“Павутина” над російськими аеродромами: як СБУ переписала правила гри
Протягом перших п’яти місяців 2026 року українські спецслужби завдали точних ударів по чотирьох літаках противника на тимчасово окупованих територіях Криму (зокрема, Бе-12, Ан-72, Су-30, МіГ-29), а також по двох літаках Ту-142 в російському Таганрозі. Ця ефективність значно посилилася після масштабної спецоперації “Павутина”, яка відбулася 1 червня 2025 року і готувалася півтора року. Розгляньмо, як Служба безпеки України, очолювана тоді Василем Малюком, провела цю операцію, які уроки засвоїла Росія та що потрібно для успішного проведення “Павутини 2.0”.
Відколи РФ розпочала масовані обстріли України, їхні винищувачі МіГ-31, що запускають ракети “Кинджал”, а також стратегічні бомбардувальники Ту-95МС і Ту-160, які несуть крилаті ракети Х-101, стали значно вразливішими. Це стало можливим завдяки операції “Павутина”, проведеній СБУ рік тому. Тепер, перед новими атаками, російські літаки перебазовуються на віддалені аеродроми, де їх ховають від сотень дистанційно керованих FPV-дронів. Крім того, окупанти вимушені вимикати мобільний інтернет, побоюючись українських безпілотників, які раніше використовували російські мережі для зв’язку. “Фокус” зібрав деталі цієї знакової операції та її наслідки.
Операція “Павутина”: події 1 червня 2025 року
1 червня 2025 року в мережі з’явилися відео, що демонстрували рої дронів, які прямували до російських військових аеродромів. Ці безпілотники стартували з розсувних дахів спеціальних мобільних конструкцій, встановлених на вантажівках. Попри спроби деяких водіїв та очевидців збити дрони, більшість із них успішно досягли своїх цілей на території аеродромів.
Відео дня
Згодом очільник СБУ Василь Малюк підтвердив, що Україна провела операцію “Павутина”, вразивши чотири російські аеродроми: “Оленья” (Мурманська область), “Дягілєво” (Рязань), “Іваново” (Іванівська область) та “Бєлая” (Іркутська область). Загалом було уражено 41 російський літак, зокрема ДРЛО А-50, Ту-95МС, Ту-22М3 та Ту-160. Загальна вартість втраченої авіаційної техніки становить близько 7 мільярдів доларів США, що становить 34% стратегічних носіїв крилатих ракет.
Операція “Павутина”: вражені військові аеродроми ЗС РФ, 1 червня 2025 року
Планування операції “Павутина” тривало 18 місяців. За цей час партію дронів таємно доставили до Росії та розмістили у мобільних конструкціях на дахах будинків. Водії вантажівок, які перевозили ці конструкції, не знали про справжній вантаж, але в призначений час опинялися поблизу російських аеродромів. За командою дахи розсувалися, і близько 150 FPV-дронів, кожен з яких ніс 800-грамовий вибуховий пристрій, стартували під дистанційним керуванням операторів. Для зв’язку використовувалися російські мобільні мережі, а для наведення на ціль – штучний інтелект, який навчався розпізнавати реальні літаки на прикладі експонатів українських музеїв.
“Операція “Павутина” є унікальною ще й тому, що її ефективність у співвідношенні “ціна-якість” не має аналогів у світі”, — зазначив військовий експерт Олександр Коваленко.
Реакція РФ на операцію “Павутина”
Аналітики Atlantic Council відзначили, що Україна змогла атакувати елемент ядерної тріади, не спровокувавши при цьому ядерної відповіді. Росія підтвердила факт удару дронів, затримала водіїв вантажівок та розпочала розслідування для виявлення всіх причетних (за даними СБУ, ключові фігури встигли покинути територію РФ). Після цього Кремль вжив низку заходів для убезпечення авіації:
- Стратегічні бомбардувальники перебазовано на найвіддаленіші аеродроми, такі як “Українка” в Амурській області. Літаки перелітають на ближчі аеродроми лише напередодні ударів по Україні, а потім повертаються.
- На аеродромах почали зводити захисні споруди: бункери, ангари та укриття. Наприклад, 7 липня на аеродромі “Халіно” було помічено понад два десятки нових бункерів, а 9 липня – в Саках.
- Активізовано масові перевірки вантажівок та контейнерів, що надходять з-за кордону. Крім того, у 2026 році РФ почала активніше глушити мобільний зв’язок під час повітряних атак України.
