Власник землі може вимагати демонтажу самовільних забудов: Верховний Суд підтвердив право комунальної власності
Рина Теніна 1 вересня 2026 – 18:46 1 вересня 2026 – 11:47
Навіть за наявності паспортів прив’язки для тимчасових споруд та рішень суду щодо права користування ними, це не скасовує факту незаконного захоплення комунальної землі, якщо там зведено капітальну споруду без відповідних документів на ділянку та дозволів на будівництво. Детальніше про це розповідає ІП “Кур’єр”.
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду розглянув касаційну скаргу фізичної особи-підприємця (ФОП) у справі за позовом прокурора. Позов було подано в інтересах держави з вимогою зобов’язати ФОП звільнити (повернути) земельну ділянку та відновити її придатний для використання стан.
Основні аргументи прокурора:
- ФОП самовільно зайняв частину незавершеної (несформованої) земельної ділянки комунальної власності, яка призначена для житлової та громадської забудови.
- На цій ділянці було добудовано частину торговельного павільйону (будівлі) та огороджено парканом, що межує з приватною ділянкою підприємця.
- Підприємець не мав рішень міської ради щодо передачі землі у власність чи користування, а також жодних дозвільних документів на будівництво.
- Такі дії, на думку прокурора, порушують законні інтереси міської ради у володінні, користуванні та розпорядженні земельною ділянкою.
Справа пройшла декілька судових інстанцій. Суд першої інстанції повністю задовольнив позов. Апеляційний господарський суд підтримав це рішення. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що факт самовільного захоплення спірної земельної ділянки та зведення на ній капітальної споруди (об’єкта нерухомості) без правовстановлюючих документів на землю та дозволів на будівництво є доведеним.
Суди відхилили доводи відповідача щодо правомірності розміщення об’єкта, посилаючись на паспорти прив’язки тимчасових споруд та договір пайової участі в утриманні об’єкта благоустрою. Було встановлено, що споруда є капітальною, а не тимчасовою. Також відхилено заперечення щодо юрисдикції спору та неможливості ідентифікації несформованої земельної ділянки.
Позиція Верховного Суду:
Колегія суддів наголосила, що згідно зі статтею 376 Цивільного кодексу України, будівництво або зведення об’єкта на земельній ділянці, яка не була відведена для цих цілей, є самостійною та достатньою підставою для кваліфікації такого об’єкта як самочинного будівництва.
Право власності на самочинне будівництво, зареєстроване за особою, яка його здійснила, не змінює правового режиму такого будівництва як самочинного, що дозволяє застосовувати норми, зокрема, частини четвертої статті 376 ЦК України.
Як було встановлено судами, на спірній ділянці зведено капітальну споруду – торговельний павільйон, а не тимчасові споруди. Паспорти прив’язки та програми благоустрою стосуються виключно тимчасових споруд і не надають права на зведення капітальних об’єктів. Тому наявність документів на тимчасову споруду не спростовує факту самовільного захоплення та використання комунальної землі під будівництво капітальної споруди без законних прав на землю.
Використання землі комунальної власності без рішення органу місцевого самоврядування про її надання у користування чи власність є правопорушенням. Суди встановили фактичне зайняття відповідачем конкретної території, визначивши її площу, конфігурацію та об’єкти на ній за допомогою експертиз і топографічного знімання. Це є достатнім для ідентифікації об’єкта правопорушення. Вимога власника землі про звільнення ділянки та демонтаж споруд згідно зі статтею 212 Земельного кодексу України є ефективним способом захисту порушеного права.
Щодо несформованої ділянки:
Суд відхилив аргументи скаржника про неможливість захисту прав стосовно несформованої земельної ділянки. Відсутність кадастрового номера чи сформованої ділянки не перешкоджає захисту права комунальної власності, якщо фактичне місцезнаходження та межі захопленої території можуть бути встановлені на підставі доказів. Суть спору полягала не в об’єкті цивільних прав як такому, а у фактично зайнятій території комунальної власності з розміщеним на ній павільйоном та огорожею.
Висновок суду:
Розміщення нерухомого майна на земельній ділянці, яка не була відведена для цієї мети, є достатньою підставою для визнання такого об’єкта самочинним будівництвом. Вимога про звільнення ділянки та демонтаж споруд є належним і ефективним способом захисту права власника землі.
Обставини справи свідчать про фактичне зайняття ділянки торговельним об’єктом, що пов’язано з підприємницькою діяльністю ФОП, а не з використанням для власних побутових потреб. Формальне зазначення особи власника не змінює характеру правовідносин; вирішальне значення має фактичне призначення об’єкта, його використання та зв’язок із підприємницькою діяльністю.
Верховний Суд дійшов висновку, що задоволення позову відповідає критеріям правомірного втручання у право мирного володіння майном. Таке втручання має законну підставу, переслідує легітимну мету захисту права комунальної власності та забезпечує справедливий баланс інтересів громади та майнових прав відповідача.
За результатами розгляду касаційну скаргу було залишено без задоволення, а рішення попередніх судів – без змін.
Детальніше з текстом постанови КГС ВС від 06.05.2026 у справі № 914/585/22 можна ознайомитись за посиланнямhttp://reyestr.court.gov.ua/Review/136318527.
Підготувала Рина ТЕНІНА
Підсумок від Українське життя:
Ця судова справа чітко роз’яснює, що власник земельної ділянки, навіть якщо вона комунальна та не має чітко сформованих меж (не зареєстрована в державному кадастрі), має повне право вимагати демонтажу будь-яких капітальних споруд, зведених на ній без дозволу. Це важлива новина для всіх, хто стикається з незаконним захопленням землі, адже вона підтверджує ефективність судового захисту прав власників майна та важливість неухильного дотримання законодавства у сфері містобудування та землекористування. Рішення Верховного Суду стане прецедентом і допоможе захищати інтереси громад від самовільних забудовників.
За матеріалами: izmail.es