Фото: https://www.facebook.com/olexbondarenko
Близько 80% холодильних логістичних складів у Київській області були зруйновані за останні півроку. Оптимістичний прогноз передбачає прискорену децентралізацію логістичних ланцюгів, що призведе до зростання цін на 10-15% протягом найближчих трьох місяців, як повідомив генеральний директор Бюро інвестиційних програм Олександр Бондаренко в інтерв’ю агентству "Інтерфакс-Україна".
"Протягом минулих шести місяців у Київській області було знищено понад 650 тис. кв. м логістичних центрів. Особлива увага була приділена саме холодильним складам, де зберігалися продукти харчування. Близько третини з них – 650 тис. кв. м – становили холодильні склади торговельних мереж (таких як Fozzy Group, Metro, Auchan, Varus, ATB, "Аврора" тощо). Фактично, зруйновано близько 80% холодильних логістичних потужностей", – зазначив він.
З огляду на це, за словами експерта, наразі можливі перебої з постачанням категорій товарів, що вимагають особливого температурного режиму зберігання.
Експерт виділив два потенційні сценарії розвитку подій: помірно-оптимістичний та песимістичний. Перший припускає швидку децентралізацію логістичних операцій та подорожчання таких товарів у торговельних мережах на 10-15%.
"За помірного сценарію виробники та рітейлери не будуть сперечатися щодо того, хто несе відповідальність за збитки від знищеного майна (зазвичай, запаси на складах вважаються власністю рітейлера, проте зараз точаться дискусії про перекладання частини втрат на виробників – прим. ред. "Інтерфакс-Україна"), а об’єднають свої зусилля для розробки моделі децентралізованої логістики. Однак, це надзвичайно витратний варіант, і немає гарантії, що вдасться його реалізувати протягом наступних двох-трьох місяців", – пояснив він.
Цей підхід передбачає на початковому етапі перерозподіл залишків товарів із суміжних регіонів до великих міст, чия логістична інфраструктура зазнала ушкоджень. Однак, він не тільки дорожчий, але й не завжди практичний для певних видів продукції (наприклад, мінеральної води чи овочів).
За інформацією експерта, на даний момент тривають переговори між виробниками та торговельними мережами. Зокрема, мережі пропонують виробникам організовувати доставку не до 6-8 розподільчих центрів, а безпосередньо до всіх магазинів мережі. При цьому вони прагнуть уникнути збільшення цін, спричиненого зростанням логістичних витрат.
"Ціни все одно доведеться підвищити, оскільки, враховуючи додаткові 10-15% витрат на логістику в собівартості товару, без корекції цін виробники не зможуть забезпечити операційну прибутковість. Якщо вони не будуть працювати з прибутком, вони припинять відвантаження товарів, що призведе до критичного дефіциту як продовольчих, так і інших товарів повсякденного попиту", – зазначив Бондаренко.
Другий сценарій – песимістичний, за якого затягування переговорів між рітейлерами та виробниками може спровокувати серйозний дефіцит на полицях магазинів.
За словами експерта, виробники, замість того, щоб брати на себе весь тягар диверсифікації логістики, шукатимуть альтернативні шляхи реалізації продукції, включаючи експортні контракти. Особливо це актуально з огляду на практику відтермінування платежів на 60-90 днів, яку застосовують великі мережі.
"У песимістичному сценарії виробники відмовляться працювати за новими логістичними правилами. Проблема не тільки в комерційних аспектах, а й у можливості доставити товар безпосередньо до точок реалізації. У цьому випадку, якщо обстріли логістичних складів та виробничих потужностей продовжаться з такою ж інтенсивністю, у жовтні-листопаді ймовірний стабільний дефіцит продукції на полицях магазинів", – прогнозує він.
Імпортери не будуть готові ризикувати, зберігаючи великі обсяги товарів в Україні, і концентруватимуть залишки на своїх імпортних складах. Виробники ж можуть розглядати варіанти консервації своїх промислових потужностей, оскільки не всі мають достатньо коштів для відновлення після обстрілів та можливості залучення кваліфікованої робочої сили для цих робіт.
"На жаль, в Україні у підприємців не надто глибокі кишені. Крім того, наразі існують значні труднощі з проєктним фінансуванням та коштами на відновлення втрачених потужностей для малого та середнього бізнесу. Тому питання фінансування та страхування ризиків є ключовими. На мій погляд, за таких ритмічних, потужних, постійних і досить цілеспрямованих атак, коли склад або виробництво повністю вигорає, запас міцності українських бізнесменів залишився приблизно на шість, максимум 12 місяців роботи в нинішніх умовах", – наголосив він.
Крім того, за його словами, надалі виробникам доведеться обирати між відновленням існуючих потужностей або створенням нових виробництв у сусідніх країнах, таких як Словаччина, Румунія або Польща, з подальшим імпортом продукції.
"Я вже спостерігаю тенденцію, коли власники бізнесу, чиї логістичні чи промислові активи були знищені, розмірковують: от зараз я відновлю ще раз, вкладу ще 5 мільйонів євро, але яка ймовірність, що через півроку знову не буде влучання. Краще ці кошти спрямуємо на будівництво меншого заводу, але вже на території ЄС. Це надзвичайно негативна тенденція для нас з економічної точки зору, оскільки це призводить до втрати робочих місць та податкових надходжень до місцевих бюджетів України, а також до подальшого відтоку економічно активного населення з країни", – зазначив Бондаренко.
На його думку, для зменшення ймовірності песимістичного сценарію держава повинна впровадити програми підтримки бізнесу.
"Необхідно забезпечити доступ до проєктного фінансування, страхування, бронювання ключових співробітників та будівельників, які займатимуться відновленням. Адже на сьогоднішній день більшість виробників і логістичних девелоперів чи власників логістичних об’єктів фактично залишені сам на сам зі своїми проблемами", – констатував він.
Дізнатися більше на: interfax.com.ua