Уявіть собі: ви прокидаєтеся після сильної зливи, заходите на подвір’я, де блищить вологий дах, виблискує тротуар, а водостічні жолоби продовжують текти. І ось – сюрприз! Вам доведеться за все це платити. Ні, це не за ремонт і не за послуги каналізації, а за… сам дощ, повідомляє Ukr.Media.
Дійсно, у Німеччині існує відчутний «податок на дощ» (нім. Niederschlagswassergebühr), і мешканці з часом до нього звикли. Чи звучить це як вигадка? Насправді це чистий факт.
Що викликає занепокоєння у зв'язку з дощем?
У міському середовищі дощова вода не просто просочується в землю. Вона стікає з дахів, тротуарів, паркувальних майданчиків та вулиць у дренажні системи. Потім вона продовжує потрапляти в річки, озера та очисні споруди. Чим більше асфальту, тим менше води природним чином повертається в екосистему. Це призводить до навантаження на інфраструктуру, забруднення води та навіть локальних повеней.
Ось тут і вступає в гру податок. Зокрема, окрема плата за відведення дощової води, яка була запроваджена в більшості німецьких міст.
Як це функціонує?
Місцева влада оцінює площу водонепроникних поверхонь – дахів, бетонних доріжок, паркувальних майданчиків – і виставляє рахунок. Чим більший об’єм води з вашої власності потрапляє в каналізацію, тим вищий ваш платіж. В середньому це коливається від 0,5 до 2 євро за квадратний метр на рік. Це може здатися незначним, але для великого будинку з паркувальним майданчиком ця сума може накопичуватися до кількох сотень євро.
Наприклад, у Кельні ставка становить приблизно 1,84 євро за м² на рік. Тож, якщо ваш дах має площу 100 квадратних метрів, це становить майже 200 євро на рік просто тому, що дощ не йде «куди має йти».
Як це почалося?
Витоки сягають 1990-х років, коли в Європі почала зростати екологічна свідомість. Стало зрозуміло, що системи зливової каналізації не є безкінечним резервуаром. Їх утримання, поряд з очищенням води, вимагає значних ресурсів. У 2001 році Федеральний адміністративний суд Німеччини офіційно визнав право муніципалітетів стягувати окрему плату спеціально за зливові води.
Поступово ця практика поширилася на більшу частину країни.
Яка відповідь Німеччини?
Передусім зі спокоєм. Для німців податки розглядаються не як божественне покарання, а радше як засіб справедливого розподілу витрат. Більше того, обґрунтування цього стягнення очевидне: якщо ви забруднюєте або обтяжуєте інфраструктуру, ви платите. Віддаєте перевагу не платити? Вживайте заходів.
Дійсно, система сприяє екологічно безпечному вибору. Наприклад, для:
- зелені дахи, що поглинають опади;
- проникна бруківка, що дозволяє воді просочуватися в землю;
- дощові сади та резервуари для утримання води;
Можна отримати знижки або навіть звільнення від сплати збору. Наприклад, у Берліні, якщо вам вдасться повністю впоратися з водопостачанням на вашій власності, ваші податкові зобов'язання будуть нульовими.
Отже, дощ у Німеччині виходить за рамки простої романтики та калюж. Він охоплює екологію, відповідальність і навіть фінансові зобов'язання. Але, треба визнати, у такому підході є щось виразно європейське.
Джерело: ukr.media
