Біологі б’ють на сполох: людство, схоже, спровокувало шосту хвилю масового вимирання видів в історії нашої планети. Цього разу, на відміну від попередніх глобальних катаклізмів, причини криються не в падінні астероїдів чи потужних виверженнях вулканів. Відповідно до даних науковців, за останні 500 мільйонів років Земля вже пережила п’ять подібних подій, кожна з яких призвела до значного скорочення чисельності живих організмів.
Найвідомішою стала подія 66 мільйонів років тому, коли зіткнення планети з космічним тілом у районі півострова Юкатан спричинило зникнення динозаврів. Про це повідомляє видання Space Daily.
Ключові події дня
Після кожної подібної катастрофи екосистеми Землі потребували мільйонів років для відновлення. Протягом цього часу нові групи видів заповнювали звільнені екологічні ніші. Науковці визначають масове вимирання як зникнення щонайменше 75% видів за геологічно стислий проміжок часу, який не перевищує 2,8 мільйона років. Усі п’ять попередніх випадків відповідають цьому визначенню.
Нинішня ситуація викликає серйозне занепокоєння серед дослідників. Згідно з дослідженням, опублікованим у 2015 році в журналі Science Advances під керівництвом доктора Герардо Себальйоса (Національний автономний університет Мексики), за період з 1900 року зафіксовано 477 випадків зникнення хребетних. Для порівняння, природний рівень вимирання передбачав би лише дев’ять випадків.
Фактично, швидкість зникнення хребетних видів нині перевищує природні показники у 8–100 разів. Те, що зникло за останнє століття, за нормальних умов зайняло б від 800 до 10 000 років. Ще більш вражаючі втрати спостерігаються серед безхребетних. Огляд 2022 року, опублікований у Biological Reviews під керівництвом Роберта Коуї (Університет Гаваїв), свідчить, що з 1500 року Земля могла втратити від 150 000 до 260 000 видів, що становить приблизно 7,5–13% відомого біорізноманіття.
Дослідники наголошують, що реальні цифри можуть бути занижені, адже науковий світ традиційно концентрується на вивченні великих і помітних видів, часто ігноруючи менших та менш досліджених організмів. Ключова відмінність поточної ситуації від попередніх катастроф полягає в її причині. Якщо раніше масове вимирання спричиняли природні глобальні процеси, такі як вулканізм, кліматичні зміни, закислення океанів чи падіння метеоритів, то сьогодні головним чинником впливу є діяльність людини.
Детальніше: Науковці розгадали секрети долини глечиків в Лаосі (фото)
Зокрема, людство вже перетворило близько половини придатних для життя земель на сільськогосподарські угіддя та міську інфраструктуру. Рівень вуглекислого газу в атмосфері зріс приблизно на 50% порівняно з доіндустріальним періодом, а поверхневі води океанів стали кислішими приблизно на 30%.
Водночас деякі науковці не погоджуються з терміном “шосте масове вимирання”. Дослідження Джона Вінса (Університет Арізони) та Крістен Сабан (Гарвардський університет), опубліковане в PLOS Biology, аналізує дані понад 163 тисяч видів. Згідно з їхніми висновками, за останні 500 років зникло 102 роди, що становить менше 2% серед ссавців та менш як 0,5% усіх оцінених груп.
На думку авторів, до порогу у 75%, який визначає масове вимирання, людству ще далеко, а сам термін може перебільшувати реальний масштаб подій. Попри розбіжності в оцінках, науковці одностайні в головному: біорізноманіття планети стрімко скорочується, темпи змін прискорюються, і ключовим чинником цих процесів є саме людина. Суперечка в науковому середовищі наразі стосується радше термінології, аніж самої тенденції.
Нагадаємо, раніше на затопленому острові в США виявили покинуту лікарню, збудовану у 1800-х роках.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб отримувати найсвіжіші новини про війну та події в Україні!
Підсумок від Українське життя:
Ця новина надає важливу інформацію про стан біорізноманіття на Землі та вплив людської діяльності на нього. Розуміння масштабів проблеми та її причин допомагає усвідомити необхідність зміни нашої поведінки задля збереження планети для майбутніх поколінь. Новина буде корисною для всіх, хто цікавиться екологією, наукою та майбутнім Землі.
Оригінал статті: drevo.uaportal.com