Сріблясті риби, окрім свого ефектного вигляду у воді, виявили дивовижну здатність. Новітні дослідження демонструють, що їхня шкіра може реагувати на освітлення подібно до людських очей, змінюючи свої властивості залежно від інтенсивності світла.
Про це революційне відкриття, зроблене японським науковцем Масакадзу Івасакі з Хіросімського університету, повідомляє видання Science Alert. Предметом вивчення стала риба виду Hypoatherina tsurugae, яка населяє мілководні ділянки біля узбережжя Японії та Кореї.
Найцікавіше сьогодні
У шкірних покривах цих риб містяться специфічні іридофорні клітини, наповнені кристалами гуаніну. Саме ці клітини відповідають за характерний сріблястий блиск. На відміну від пігментації, колірний ефект досягається завдяки особливій структурі кристалів, які заломлюють та відбивають світло з різною довжиною хвилі.
Під час наукових спостережень учений зауважив на спині риб світловідбивні зони, розташовані вздовж луски. Ці ділянки змінювали характер відбиття світла з частотою до кількох разів на секунду, незалежно від рухів самої риби. Доктор Івасакі виокремив три основні стани цих клітин: “статично яскравий”, “динамічно мерехтливий” та “темний”. Він висунув припущення, що перемикання між цими станами безпосередньо залежить від рівня освітлення довкілля.
В рамках експерименту риб піддавали освітленню білим світлодіодним світлом. Поки джерело світла було активним, іридофори зберігали свою яскравість. Негайно після вимкнення прямого освітлення клітини швидко переходили у затемнений стан, що нагадувало реакцію людських зіниць на зміну освітлення. У цей момент кристали гуаніну значно менше відбивали світло, проте вже невдовзі поверталися до свого первісного стану, адаптувавшись до загального освітлення приміщення.
Надалі науковець дослідив, як клітини реагують на синє, зелене та червоне світлодіодне світло, а також на лазери різної кольоровості. Аналіз показав, що найінтенсивнішу реакцію затемнення викликає саме синє світло.
За словами доктора Івасакі, після припинення впливу джерела світла іридофори приблизно за 10 секунд поверталися до мерехтливого режиму. Науковець припускає, що цей процес регулюється не лише самими клітинами, а й нервовою системою риб.
Одним із потенційних механізмів такої реакції можуть бути опсини — світлочутливі білки, які відіграють критично важливу роль у функціонуванні сітківки ока. Водночас, ця гіпотеза потребує подальших ретельних досліджень та наукового підтвердження.
Нагадаємо, у Франції виявили залізні кайдани віком 2300 років.
Бажаєте отримувати найактуальніші новини про війну та події в Україні –
Підсумок від Українське життя:
Це дослідження демонструє надзвичайно цікаву особливість риб виду Hypoatherina tsurugae, чия шкіра здатна адаптуватися до змін освітлення, подібно до людських очей. Ця інформація розширює наші знання про біологічне різноманіття та потенційні шляхи розвитку сенсорних систем у тварин. Для любителів природи та біологів це відкриття може стати основою для подальших досліджень у галузі біомімікрії та адаптивних механізмів.
За матеріалами: drevo.uaportal.com