Польща закликає до взаємності: Туск натякає на припинення односторонніх жестів доброї волі до України
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск висловив думку, що Варшава має припинити надмірно демонструвати свою добру волю. Водночас він застеріг від поспішних кроків у наданні фінансової допомоги Україні під час триваючої війни з Росією. Ці міркування були представлені польським делегатам напередодні саміту НАТО, що відбудеться 7-8 липня в Анкарі. Які саме зауваження висловив польський прем’єр?
Під час саміту Європа має намір остаточно визначити власну оборонну стратегію, де Польща відіграватиме ключову роль. У зв’язку з цим, за словами Туска, необхідно враховувати фінансове навантаження, яке несе країна. Прем’єр-міністр не заперечив потреби України у фінансовій підтримці, але одразу перейшов до обговорення нещодавнього скандалу між країнами, який спалахнув у червні. Він повідомив, що Варшава вже провела переговори з главою МЗС України Андрієм Сибігою, донісши позицію польського уряду. Відповідальність за ескалацію напруженості, як зазначив Туск, покладено на українську сторону, і цей “сигнал” було зрозуміло передано Києву.
Скандал між Польщею та Україною: позиція Туска
“Я маю інформацію, що українські політики усвідомили: ескалація напруженості, ініційована ними, сигнали, що надходять з Києва, ця авантюра, шкідлива для польських та українських інтересів, – все це дійшло до розуміння української сторони”, – пояснив Дональд Туск.
Польща запропонувала Україні перейти до “відкритої розмови про минуле” та закликала українську сторону до поступок. За словами Туска, Польща демонструє готовність до компромісу у цьому конфлікті, але не бачить зустрічних кроків з боку України.
“Добрі польсько-українські відносини відповідають обопільним інтересам, але вони вимагають доброї волі з Києва. Не може бути так, що лише Варшава постійно виявлятиме добру волю”, – наголосив прем’єр-міністр.
Дональд Туск об’єднав кілька важливих тем: війну з Росією, безпекові виклики для Європи з боку Москви та двосторонні відносини між Польщею та Україною. Він підкреслив, що Польща несе свою частку оборонних зобов’язань, зокрема, відповідальність за оборону східних кордонів ЄС. Однак, він повторив, що “не вважає, що Україні не потрібна фінансова допомога”.
“Цей саміт НАТО фактично остаточно визначить відповідальність Європи за власну безпеку та відповідальність Польщі. З точки зору обороноздатності та ефективного фінансування оборони, особливо у контексті звичайної зброї та військових дій, Польща є взірцем для НАТО”, – додав він.
Деталі скандалу між Польщею та Україною
- 1 липня польське видання WP Wiadomości повідомило про можливий візит глави МЗС України Андрія Сибіги до Польщі з метою налагодження двосторонніх відносин. За даними журналістів, дипломат міг запропонувати кандидатуру генерала УНР Марка Безручка, який співпрацював з польськими військами у 1920 році, зокрема, під час визволення Києва та оборони Замостя. Вранці 3 липня речник МЗС України Георгій Тихий підтвердив візит, про що повідомила “Європейська правда”.
- У червні 2026 року між Польщею та Україною виник конфлікт через присвоєння українському підрозділу ССО назви “Героїв УПА”. Польський президент Кароль Навроцький висловив своє невдоволення, після чого забрав орден “Білого Орла” у Президента України Володимира Зеленського. 20 червня Зеленський повернув орден до Польщі через сервіс “Нової пошти”, так само вчинили інші українські посадовці. Це призвело до хвилі взаємних відмов від нагород. Зрештою, Володимир Зеленський не відвідав конференцію з відновлення у Гданську, де Україну представляла прем’єр-міністерка Юлія Свириденко.
Нагадаємо, 3 липня видання Telegraph повідомило, що США попередили Польщу про можливий напад РФ протягом найближчих місяців, і як Кремль може використати цю ситуацію для тиску на Україну.
Підсумок від Українське життя:
Ця новина є важливою для українців, оскільки вона висвітлює актуальну позицію Польщі щодо двосторонніх відносин та фінансової допомоги Україні. Розуміння позиції ключового союзника, особливо в контексті потенційних загроз, допомагає краще орієнтуватися в складній геополітичній ситуації та бути готовими до конструктивного діалогу.
За даними порталу: focus.ua