Чи загрожує Україні безпекова криза через мобілізацію поліції?
Рішення про масове залучення співробітників Національної поліції до виконання бойових завдань на фронті може спровокувати серйозний кадровий дефіцит у правоохоронних органах та призвести до зростання рівня злочинності в тилових регіонах. У Нацполіції наголошують, що значна частина їхнього особового складу вже залучена до бойових дій, і подальше зменшення кількості працівників може негативно вплинути на громадську безпеку.
За словами заступника голови Національної поліції Андрія Нєбитова, наразі близько 9 тисяч поліцейських безпосередньо беруть участь у бойових діях на передовій. Ще приблизно 34 тисячі правоохоронців несуть службу в областях, прилеглих до зони бойових дій.
Роль поліції у захисті України
Правоохоронці активно залучені до оборони країни у складі таких підрозділів, як штурмова бригада “Лють”, спецпідрозділ “Хижак” та стрілецькі батальйони. Вони брали участь в обороні ключових населених пунктів на Донеччині (Бахмут, Авдіївка, Кліщіївка) та Запоріжжі (Мала Токмачка, Гуляйполе).
Бойові підрозділи поліції комплектуються виключно чинними співробітниками, які проходять ротацію та посилюють підрозділи на найнебезпечніших напрямках. Як зазначає Андрій Нєбитов, такий підхід уже створює дефіцит кадрів, оскільки підготовка нових фахівців ззовні системи Нацполіції для цих завдань не передбачена.
Наслідки для внутрішньої безпеки
Підготовка професійного слідчого або оперативного працівника — це тривалий процес, що вимагає не лише місяців навчання, а й років практичного досвіду. Масова мобілізація правоохоронців може призвести до небезпечних наслідків для внутрішньої безпеки держави.
Андрій Нєбитов висловив думку, що масова мобілізація правоохоронців може спричинити сплеск злочинності. Зменшення кількості патрулів та затягування часу реагування на виклики створює сприятливі умови для криміналітету. Він підкреслив, що безпека будь-якої країни залежить від наявності ефективної правоохоронної системи, що підтверджується міжнародним досвідом.
Попри повномасштабну війну, поліція залишається першою службою, яка реагує на надзвичайні події. Від початку року на спецлінію “102” надійшло понад 3,3 мільйона звернень, серед яких — повідомлення про домашнє насильство, грабежі, тяжкі тілесні ушкодження, зґвалтування та вбивства.
Міжнародний досвід як приклад
Заступник голови Нацполіції навів приклад подій у Парижі після перемоги футбольного клубу “Парі Сен-Жермен” у фіналі Ліги чемпіонів. Незважаючи на залучення близько 8 тисяч поліцейських для забезпечення порядку, правоохоронцям довелося затримати понад 400 учасників масових заворушень. Під час святкувань порушники перекривали рух, палили велосипеди, пошкоджували автомобілі та заклади, руйнували інфраструктуру й грабували магазини.
Цей випадок демонструє, наскільки важливою є достатня кількість правоохоронців для підтримання громадського порядку навіть у країнах із розвиненою системою безпеки. Пан Нєбитов запитав, чи пригадуємо ми подібні інциденти в Україні під час проведення Євро-2012.
Додаткова інформація
- Військова омбудсменка Ольга Решетилова зазначала, що близько 7% мобілізованих українців мають законне право на відстрочку, але через помилки потрапляють до війська, що створює неефективне використання ресурсів.
- В Україні розглядаються варіанти посилення відповідальності для тих, хто ухиляється від мобілізації, зокрема, через обмеження доступу до державних послуг та нові заборони.
Підсумок від Українське життя:
Ця інформація є надзвичайно важливою для розуміння балансу між потребами оборони та підтриманням внутрішньої безпеки. Пояснення Нацполіції дає чітке уявлення про складність кадрових рішень у правоохоронній системі під час війни та потенційні наслідки для життя громадян у тилу. Це допомагає формувати об’єктивну картину ситуації та розуміти, чому певні рішення ухвалюються саме так.
Дізнатися більше на: focus.ua