Україна запроваджує пілотний проєкт із підземного зберігання нафтопродуктів, що є частиною обов’язкових мінімальних резервів нафти та нафтопродуктів (МРНН), з початку 2027 року. Це передбачено постановою Кабінету міністрів №1037 від 13 серпня 2026 року, оприлюдненою на Урядовому порталі.
Згідно з постановою, цей експериментальний проєкт, ініційований Міністерством енергетики, триватиме не довше ніж два роки.
“З початку третього звітного року (2027 року) учасники ринку та оператори будуть зобов’язані зберігати частину обсягів дизельного палива, що становить щонайменше 20% від загальних обсягів цього виду нафтопродуктів із фонду МРНН, у підземних нафтосховищах”, – зазначено в порядку впровадження експериментального проєкту до постанови.
Проєкт передбачає розбудову комплексної мережі підземних сховищ для нафтопродуктів та забезпечення умов для їхньої безпечної експлуатації, як зазначено в порядку.
Міністерство енергетики буде відповідальним за координацію експериментального проєкту, а АТ “Укртранснафта” – за спеціалізоване відповідальне зберігання.
Водночас, функціонування спеціалізованого відповідального зберігача надає іншим учасникам ринку право зберігати нафтопродукти у власних підземних сховищах.
Перелік державних об’єктів, майно яких може бути використане як підземні сховища, визначено у закритій частині постанови.
Міненерго має забезпечити реалізацію проєкту у співпраці, зокрема, з НАК “Нафтогаз України”, “Укртранснафтою” та “Оператором ринку”.
Директор консалтингової компанії А-95 Сергій Куюн зазначив, що наразі в Україні відсутні підземні сховища, і за чотири місяці до початку терміну ніхто не встигне навіть розробити проєкт. Водночас він звернув увагу на те, що постанова передбачає використання для цих цілей нафтопроводів, соляних каверн, виснажених нафтових або газових родовищ та інших геологічних утворень.
Куюн також додав, що найближчим часом державні банки за рішенням уряду можуть розпочати фінансування проєктів підземних сховищ нафтопродуктів під 10% річних, з частковою компенсацією відсотків державою. Сума кредитування, за його даними, може становити від 100 млн грн до 1 млрд грн. При цьому Куюн припустив, що в таких випадках встановлюється жорстка умова введення сховищ в експлуатацію протягом року.
Однак, на його думку, рік – це нереалістичний термін, тому уряду доведеться прискорити процес погодження проєктної документації, який зараз триває рік-півтора. При цьому директор А-95 зазначив, що приватні оператори мереж АЗС вже розпочали будівництво підземних сховищ “на власний ризик”, паралельно погоджуючи проєкти.
Він також звернув увагу на загальне питання зберігання МРНН з 2027 року.
“Закон (про МРНН), хоча і стримується підзаконними актами, але формально діє, і наразі норматив МРНН становить 6% (від ринку – ЕР), або близько 600 тис. т. Це обсяг, який фізично ніде зберігати – ані під землею, ані на поверхні. І ніхто не буде зберігати на поверхні, бо це самогубство для бізнесу. Якщо ситуація не зміниться, з 2027 року норматив автоматично збільшиться до 9%”, – описав ситуацію Куюн.
При цьому він додав, що в Міненерго усвідомлюють проблему та підготували зміни до закону, які вже мають близько 300 правок.
“Позиції такі: всі без винятку розуміють головне – запаси необхідні, але вони мають бути захищеними. І ці запаси мають бути в Україні, розмови про зберігання за кордоном швидко розвіюються”, – підсумував директор А-95.
Як повідомлялося, парламент ухвалив закон про МРНН 21 листопада 2023 року.
У пояснювальній записці до законопроєкту №9024-д зазначалося, що його прийняття дозволить створити в Україні систему мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів, врегулювати відносини у сфері управління такими мінімальними запасами, а також забезпечити виконання зобов’язань України щодо імплементації Директиви 2009/119/ЄС.
На думку СЕО OKKO Group Василя Даниляка, створення МРНН є доцільним лише тоді, коли Україна матиме достатній парк підземних резервуарів.
Інформація підготовлена на основі матеріалів: interfax.com.ua