Під час виконання топографічних робіт дорожньо-будівельною компанією в Богемії (Чехія) було випадково виявлено велике кельтське поселення, якому приблизно 2200 років. На його території археологи знайшли тисячі цінних артефактів, включаючи золоті та срібні монети, ювелірні вироби, кераміку та намистини з балтійського бурштину.
Дослідники припускають, що це поселення, розташоване поблизу Градец-Кралове, може бути одним із найбільших кельтських поселень, коли-небудь знайдених у Центральній Європі. Про це повідомляє видання indiandefencereview.com.
Ключові історії дня
Займана пам’яткою площа становить близько 25 гектарів. Для порівняння, більшість відомих поселень залізного віку в цьому регіоні мали розмір лише 1–2 гектари. Таким чином, виявлений об’єкт перевищує типовий населений пункт того періоду більш ніж у десять разів. Розкопки, що тривали два роки, принесли вражаючі результати: дослідники зібрали понад 13 тисяч мішків із різноманітними артефактами.
Серед знахідок — золоті та срібні монети різних розмірів, понад тисячу ювелірних виробів, зокрема брошки та скляні намистини. Крім того, археологи виявили фрагменти дзеркал, металевий посуд, високоякісну кераміку та намистини з балтійського бурштину.
Велика кількість виробів з бурштину має особливе значення для дослідників. Поселення знаходилося на стародавньому Бурштиновому шляху — ключовому торговельному маршруті, що в давнину з’єднував узбережжя Балтійського та Північного морів із регіонами Середземномор’я.
Бурштин транспортували на південь через низку торгових поселень, подібних до знайденого в Богемії. Виявлені артефакти свідчать, що ця місцевість могла відігравати важливу роль у торгівлі та обміні товарами. Ще однією унікальною рисою пам’ятки є відсутність оборонних стін. На думку археологів, це може вказувати на те, що основним видом діяльності місцевої громади була торгівля, а не військова діяльність.
На значній території поселення виявлено житлові та виробничі споруди, а також об’єкти, які, ймовірно, мали релігійне призначення. Водночас дослідники не виявили жодних ознак масштабного військового конфлікту. Ймовірно, поселення було покинуте приблизно у I столітті до нашої ери. Під час розкопок не виявлено шарів, що свідчать про масштабну пожежу, схованки зі зброєю чи масові поховання. Тому версію про насильницьке захоплення поселення археологи наразі вважають малоймовірною.
Натомість серед можливих причин занепаду розглядають економічні труднощі або зміни природного середовища, які могли вплинути на життя громади та торговельні шляхи. Попри масштаб поселення та велику кількість археологічних знахідок, дослідники не виявили на його території жодного поховання. Це стосується всієї площі розкопок, де були знайдені житлові, виробничі та, ймовірно, культові споруди.
Відсутність могил залишається однією з головних загадок пам’ятки. Археологи припускають, що мешканці могли ховати померлих в іншому місці, дотримуючись своїх поховальних традицій. Водночас не виключено, що причиною є неповнота археологічних даних або особливості організації саме цієї громади.
Подальше вивчення знахідок допоможе дослідникам краще зрозуміти, як було організоване поселення, якою була його роль у торгівлі та чому через кілька століть воно було остаточно покинуте.
Нагадаємо, науковці дізналися, чим пахли Помпеї до їхнього знищення.
Бажаєте отримувати найактуальніші новини про війну та події в Україні –
Підсумок від Українське життя:
Ця знахідка є надзвичайно важливою для розуміння історії кельтських народів та їхньої ролі в торговельних зв’язках Європи. Велика площа поселення, тисячі артефактів, зокрема з бурштину, та відсутність оборонних споруд дають унікальну можливість дослідити мирне життя, економічну активність та торговельні маршрути давніх часів. Для українців, які мешкають на перехресті історичних шляхів, це відкриття може надати нові перспективи щодо зв’язків наших предків з європейською цивілізацією.
Оригінал статті: drevo.uaportal.com