисяч осіб щороку. Українська розвідка вважає, що відповідні рішення можуть бути ухвалені після виборів до Держдуми РФ у вересні.
А на шкільну лінійку 1 вересня у Росії прийшов невідомий чоловік у шкірянці та з татуюваннями, який радив дітям приділяти більше уваги автомату “Калашникова”, ніж іншим наукам, бо “Калаш” начебто поширить російську мову по всьому світу.
Підсумок від “Українське життя”:
Ця інформація є вкрай важливою для розуміння довгострокових планів Російської Федерації щодо мілітаризації суспільства та підготовки молоді до участі у військових конфліктах. Розуміння цих процесів допоможе українцям краще усвідомлювати масштаби загрози та ефективніше протидіяти російській пропаганді та агресії.
Інформація підготовлена на основі матеріалів: focus.ua