На антарктичному континенті науковці зробили винятково цінну знахідку – скам’яніле яйце з м’якою оболонкою, вік якого сягає 68 мільйонів років. Цей артефакт, що датується пізнім крейдяним періодом, вражає своїми габаритами (приблизно 29 на 20 см) та належить до епохи, коли Антарктида мала значно тепліший клімат і зовсім інший вигляд.
Спеціалісти висувають припущення, що це яйце могло належати гігантській морській рептилії. Про це повідомляє видання The Daily Galaxy.
Важливі новини сьогодні
Ця викопна знахідка, отримавши наукову назву Antarcticoolithus bradyi, є найбільшим відомим яйцем із м’якою шкаралупою. Воно поступається за розмірами лише яйцю вимерлого слонового птаха з Мадагаскару, однак має значно тоншу оболонку. Вік яйця оцінюється приблизно в 68 мільйонів років, кінець крейдяного періоду.
У ті часи Антарктида не була вкрита кригою, а її прибережні води кишіли різноманітними морськими рептиліями. Особливу увагу дослідників привернула унікальна структура шкаралупи: вона була тонкою, складалася з декількох шарів та не мала мінералізованої основи чи виражених пор, характерних для яєць із твердою оболонкою.
Структура цього викопного яйця значно ближча до яєць сучасних змій та ящірок, аніж до відомих яєць динозаврів. Точну ідентифікацію виду тварини, яка його відклала, поки що неможливо встановити. Поруч із знахідкою не виявлено решток скелета, проте характеристики яйця добре узгоджуються з припущенням про належність до мозазавра — великої морської рептилії з групи лепідозаврів.
Група науковців під керівництвом палеонтолога Лукаса Лежандра вважає, що яйце могло належати гігантській морській рептилії завдовжки щонайменше сім метрів. Аналіз ознак яйця показав, що вони не відповідають відомим яйцям динозаврів аналогічного розміру, натомість відповідають анатомічним особливостям мозазаврів, рештки яких знаходили поблизу. Ця знахідка також підсилює гіпотези щодо різноманітних способів розмноження давніх морських рептилій.
Припущення про тонку шкаралупу пов’язують з так званою рудиментарною стадією розвитку яйця, коли ембріон майже повністю формувався всередині організму матері, а сам процес вилуплення відбувався невдовзі після відкладання. Для мозазаврів ця версія є особливо цікавою, адже раніше цю групу переважно вважали живородною. Автори дослідження припускають, що гігантська рептилія могла відкладати одне велике яйце, з якого потомство з’являлося майже одразу.
Яйця з м’якою оболонкою надзвичайно рідко зберігаються як скам’янілості. Через відсутність твердої мінералізованої шкаралупи вони легко руйнуються та деформуються ще до початку процесу фосилізації. Ймовірно, цьому яйцю допомогли унікальні умови на морському дні. Навколо скам’янілості дослідники виявили апатит і пірит, наявність яких свідчить про середовище з дуже низьким вмістом кисню.
Саме такі умови могли захистити ніжну оболонку від швидкого розпаду та сприяти її перетворенню на камінь. Водночас, точне походження Antarcticoolithus bradyi залишається предметом наукових дискусій. Незвичайна структура яйця та відсутність скелета тварини не дозволяють остаточно встановити його “автора”, але знахідка вже стала важливим свідченням того, наскільки різноманітними могли бути репродуктивні стратегії давніх рептилій.
Нагадаємо, у Данії було знайдено одяг вікінгів віком 1300 років.
Бажаєте отримувати найактуальніші новини про війну та події в Україні –
Підсумок від Українське життя:
Це надзвичайно цікаве відкриття для тих, хто захоплюється палеонтологією та історією життя на Землі. Знахідка Antarcticoolithus bradyi допомагає нам краще зрозуміти біорізноманіття та репродуктивні стратегії стародавніх морських рептилій, розширюючи наші знання про давні екосистеми.
Дізнатися більше на: drevo.uaportal.com