“Орешник”: російська ракета, зібрана зі старих комплектуючих, виявилася далекою від досконалості
Російська ракета “Орешник”, яку країна-агресор застосувала під час нещодавнього масованого удару по території України, продемонструвала свою вразливість: з’ясувалося, що її начинка складається переважно з електронних компонентів застарілих зразків. За оцінками фахівців, у її складі домінують деталі російського та білоруського виробництва, деякі з яких виготовлені кілька років тому.
29 травня журналістам було представлено електронні модулі, вилучені з російських ракет і безпілотників, що брали участь у недавніх обстрілах України. Експерти детально проаналізували плати, мікросхеми та окремі вузли бортових систем озброєння, пояснивши їхнє походження та функціональне призначення.
Аналіз показав, що в багатьох зразках озброєння присутні деталі іноземного виробництва, зокрема з Китаю, США, Японії, Німеччини та Швейцарії. Однак, деякі мікросхеми мали пошкоджені або навмисно стерті серійні номери, що ускладнює їхню точну ідентифікацію. Водночас, фахівці припускають наявність серед них і американських компонентів.
Уламки ракети, що вдарила по Україні 24 травня. Фото: УНІАН
Детальний аналіз “Орешника”
Особливу увагу було приділено елементам ракети “Орешник”, зокрема її платі управління та фрагментам бортового комп’ютера. За словами спеціалістів, ця система складається здебільшого з російських і білоруських компонентів. Є припущення, що частину деталей могли виготовити на потужностях підприємства “Інтеграл” у Мінську.
Владислав Власюк, радник президента України з питань санкційної політики, наголосив, що наразі в уламках “Орешника” не виявлено жодних західних комплектуючих.
“Все, що ми знайшли на цей час, — це Росія та Білорусь”, — повідомив він під час брифінгу.
Уламки ракети, що вдарила по Україні 24 травня. Фото: УНІАН
Уламки ракети, що вдарила по Україні 24 травня. Фото: Інтерфакс-Україна
За словами Власюка, найновіші компоненти, які вдалося ідентифікувати в уламках ракети, датуються 2017 роком, а частина електроніки є ще старшою. Посадовець застеріг, що попри невисоку точність, “Орешник” не слід недооцінювати, оскільки під час масованих атак така зброя залишається потенційно небезпечною для цивільних об’єктів та населення.
Однак, експерти схильні вважати “Орешник” фактично “важкою болванкою”. Як цитують експертів, “шанс загинути від “Орешника” такий самий, як від цеглини, що падає з даху”.
Деталі удару “Орешником” 24 травня
У ніч на 24 травня російські війська здійснили пуск балістичної ракети середньої дальності “Орешник” по території України. За інформацією Повітряних сил ЗСУ, запуск було здійснено з полігону Капустін Яр в Астраханській області РФ. Ракета впала поблизу Білої Церкви на Київщині. Внаслідок удару сталася пожежа в гаражному кооперативі, а також пошкоджено будівлі одного з місцевих підприємств.
Аналітики Defense Express припустили, що застосування “Орешника” мало насамперед психологічний ефект та було спрямоване на демонстрацію сили, а не на досягнення реального військового результату. Оцінки свідчать, що уявлення про нібито “кінетичну” руйнівну потужність ракети не підтвердилися. Фактичні наслідки атаки можна порівняти з ударом приблизно 36 дронів-камікадзе типу “Шахед” з посиленою бойовою частиною.
Крім того, у моніторингових ресурсах з’явилися відео та фото, на яких зафіксовані ймовірні уламки бойових частин “Орешника”, що могли впасти не лише біля Білої Церкви, а й в інших місцях. За попередніми даними, Росія могла запустити дві такі ракети. Ймовірно, одна з них не досягла запланованої цілі та зруйнувалася на тимчасово окупованій частині Донецької області в напрямку Авдіївки.
Згодом, інформацію про другий удар підтвердив президент України Володимир Зеленський у своєму зверненні.
Підсумок від Українське життя:
Ця інформація надає важливе розуміння технічних можливостей та вразливостей російської зброї. Аналіз уламків ракети “Орешник” свідчить про можливі проблеми з її виробництвом та використанням застарілих компонентів, що може впливати на її точність та ефективність. Це корисно для формування об’єктивної картини військової могутності противника та для планування подальших оборонних стратегій.
Інформація підготовлена на основі матеріалів: focus.ua