Далі: Незламний дух поета-воїна Максима Кривцова
Рина Теніна 8 січня 2026 – 12:01 8 січня 2026 – 12:09
Сьогодні, коли минає річниця загибелі видатного українця Максима Кривцова, видання “Кур’єр” у співпраці з “Еспресо.Захід” вшановує його пам’ять, занурюючись у біографію та творчий доробок цього надзвичайного чоловіка.
Максим Кривцов, уродженець Рівного, здобув освіту в Київському національному університеті технологій та дизайну. Його життєвий шлях був багатогранним: він активно працював з дітьми та ветеранами, долучаючись до проєктів “Строкаті єноти”, “ЯРМІЗ” та Veteran Hub. Однак, покликання захищати Батьківщину стало для нього пріоритетним.
Шлях Воїна та Творця
-
Військову службу Максим розпочав ще у 2014 році, приєднавшись до 5-го батальйону ДУК “Правий сектор”. Він пройшов горнило боїв за Піски та Авдіївку. Після демобілізації активно займався громадською діяльністю, зокрема, працював у Veteran Hub та з дітьми в проєкті “Строкаті єноти”.
-
З початком повномасштабного вторгнення росії, Максим без вагань повернувся на фронт, ставши частиною Сил спеціальних операцій (ССО). Він обрав позивний “Далі”, що символізувало його тодішній образ — вуса, які він відрощував, намагаючись наслідувати відомого художника.
Поезія як Джерело Сили
-
Максим був не лише відважним воїном, але й талановитим поетом та митцем. Його поетичні твори, за словами товариша Ігоря Неліна, вирізнялися глибокою щирістю, відвертістю та непохитною вірністю власним принципам. Навіть в суворих умовах бліндажів, він створював простір для творчості, розписуючи стіни цитатами та малюнками. Його збірка “Вірші з бійниці” стала одним із найважливіших літературних явищ 2023 року, а пізніше були видані його щоденникові записи під назвою “На мінному полі пам’яті”.
-
Друзі та побратими відзначають його надзвичайну щирість, відкритість, дотепність та непохитну відданість своїм ідеалам. Письменник Любко Дереш згадував його як “дуже живу, дотепну, надзвичайно талановиту людину”, з якою мав честь спілкуватися під час ветеранської програми “Голоси війни”.
-
Олена Герасим’юк, парамедикиня Медичного батальйону “Госпітальєри”, описувала Максима як “унікального автора, від якого залишилося багато поезії, бо він і сам був поезією”. Вона пригадувала, як навіть у бліндажі, який вони разом розписували цитатами, малюнками та жартами, створювався “арт-бліндаж”, що свідчило про його невичерпний творчий дух.
Спадщина та Пам’ять
-
Родина Максима Кривцова активно працює над збереженням та популяризацією його спадщини. Створено Фонд імені Максима Кривцова, батько записує пісні на його вірші, а мати підкреслює, що Максим був не лише сином для них, а й сином для всієї країни.
-
“Це був найстрашніший рік нашого життя. Загинув він за нас, за наше життя, за небо, за дерева, за квіточки. Разом з ним загинули його ненароджені діти, його мрії, ненаписані вірші. Важко згадувати, але він був найсвітлішою людиною», — ділиться болем мама Максима, Надія Кривцова.
-
7 січня 2024 року Максим загинув на Харківщині, залишивши по собі безцінний приклад мужності, самовідданості та незламного творчого духу. Його життя та творчість є яскравим нагадуванням про те, що навіть у найтемніші часи можна залишатися справжнім, щирим та вірним своїм переконанням.
-
22 серпня указом Президента України Володимира Зеленського Максиму Кривцову було посмертно присвоєно звання Героя України.
Підготувала Рина ТЕНІНА
Підсумок від Українське життя:
Ця стаття є надзвичайно важливою для розуміння багатогранності особистості Максима Кривцова – не лише як героя війни, а й як талановитого поета та митця. Вона надихає, нагадує про цінність життя, творчості та незламний дух українців. Для читачів це можливість дізнатися про видатну постать, яка віддала життя за Україну, та вшанувати її пам’ять.
За матеріалами: izmail.es