Генеральний прокурор на вихід: Парламент вирішить долю Руслана Кравченка

Парламент України готується розглянути питання про відставку Генерального прокурора Руслана Кравченка вже 15 вересня.

Про це повідомив голова парламентської фракції “Слуга народу” Давид Арахамія у своєму Telegram-каналі.

“Голосування за відставку Генпрокурора Кравченка відбудеться завтра, 15 вересня”, — зазначив він.

Інформацію про заплановане голосування підтвердив і народний депутат Олексій Гончаренко, додавши, що 15 вересня Верховна Рада розглядатиме звільнення очільника Офісу Генерального прокурора.

Водночас, народний депутат Ярослав Железняк акцентував увагу на тому, що звільнення Кравченка не вирішить всіх проблем. За його словами, оскільки Кравченко вже перебуває за кордоном, виникає нагальне питання щодо того, хто ж обійматиме посаду виконувача обов’язків Генерального прокурора.

“Тому що саме йому (майбутньому очільнику відомства) доведеться юридично розплутувати цей конфлікт навколо НАБУ та САП”, — наголосив Железняк.

Депутат також зазначив, що голосування за відставку 15 вересня було передбачуваним, і необхідної кількості голосів для ухвалення рішення, ймовірно, вистачить. Однак, за його словами, кандидатура на посаду нового Генерального прокурора наразі відсутня.

Кравченко, НАБУ та операція “Карфаген”: Хронологія конфлікту

4 вересня — обшуки в Офісі Генерального прокурора

4 вересня детективи Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та співробітники Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) провели обшуки в приміщеннях Офісу Генерального прокурора. Зокрема, слідчі дії торкнулися кабінету заступниці Генерального прокурора Марії Вдовиченко.

Ці слідчі дії проводилися в рамках розслідування, якому дали умовну назву “Карфаген”. Справа стосується діяльності шахрайських кол-центрів та можливого сприяння їхній роботі з боку окремих представників правоохоронних органів.

5 вересня — НАБУ натякає на причетність Кравченка

Наступного дня, 5 вересня, НАБУ випустило повідомлення, яке можна було розцінити як натяк на причетність Руслана Кравченка до розслідування в межах операції “Карфаген”.

Йшлося про справу, пов’язану з “кришуванням” шахрайських кол-центрів. За даними НАБУ, організатор цієї схеми, який використовував псевдонім “Канцлер”, діяв під заступництвом високопоставленого чиновника. Бюро вказало, що цей чиновник раніше обіймав посаду голови Державної податкової служби. Саме після цих публікацій у медіа почали активно обговорювати можливу причетність Кравченка до цієї справи.

6 вересня — Кравченко відкидає звинувачення

6 вересня Руслан Кравченко офіційно відреагував на інформацію, що поширювалася у ЗМІ, зокрема на чутки про його зникнення.

Генпрокурор категорично спростував свою причетність до будь-якого прикриття незаконних кол-центрів, про що йшлося в розслідуванні НАБУ та САП.

Того ж дня Кравченко повідомив про відсторонення від виконання обов’язків співробітника Офісу Генерального прокурора, який фігурував у справі. Таким чином, на тлі розслідування, Кравченко публічно дистанціювався від можливого прикриття незаконної діяльності кол-центрів та анонсував кадрові зміни у своєму відомстві.

6 вересня — затримання Сергія Кропиви у Львові

Також 6 вересня журналіст Михайло Ткач повідомив про затримання у Львові Сергія Кропиви, заступника начальника Департаменту міжнародно-правового співробітництва Офісу Генерального прокурора. За даними журналіста, Кропиву затримали на тлі розслідування, і він нібито намагався покинути територію України.

Згодом Кропива був поміщений під варту. Йому було визначено можливість внесення застави у розмірі 120 мільйонів гривень. Разом з ним під арешт потрапила Єлизавета Івахненко, яку називали його “музою”. Суд відправив її під арешт на два місяці з можливістю внесення застави у розмірі 20 мільйонів гривень.

Вдовиченко подала заяву про звільнення

На тлі розвитку подій перша заступниця Генерального прокурора Марія Вдовиченко подала заяву про звільнення. Раніше, саме в її кабінеті в Офісі Генерального прокурора 4 вересня проводили обшуки детективи НАБУ та САП. Таким чином, у рамках розгортання справи відбулися одразу кілька кадрових та процесуальних змін: Вдовиченко пішла у відставку, Кропива опинився в СІЗО, а Івахненко заарештовано.

7 вересня — Кравченко спочатку відмовлявся від відставки

Вранці 7 вересня Руслан Кравченко публічно заявив, що не планує подавати у відставку у зв’язку з розслідуванням “Карфаген”. Він зазначав, що піде з посади лише за дорученням президента або за рішенням Верховної Ради.

Однак, того ж дня ситуація змінилася. Ввечері Кравченко провів зустріч із президентом Володимиром Зеленським та головою парламентської фракції “Слуга народу” Давидом Арахамією. Після цієї зустрічі Генеральний прокурор подав заяву про відставку, назвавши це “усвідомленим політичним рішенням”.

Після відставки: ЗМІ припускають призначення Василя Малюка

Пізніше у ЗМІ з’явилася інформація, що новим Генеральним прокурором може стати колишній голова Національного банку України Василь Малюк. Відповідну інформацію опублікували окремі медіа, однак офіційно ці дані не були підтверджені. На цьому етапі питання наступника Кравченка залишалося відкритим.