Операція “Павутина” – укриття на аеродромі “Халіно” РФ після 1 червня 2025 року. Фото: Tatarigami_UA
Удари по російській авіації після “Павутини”
Від часу операції “Павутина” Сили оборони України не повторювали настільки масштабних атак на російську авіацію, проте було проведено низку інших успішних операцій. Згідно з даними розвідки та СБУ, вдалося уразити літаки на окупованому півострові. Зокрема, 1 квітня був пошкоджений Ан-72 на аеродромі “Кіровське” в Криму. Згодом були уражені ще два літаки (Су-30 та МіГ-29). 5 травня було знищено літаки-амфібії Бе-12 “Чайка”, які становили небезпеку для українських морських дронів. У ніч на 30 травня вибухи в Таганрозі призвели до ураження двох літаків Ту-142, про що повідомив командувач Сил безпілотних систем Роберт Бровді. За даними конструктора Fire Point Дениса Штілермана, для цих ударів використовувалися дрони FP-1 та FP-2.
СБУ через рік після “Павутини”
У 2026 році в СБУ відбулися кадрові зміни: тимчасовим виконувачем обов’язків керівника відомства став Євгеній Хмара, замінивши Василя Малюка. За п’ять місяців його керівництва нова “Павутина” ще не була реалізована. Проте, регулярно з’являється інформація про знищення військової техніки ЗС РФ як на прифронтових територіях, так і в тилу російської армії. Окрім того, було завдано ударів по низці важливих об’єктів: лінійній виробничо-диспетчерській станції (ЛВДС) “Перм”, порту Туапсе, нафтопереробному заводу “Пермнафтооргсинтез”, Московському НПЗ, центру ФСБ у Генічеській Гірці, заводу “Метафракс Кемікалс”, ЛВДС “Второво”, 16-му центру ФСБ РФ, нафтоперекачувальній станції “Ярославль-3”, порту “Темрюк” та нафтобазі в Армавірі. Також у березні було уражено об’єкт в Усть-Лузі на Балтиці, у квітні – два великих десантних кораблі, та інші цілі.
“Своїми асиметричними операціями та спеціальними заходами ми поступово долаємо нерівність на полі бою і наближаємо такий очікуваний для всієї країни мир”, — підсумував Євгеній Хмара.
Чи можливо повторити “Павутину 2.0”?
Літаки ЗС РФ, уражені Силами оборони та дронами FP-1 і FP-2, знаходилися в зоні досяжності до 200 км від України, тоді як “Павутина” охопила тисячі кілометрів. Аналітики CSIS та Chatham House вважають, що повторення “Павутини” можливе, але вимагає високого рівня секретності, логістики, координації та винахідливості. Крім того, дрони стають дедалі автономнішими, що дозволяє їм виконувати завдання без втручання людини та зовнішніх каналів зв’язку. Сучасні системи ППО погано пристосовані до такого типу загроз, тому для ефективного захисту потрібні інноваційні розробки у сфері виявлення, радіоелектронної боротьби та багаторівневого фізичного захисту.
“Технології дронів стрімко розвиваються, зокрема вдосконалюються їхні автономні можливості, що розширює потенціал для роїв безпілотників. Зі зростанням доступності технологій, подібні операції з атаки дронів ставатимуть дедалі більш реалістичними та легшими для виконання на ширших територіях”, — зазначають аналітики.
Нагадуємо, 25 березня в Україні відзначається День Служби безпеки. З цієї нагоди “Фокус” зібрав інформацію про останні операції Центру “Альфа” СБУ та їхні відмінності від дій, що проводилися за часів Василя Малюка. Також 21 травня стало відомо про удар по штабу ФСБ РФ під Генічеськом, в результаті якого, за даними президента Зеленського, могло загинути понад 100 осіб.
Підсумок від Українське життя:
Ця інформація демонструє надзвичайну ефективність та винахідливість українських спецслужб у протидії російській агресії. Операція “Павутина” та подальші успішні атаки показують, що Україна здатна завдавати значних втрат противнику, використовуючи інноваційні технології. Це вселяє надію на швидше досягнення миру та зміцнює віру у спроможність України захистити свою територію та суверенітет. Інформація про розвиток технологій та адаптацію ворога є важливою для розуміння актуальної ситуації та майбутніх викликів.
Джерело новини: focus.ua