Керлінг: Від середньовічної Шотландії до олімпійського тріумфу – захоплива подорож “шахів на льоду”
Рина Теніна 16 лютого 2026 – 17:14 16 лютого 2026 – 10:27
Видання “ІП “Кур’єр””, посилаючись на портал “Чемпіон”, занурює читачів в історію виникнення керлінгу, розкриває його основні правила, тонкощі майстерності, розповідає про лідерів світової арени та їхні шанси на Олімпіаді. Крім того, матеріал досліджує розвиток цього виду спорту в Україні.
Після ознайомлення з цією статтею ваше сприйняття керлінгу зміниться, а перегляд трансляцій стане більш осмисленим та цікавим, адже ви зрозумієте його фундаментальні принципи.
Історичне коріння та еволюція гри
Керлінг (з англійської “curl” – завиток, “to curl” – крутити, що описує обертальний рух снаряда по льоду) – це один із найстаріших командних видів спорту на льоду. Його витоки сягають XVI століття у Шотландії. Перші письмові свідчення про гру з використанням каменів на льоду датуються 1511 роком.
Археологічні знахідки включають кам’яні снаряди з ручками, що використовувалися для ковзання по замерзлих водоймах. Спочатку це була народна забава селян та ремісників, які змагалися на природному льоду річок і озер.
З часом гра набувала впорядкованості. У XVIII столітті в Шотландії з’явилися перші клуби керлінгу та писані правила. Важливим етапом стало заснування Королівського клубу керлінгу у 1838 році, який значно сприяв стандартизації гри.
Завдяки британським емігрантам керлінг поширився до Канади, США та інших країн. У Канаді він швидко завоював статус національної улюбленої гри. У XX столітті керлінг здобув міжнародне визнання і поступово перетворився на професійну спортивну дисципліну.
Правила та стратегія гри
Керлінг – це командна гра, де змагаються дві команди по чотири учасники. Мета – здобути більше очок, ніж суперник, розміщуючи спеціальні камені в зоні мішені, яка називається “дім”. Матч складається з ендів – зазвичай восьми або десяти, які іноді називають інінгами.
Кожен гравець виконує по два кидки в кожному енді, отже, команда запускає вісім каменів. Під час руху каменя двоє гравців можуть інтенсивно натирати лід перед ним щітками, впливаючи на швидкість та траєкторію.
Ролі гравців у команді:
- Ведучий (Lead) – виконує перші два кидки (часто захисні/гарди), активно займається підмітанням.
- Другий (Second) – виконує третій-четвертий кидки, фокусується на тактичних ударах (тейкаутах – вибиванні каменів суперника).
- Третій (Third/Vice-skip) – виконує п’ятий-шостий кидки, допомагає скіпу, керує підмітанням, поки скіп виконує кидок.
- Скіп (Skip) – капітан команди, виконує останні, 7-8, вирішальні кидки. Визначає стратегію та координує дії команди.
Підрахунок очок відбувається після завершення кожного енду. Команда отримує бал за кожен свій камінь, який опинився ближче до центру “дому”, ніж найближчий камінь суперника. Якщо жоден камінь не потрапив у “дім”, очки не нараховуються. Перемагає команда, яка набрала найбільше очок за всі енди. Успіх у керлінгу значною мірою залежить від тактики, точності та злагодженої командної роботи.
Необхідний інвентар
Основний інвентар у керлінгу складається з одягу, спеціальних каменів, щіток та взуття.
- Одяг: має бути зручним, теплим і не обмежувати рухів. Типовий вибір – спортивні штани, куртка або кофта, рукавички.
- Взуття: особлива увага приділяється взуттю. Один черевик має ковзку підошву (слайдер), а інший – гумову для відштовхування від льоду.
- Камені: це головний елемент гри. Виготовляються зі спеціального граніту, який видобувають лише в кількох регіонах світу, найвідоміший – острів Айлса-Крейг у Шотландії. Вага одного каменю становить приблизно 19,96 кг (близько 44 фунтів). Камені бувають двох кольорів, зазвичай червоні та жовті, щоб розрізняти їх за належністю до команд.
- Щітки: іноді їх називають “палицями”. Гравці використовують їх для інтенсивного натирання льоду перед каменем, впливаючи на його швидкість та траєкторію. Сучасні щітки виготовляють з легких матеріалів та синтетичних волокон.
Дисципліни та географія популярності
Керлінг представлений кількома дисциплінами. Найпоширеніша – класична командна гра з чотирьох осіб. Також популярний дабл-мікст – змагання дуетів, що складаються з чоловіка та жінки. Рідше зустрічаються одиночні формати, які переважно використовуються для тренувань.
