“>
Фото: Офіс Президента України / www.president.gov.ua
Якщо державний бюджет на 2027 рік передбачить для компанії в рамках PSO щонайменше 20 мільярдів гривень з дорахуванням за 2026 рік, а дефолт за єврооблігаціями буде врегульовано шляхом реструктуризації, та за умови, що касовий розрив не перевищить 26 мільярдів гривень, то “Укрзалізниця” зможе уникнути запровадження жорстких заходів. Таку думку висловив член наглядової ради компанії Анатолій Амелін.
“Порушення будь-якої з цих умов активує жорсткий пакет заходів: скорочення основного персоналу на 15-20%, припинення роботи збиткових маршрутів, що не є державним замовленням, замороження капітальних витрат (за винятком безпекових), а також прискорений продаж активів”, – зазначено в аналітичному звіті “Що відбувається з Укрзалізницею?”, який він презентував спільно з першим заступником міністра інфраструктури Володимиром Шульмейстером. Звіт підготовлено Українським інститутом майбутнього (УІМ).
Зазначається, що якщо цього року бюджетна допомога “Укрзалізниці” залишиться на рівні 16 мільярдів гривень, застосування жорстких заходів дозволить скоротити річний збиток до 6,1 мільярда гривень. Однак, збільшення PSO до 24 мільярдів гривень дозволить утримати збиток в межах 5,1 мільярда гривень.
“Переклад для бюджетного столу переговорів: 8 мільярдів гривень, утриманих урядом, обернуться тисячами втрачених робочих місць та скасуванням десятків поїздів. Це не погроза – це арифметика”, – підкреслили автори плану.
Вони додали, що якщо у 2025 році з 16 мільярдів гривень бюджетної підтримки компенсація операційних збитків становить лише 5,55 мільярда гривень, а решта – це інвестиційна складова, то на 2027 рік необхідно передбачити все PSO за формулою “собівартість державного замовлення мінус тарифні доходи”, як зазначено у документі.
У документі вказано, що дорахування на 2026 рік слід провести у IV кварталі. При цьому профільний комітет Верховної Ради раніше клопотав про передбачення цієї суми до 26 мільярдів гривень. На 2027 рік, окрім 24 мільярдів гривень у держбюджеті, пропонується передбачити передплачені регіональні контракти на приміські перевезення.
Автори аналітичного звіту зауважують, що у сфері пасажирських перевезень “Укрзалізниця” має прибуток лише в міжнародному сегменті, де очікується отримати близько 2,4 мільярда гривень у 2026 році. Найбільш збитковим є приміський сегмент: середня поїздка на 46 км з вартістю квитка 15-20 гривень при собівартості понад 300 гривень призводить до збитків понад 10 мільярдів гривень на рік. Компенсацію витрат на пільговий проїзд мають здійснювати місцеві бюджети, однак фактичний рівень компенсації хронічно становить лише 15-20%.
Автори звіту уточнюють, що потенціал скорочення персоналу в УЗ обмежений через кадровий дефіцит, який вже становить 15-20%, а також через необхідність аварійного відновлення інфраструктури та забезпечення безпеки в умовах воєнного стану. З початку війни кількість працівників УЗ зменшилася на 62,8 тисяч осіб – до приблизно 170 тисяч, проте компанія залишається найбільшим роботодавцем в Україні.
Водночас, пропонується отримати близько 4-5 мільярдів гривень за рахунок завершення скорочення адміністративного персоналу на 25% та подальшого скорочення до 50% працівників сервісних функцій центрального офісу, з перекваліфікацією частини персоналу на дефіцитні робітничі професії.
Автори оцінюють економію від оптимізації пасажирської мережі поза державним замовленням ще в 1,5-2,5 мільярда гривень. Це досягається, зокрема, шляхом скорочення кількості рейсу хронічно малозавантажених нічних та дублюючих поїздів.
Додаткові 2-3 мільярди гривень може принести запропонована антикризова модель за рахунок оптимізації ремонтних робіт та мережі. Зокрема, капітальні ремонти пропонується зосередити на коридорах з доведеним трафіком, а до 1,2 тисячі кілометрів інфраструктури законсервувати у “гарячому резерві” за узгодженням із Генеральним штабом України.
Комерційний блок, за оцінками авторів, може забезпечити додаткові 4,5-6 мільярдів гривень. Це передбачає подальше застосування динамічного ціноутворення, продаж близько 370 тисяч тонн металобрухту та розвиток супутніх вантажних сервісів.
Автори звіту заявили, що раніше заявлений ефект від динамічного ціноутворення у 6,9 мільярда гривень є завищеним, оскільки річна квиткова база становить 7,4 мільярда гривень. Тому, за їхньою консервативною оцінкою, цей інструмент може принести лише 0,3-0,5 мільярда гривень додаткових доходів на рік.
У звіті також пропонується переглянути портфель незавершеного будівництва, який за 2025 рік зріс на 98,5% – до 24,08 мільярда гривень. Об’єкти, готовність яких перевищує 90% і які здатні генерувати грошовий потік, пропонується завершити, а решту – законсервувати.
Щодо розвитку конкуренції та приватної тяги, то, на думку авторів, це є необхідною умовою для залучення інвестицій в залізницю обсягом приблизно 3 мільярди доларів на рік, але це питання слід розглядати після завершення війни.
“Ми писали це у 2018-2019 роках і не відмовляємося від жодного слова. В умовах воєнного часу цей план не застосовується: оборонний фільтр і керованість мережі зараз мають вищий пріоритет. Конкуренція – це відкладений горизонт після стабілізації, а не скасована ідея”, – зазначено у документі.
Щодо підвищення вантажних тарифів на 30%, яке відбулося з 1 серпня, то за заявленого валового ефекту від нього у 20-26 мільярдів гривень на рік, з урахуванням можливого переходу 7-11 мільйонів тонн (зі 161 мільйона тонн у 2025 році) на автотранспорт, чистий ефект може становити 17-19 мільярдів гривень.
Як повідомлялося, у січні поточного року “Укрзалізниця” відмовилася здійснювати купонні виплати на суму 45 мільйонів доларів за єврооблігаціями 2026 року (ставка 8,25%, номінал 703,2 мільйона доларів) та єврооблігаціями-2028 (ставка 7,875%, номінал 351,9 мільйона доларів). Компанія заявила про намір розпочати комплексну реструктуризацію зобов’язань за облігаціями за участю фінансових та юридичних консультантів. Однак, власники євробондів наразі відкинули пропозиції компанії, які, серед іншого, передбачали списання 20% номіналу, відстрочку до червня 2033 року, амортизацію з 2030-го, зменшення купону до 1,5% з поступовим відновленням до 7,75% з прив’язкою до вантажопотоків.
Основними причинами припинення обслуговування боргу за єврооблігаціями компанія назвала триваюче скорочення доходів від перевезення вантажів на тлі зменшення їх обсягу, а також посилення атак на залізницю, загальна кількість яких у 2025 році (1195) перевищила сукупний показник за 2023-2024 роки.
У 2025 році “Укрзалізниця” зменшила виручку на 15,6% – до 2 мільярдів 189 мільйонів доларів, EBITDA – на 30,2%, до 293 мільйонів доларів, з яких 270 мільйонів доларів становила бюджетна підтримка. Співвідношення чистого боргу до EBITDA зросло до 5,2.
Оригінал статті: interfax.com.ua