14 вересня — Кравченко повідомив про підозру директору НАБУ

14 вересня Кравченко оприлюднив відеозвернення, в якому заявив, що подав заяву про відставку кілька днів тому після зустрічі з президентом. Він назвав це свідомим політичним рішенням та запевнив, що не дозволить використати його відставку для припинення кримінальних проваджень.

За словами Кравченка, він підписав повідомлення про підозру директору НАБУ Семену Кривоносу. Генпрокурор заявив, що йдеться про підроблення офіційних документів для отримання неправомірної вигоди у великих розмірах, а також про фіктивне усиновлення з метою уникнення відповідальності.

Окремо Кравченко повідомив про другу підозру щодо особи, близької до керівника САП Олександра Клименка. За його словами, це провадження стосується тиску на суддів Вищого антикорупційного суду, пропозиції їм неправомірної вигоди та сприяння в ухиленні від мобілізації.

“Я йду з посади, але не відступаю від свого обов’язку перед державою”, — заявив Кравченко.

Підозру Кривоносу зареєстрували в ЄРДР

Кравченко заявив, що повідомлення про підозру Кривоносу було зареєстровано в Єдиному реєстрі досудових розслідувань (ЄРДР) та направлено у встановленому законом порядку. В оприлюдненому документі зазначено частини 2 та 3 статті 358 Кримінального кодексу України (підроблення офіційних документів, їх використання або збут). Також згадуються статті 27, 15 та частина 4 статті 368 КК України (одержання неправомірної вигоди службовою особою). Документ датований 13 вересня 2026 року.

Водночас НАБУ заявило, що станом на 14 вересня Кривоносу офіційно підозру не вручали.

Кравченко заявив про десятки проваджень щодо НАБУ та САП

Кравченко також повідомив, що Офіс Генерального прокурора здійснює процесуальне керівництво у десятках кримінальних проваджень стосовно тяжких та особливо тяжких злочинів, вчинених, за його словами, працівниками НАБУ та САП. Він наголосив, що незалежність антикорупційних органів не означає їхню безконтрольність.

Кравченко також заявив, що жодне голосування парламенту щодо його відставки не скасує зібраних доказів і не звільнить фігурантів кримінальних проваджень від відповідальності.

Кравченко заявив про виїзд у закордонне відрядження

14 вересня з’явилася інформація про виїзд Кравченка за межі України. Народний депутат Олексій Гончаренко заявив, що генпрокурор залишив Україну вночі. Цю інформацію підтвердив і Центр протидії корупції (ЦПК), зазначивши, що виїзд був можливий лише за згоди та особистого дозволу президента Володимира Зеленського.

Сам Кравченко заперечив інформацію про втечу, заявивши, що перебуває у закордонному відрядженні. За його словами, під час поїздки він планує провести низку зустрічей та поінформувати міжнародних партнерів про ситуацію в системі антикорупційних органів.

ЦПК припускає “обмін” виїзду на підозру

У Центрі протидії корупції висловили думку, що підписання підозри директору НАБУ могло бути своєрідною платою за можливість Кравченка виїхати з України. За версією ЦПК, незадовго до від’їзду генпрокурор оприлюднив відеозвернення зі звинуваченнями на адресу Кривоноса та особи, близької до керівництва САП. У ЦПК також припустили, що оприлюднене відео, ймовірно, не має стосунку до реальної процесуальної роботи, а може бути спробою помсти та відвернення уваги від його можливої причетності до корупційних схем.

В Офісі президента називають підозру Кривоносу ініціативою Кравченка

Після заяви Кравченка про підписання підозри Кривоносу, співрозмовники “РБК-Україна” з оточення президента заявили, що це була особиста ініціатива генерального прокурора. Аналогічно, за їхніми словами, особистою ініціативою Кравченка було висунення підозри щодо особи, наближеної до керівника САП Олександра Клименка. “Він збожеволів. Можливо, перелякався”, — зазначили співрозмовники видання.

НАБУ заперечує вручення підозри Кривоносу

У НАБУ заявили, що дії Кравченка є продовженням “системної атаки на незалежні антикорупційні органи”. У відомстві наголосили, що НАБУ та САП діють виключно в межах закону та готові захищати незалежність антикорупційної системи. Водночас у бюро підкреслили: станом на 14 вересня Семену Кривоносу офіційно не вручали жодної підозри. НАБУ також заперечило заяви Кравченка про вилучення кримінальних проваджень, зазначивши, що всі твердження щодо цього “не відповідають дійсності”.

Зеленський вимагає звільнення Кравченка

Після заяви Кравченка президент Володимир Зеленський закликав Верховну Раду невідкладно підтримати його звільнення. Зеленський заявив, що для генерального прокурора є лише один шлях — звільнення з посади. “У цього Генерального прокурора є лише один шлях: звільнення з посади. Саме це я йому і сказав. Україна бачила всі підстави. Якщо він вважає це політичним тиском, нехай так і називає. Прошу парламентаріїв підтримати це звільнення невідкладно”, — заявив Зеленський. Після цього питання перейшло до Верховної Ради, яка має розглянути відставку Генерального прокурора.

Підсумок від Українське життя:

Ця інформація є надзвичайно важливою для розуміння політичних та правових процесів, що відбуваються в Україні. Вона демонструє складність боротьби з корупцією, потенційні конфлікти між державними органами та важливість незалежності антикорупційних інституцій. Для громадян це є нагодою стежити за діями влади та вимагати прозорості й відповідальності.

Подробиці можна знайти на сайті: focus.ua