Найбільш популярним керлінг є в Канаді, де вважається одним із національних видів спорту. Саме канадські спортсмени часто домінують на чемпіонатах світу та Олімпійських іграх. Гра також має значне поширення у Шотландії, Швеції, Норвегії, Швейцарії та Великій Британії загалом. У цих країнах існує розгалужена мережа клубів і національних ліг.
Зірки спорту
Серед видатних керлінгістів виділяється канадець Кевін Мартін, олімпійський чемпіон та багаторазовий чемпіон світу. Легендою вважається Рейчел Хоман, одна з найуспішніших спортсменок сучасності, яка тричі вигравала світову першість. Зі Швеції відома Анна Хассельборг, олімпійська чемпіонка та лідерка однієї з найсильніших жіночих команд світу. Ці атлети зробили вагомий внесок у популяризацію керлінгу.
Керлінг в Україні: розвиток та досягнення
Керлінг в Україні – це відносно новий, але динамічний вид спорту. Всеукраїнська федерація керлінгу активно працює над його розвитком та популяризацією, а українські спортсмени вже демонструють свої таланти на міжнародній арені.
Україна приєдналася до Всесвітньої федерації керлінгу (World Curling Federation) у 2003 році, що відкрило двері для участі у міжнародних змаганнях. Після перерви, федерація відновила членство у 2013 році.
Перший національний чемпіонат України відбувся у 2015 році в Києві, зібравши кілька чоловічих та жіночих команд.
Український керлінг представлений як класичною командною дисципліною, так і адаптованими формами. Зокрема, у Києві проводяться турніри з керлінгу на візках для спортсменів з обмеженими можливостями, за участю місцевих клубів та організацій, як-от КМЦ “ІНВАСПОРТ”.
Українські збірні вже мають вагомі здобутки. Чоловіча збірна здобула перемогу на чемпіонаті Європи у дивізіоні C у 2023 році, що дозволило їй вийти до дивізіону B. Команда складалася з Едуарда Ніколова, Ярослава Щура, Артема Сугака, Владислава Коваля та Артема Гасинця під керівництвом естонського тренера Ерккі Лілли. Жіноча збірна у тому ж дивізіоні завоювала бронзові медалі.
Україна також бере участь у мультиспортивних заходах, як-от Ігри Нескорених і Дефлімпіада, де спортсмени демонструють свої вміння у керлінгу на кріслах колісних та серед дефлімпійців. На чемпіонаті світу з керлінгу 2025 року українські дефлімпійці здобули декілька медалей у різних категоріях.
Деякі українські керлінгісти, змушені покинути домівки через війну, тренуються та змагаються за кордоном, зокрема у Перті (Шотландія), де знайшли належні умови для вдосконалення своїх навичок.
Керлінг на Олімпійських іграх та світових аренах
Керлінг офіційно став олімпійським видом спорту у 1998 році під час зимових Ігор у Нагано. До цього він двічі представлявся як показовий вид спорту.
Щорічно проводяться чемпіонати світу з керлінгу. Чоловічі чемпіонати організовуються з 1959 року, жіночі – з 1979-го, а згодом були започатковані й змішані та парні змагання.
Словник термінів
- Енд – ігровий відрізок матчу, протягом якого команди по черзі виконують кидки усіма своїми каменями.
- Камінь – важкий гранітний снаряд із ручкою, який гравці ковзають по льоду у напрямку “дому”.
- “Дім” – зона мішені у вигляді концентричних кіл на льоду, куди спрямовані кидки.
- Ті – центральна точка “дому”, від якої здійснюється вимірювання відстаней до каменів для визначення переможця енду.
- Хог-лайн – лінія, яку камінь має повністю перетнути після кидка. Якщо це не відбувається, камінь вилучається з гри.
- Свіпінг – підмітання льоду щітками перед каменем для контролю його швидкості та траєкторії.
- Скіп – капітан команди, який визначає тактику та вказує напрямок кидка.
- Хаммер – перевага останнього кидка в енді, що надає команді тактичну перевагу.
- Гард – камінь, розташований перед “домом” як захисний елемент, що ускладнює доступ суперника до цілі.
- Тейк-аут – кидок, спрямований на вибивання каменів суперника з ігрової зони.
- Фріз – ситуація, коли камінь зупиняється впритул до іншого, що ускладнює його подальше вибивання.
Підготувала Рина ТЕНІНА
Підсумок від Українське життя:
Ця стаття – чудове введення у світ керлінгу, яке допоможе як новачкам, так і тим, хто вже знайомий з грою, глибше зрозуміти її історію, правила та українські успіхи. Вона розвіює міфи про “просту” гру, показуючи її як справжні “шахи на льоду”, що вимагають стратегічного мислення, точності та командної роботи. Особливо цінною є інформація про розвиток керлінгу в Україні та досягнення наших спортсменів, що надає патріотичного забарвлення та надихає на подальшу підтримку спорту.
Дізнатися більше на: izmail.es