У 1973 році Польщу сколихнула новина про розкриття гробниці короля Казимира IV Ягеллона. Подальші трагічні події, що послідували за цим відкриттям, породили перестороги щодо стародавніх прокльонів. Однак, результати сучасних наукових досліджень пропонують значно більш прагматичне пояснення.
Як повідомляє видання Popular Mechanics, попри жорсткі обмеження доступу до історичних поховань того часу, архієпископ Кракова Кароль Войтила, майбутній Папа Римський Іван Павло II, надав дозвіл групі науковців дослідити усипальницю польського монарха, похованого у 1492 році.
Найважливіші новини дня
- Невдовзі після проникнення до гробниці сталися тривожні події: з дванадцяти дослідників, які працювали всередині склепу, за кілька днів загинуло четверо.
- Через десять тижнів кількість жертв зросла до десяти, а протягом наступних років померло загалом 15 осіб, які або безпосередньо перебували в гробниці, або контактували зі знайденими артефактами під час лабораторних досліджень.
Популярність ідеї про “смертельне прокляття” давніх поховань значною мірою завдячує відкриттю гробниці єгипетського фараона Тутанхамона у 1922 році. Після загибелі керівника експедиції, лорда Карнарвона, що сталася невдовзі після вторгнення до поховальної камери, народилася легенда про “прокляття мумії”.
Хоча офіційною причиною смерті Карнарвона були названі ускладнення після укусу інфікованого комара та подальша пневмонія, автори дослідження, опублікованого у 2003 році, висунули гіпотезу про можливе зараження інвазивним грибком Aspergillus. Спори цього грибка могли знаходитись у повітрі гробниці.
Саме через цю асоціацію польські археологи, вирушаючи до усипальниці Казимира IV, жартували про небезпеку “прокляття”. Проте, після низки смертей, ситуація перестала здаватися містичною.
У 2015 році в журналі Journal of the Air & Waste Management Association були представлені результати дослідження повітря та поверхонь у низці польських склепів, зокрема й тих, що знаходяться у Вавельському замку.
Науковці виявили, що концентрація грибкових спор у цих приміщеннях значно перевищувала безпечні норми для професійної діяльності. Дослідники наголосили на необхідності усвідомлення потенційних ризиків для здоров’я, з якими стикаються особи, що працюють у подібних умовах.
Експерти вважають, що особливості поховального обряду XV століття відіграли ключову роль. Казимир IV Ягеллон помер у віці 65 років. Через спекотну погоду, тіло почало розкладатися ще до поховання, і, ймовірно, було покладене до простої дерев’яної труни.
Додатково: Науковці розгадали секрети долини глечиків в Лаосі (фото)
Коли ж археологи відкрили гробницю майже через п’ять століть, дерев’яна труна повністю зруйнувалася, створивши сприятливе середовище для активного розвитку мікроорганізмів.
Подальший аналіз зразків виявив високу концентрацію декількох видів грибків, серед яких Aspergillus, Penicillium rubrum та Penicillium rugulosum. У нормальних умовах ці грибки можуть викликати алергічні реакції або запалення, але в замкненому просторі їхня концентрація виявилася екстремально високою.
За словами дослідників, вдихання великої кількості грибкових спор, особливо особами з ослабленим імунітетом, може спровокувати розвиток важких легеневих інфекцій. Ці захворювання можуть прогресувати як стрімко, так і непомітно, розвиваючись протягом тривалого часу.
Сучасні наукові дані свідчать, що серія смертей після розкриття гробниці Казимира IV Ягеллона, ймовірно, була спричинена не містичними прокльонами, а небезпечним впливом токсичних грибкових спор, що накопичувалися в герметично закритому похованні протягом століть.
Нагадаємо, у Франції було знайдено 2300-річні залізні кайдани.
Бажаєте отримувати найактуальніші новини про війну та події в Україні –
Підсумок від Українське життя:
Ця новина пояснює загадкові смерті археологів науковим підходом, розвіюючи містичні здогадки. Інформація буде корисною для тих, хто цікавиться історією, археологією та безпекою під час досліджень стародавніх поховань. Вона підкреслює важливість дотримання заходів безпеки та знання про потенційні ризики, пов’язані з мікробіологічним середовищем у закритих просторах.
Оригінал статті: drevo.uaportal.com