“Вирій”: Як українська модель Ірина Кравченко створила унікальний образ для фестивалю
8 та 9 серпня в Києві вдруге пройшов етно-електронний фестиваль “Вирій”, де значна увага приділялася візуальній складовій. Після успішного дебюту минулого року, відвідувачі цього разу ще з більшим ентузіазмом взялися за створення яскравих образів. Українська модель Ірина Кравченко, відома співпрацею з такими брендами, як Prada та Valentino, приділила максимум уваги розробці свого вбрання. Вона поділилася з нами процесом підготовки.
Ірина Кравченко

«Для створення образу на фестиваль “Вирій” я почала з в’язаної сукні від OYSHO, яка вже була в мене вдома. Далі, у магазині ZARA, я знайшла масивні золоті сережки, які, на мою думку, чудово доповнили текстуру основного вбрання. Також придбала металевий золотистий ланцюжок, і саме золото стало ключовим елементом мого фестивального образу. Наступним кроком був пошук взуття. Я скористалася платформою OLX і замовила золоті босоніжки. Коли отримала їх, мені не сподобалися надто довгі носки, тому довелося звернутися до майстерні, щоб їх вкоротити. Після вирішення питання з взуттям, виникла потреба прикрасити голову. Спочатку я планувала самостійно сплести віночок, але брак часу змусив мене замовити його у майстрині, яка впоралася бездоганно», – розповідає Ірина.



«Однак, я відчувала, що образу чогось бракує. Тому вирішила додати до сукні плетений золотий жилет. Незадовго до цього я придбала курси макраме і вже встигла сплести одну річ. Я надіслала фото свого образу до ChatGPT, запитавши, як краще доповнити його жилеткою. Втім, виготовлення жилета з золотих шнурів виявилося непростим завданням через специфіку матеріалу», — ділиться модель.

«Натхненна фразою організаторів “Вирію” — “Вітер у крилах і розкутість” — я вирішила створити накидку. Оскільки чекати на готову було б довго, я зробила її самостійно. Придбала в магазині чотири метри синтетичного шифону (ширина 1,45 м) — це недорога й практична тканина, яка майже не мнеться і з якою легко експериментувати. Оскільки я не вмію шити, то вирізала основу у формі крил. Однак, тканина почала сипатися, тому її довелося обпалити», — пояснює Ірина.

«Цей процес зайняв близько двох годин, і я залишилася задоволена результатом. Фінальним штрихом став легкий золотий розпис спеціальною фарбою для текстилю. Зізнаюся, на той момент я вже так втомилася, що використовувала її доволі економно», — додає модель.

«На другий день фестивалю я вирішила переосмислити вже створений образ. Спочатку я перевернула накидку, закріпивши частину, що опинилася позаду, кількома стібками, створивши таким чином ефектний шлейф. З залишків тканини я також виготовила спідницю. Потім згадала про чорну шубу, яка вже десять років припадала пилом удома і яку я одягала лише раз. Додавши її, я планувала зігрітися, адже першого дня мені було досить прохолодно. Однак, за температури +30°C шуба стала виключно декоративним, але дуже ефектним елементом. Загалом, я задоволена результатом», — підсумувала Ірина.
Підсумок від “Українське життя”:
Ця стаття чудово демонструє, як можна створити неповторний образ для фестивалю, поєднуючи наявні речі, покупки з мас-маркету та власну креативність. Історія Ірини Кравченко надихає на експерименти з одягом, показуючи, що навіть з простих матеріалів можна створити щось унікальне. Це чудовий приклад для тих, хто хоче виділитися на заході та підкреслити свою індивідуальність, не витрачаючи при цьому надмірних коштів.
Інформація підготовлена на основі матеріалів: vogue.ua
