## Екс-держсекретар МЗС під вартою: Справа про розкрадання міжнародної допомоги на 37 млн грн
Судове рішення щодо Олександра Банькова
Вищий антикорупційний суд (ВАКС) 3 серпня виніс рішення про взяття під варту колишнього державного секретаря МЗС Олександра Банькова. Його утримуватимуть під вартою до 30 вересня. Екс-посадовця підозрюють у причетності до розкрадання міжнародної допомоги, наданої Україні на початкових етапах повномасштабного вторгнення Російської Федерації. Судом визначена сума застави у розмірі 10 мільйонів гривень. Інформацію про судовий процес та винесене рішення повідомив кореспондент “Суспільного” безпосередньо із зали суду. Розгляд клопотання про обрання запобіжного заходу для Олександра Банькова тривав протягом кількох засідань – 29 та 31 липня. Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) наполягав на утриманні колишнього високопосадовця у слідчому ізоляторі, запропонувавши альтернативу у вигляді застави розміром 15 мільйонів гривень. Сторона захисту, натомість, домагалася застосування більш м’якого запобіжного заходу, аргументуючи, що запропонована сума застави є надмірною. За результатами тривалого розгляду, ВАКС частково задовольнив вимоги сторони обвинувачення, встановивши розмір застави на рівні 10 мільйонів гривень, що на 5 мільйонів менше, ніж просила прокуратура.
Деталі справи та підозри
Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та САП 27 липня оголосили про викриття організованої злочинної групи. Її члени підозрюються у заволодінні понад 37 мільйонами гривень міжнародних пожертв, призначених для підтримки України, а також у подальшій легалізації цих коштів. Згідно з версією слідства, організатором злочинної схеми виступив саме колишній державний секретар МЗС. Слідчі органи стверджують, що підозрюваний спонукав міжнародних донорів та представників закордонних дипломатичних установ перераховувати кошти на рахунок громадської організації, яка перебувала під його контролем. Експертиза встановила, що ці кошти мали статус цільових бюджетних коштів спеціального фонду МЗС. За даними НАБУ, отримані гроші згодом переказувалися на банківські рахунки пов’язаних фізичних осіб-підприємців та компаній. Надалі, через мережу конвертаційних центрів, кошти переводилися у готівку. Слідство вважає, що ці суми використовувалися для особистого збагачення фігурантів справи. Для приховування протиправної діяльності виготовлялися фіктивні документи та укладалися грантові угоди з недостовірною інформацією. У рамках цього розслідування підозри висунуто п’ятьом особам. Серед них: * Колишній державний секретар МЗС, якого слідство вважає організатором схеми. * Його колишній керівник апарату. * Чинний дипломат. * Радник колишнього міністра закордонних справ. * Керівник підконтрольної громадської організації. * Бухгалтер цієї організації. Хоча ім’я екс-держсекретаря у повідомленні НАБУ не було названо, було зазначено, що йдеться про посадовця, який обіймав цю посаду в Міністерстві закордонних справ України у період з 2020 по 2024 рік. Саме в цей час державним секретарем МЗС був Олександр Баньков.
Інші резонансні справи
Ця справа не єдина в контексті боротьби з корупцією щодо колишніх посадовців. Раніше, у липні, Україна домоглася екстрадиції з Німеччини колишнього народного депутата Верховної Ради VIII скликання. Його обвинувачують у легалізації майже 20 мільйонів гривень та маніпуляціях на фондовому ринку. З Італії було повернуто екс-керівника фінансового департаменту одного з підприємств, якого підозрюють у розтраті майже 944 тисяч доларів США. Крім того, НАБУ повідомило про вручення нової підозри колишньому топменеджеру державного підприємства “Енергоатом” у справі про масштабну корупційну оборудку. Слідство вважає, що він міг легалізувати понад 30 мільйонів гривень незаконно отриманих коштів, інвестувавши їх у придбання елітної нерухомості, коштовних автомобілів та інших предметів розкоші.
Підсумок від Українське життя:
Ця новина є важливою для розуміння зусиль, що докладаються для боротьби з корупцією в Україні, особливо в контексті використання міжнародної допомоги. Взяття під варту колишнього держсекретаря МЗС та викриття схеми розкрадання коштів свідчать про роботу правоохоронних органів. Для пересічних громадян це означає, що міжнародні партнери можуть бути більш впевнені у цільовому використанні наданих коштів, а держава демонструє рішучість у боротьбі з внутрішніми загрозами.
Дізнатися більше на: focus.ua