Розкльошені штани стали культовим модним доповненням у 1960-х і 70-х роках, особливо в епоху диско. Проте мало хто знає, що початковий дизайн цих штанів не був вигадкою дизайнерів чи стильних танцюристів, а був безпосередньо адаптований з одягу моряків морського флоту, повідомляє Ukr.Media.
Якщо ви коли-небудь бачили форму традиційних моряків, то, можливо, помітили їхні характерні розкльошені штани. Цей стиль може здаватися не найпрактичнішим для морської роботи, проте його вибір був далеко не випадковим. Моряки минулого цінували цей дизайн за його комфорт, безпеку та навіть практичність у надзвичайних ситуаціях.
Отже, що зробило штани-кльош важливим елементом військово-морської форми?
Витоки розкльошених штанів
Сам термін «кльош» походить від французького слова cloche, що перекладається українською як «дзвіночок». Ця назва виникла завдяки характерному стилю широких штанів, які, як можна було здогадатися, мали схожість з формою дзвона.
Однак, незважаючи на французьку номенклатуру, найдавніша згадка про штани-кльош датується 1813 роком, коли ВМС США офіційно прийняли уніформу з синіми штанами, що розкльошувалися від стегна, та клапаном на ґудзиках спереду.
У Франції та Великій Британії тренд на подібні штани серед моряків прижився набагато пізніше.
Чому розкльошені штани були необхідні для моряків?
Ці штани забезпечували комфорт і повний діапазон рухів для моряків, що було вирішальним для виконання щоденних завдань на борту корабля. Моряки могли без зусиль підніматися на щогли, керувати вітрилами та орієнтуватися в судні. Для цього штани мали забезпечувати необмежену свободу рухів, запобігаючи будь-якому натиранню чи перешкодам.
Крім того, широкий крій дозволяв легко згортати штанини, що було особливо зручно під час очищення дерев'яних палуб солоною водою. Така конструкція допомагала морякам уникнути накопичення соляної кірки на їхньому одязі.
Більше того, якщо моряку доводилося вийти на берег на мілководді, він міг швидко закатати штани, щоб вони знову не намокнули.
Однак основна причина носіння таких штанів досить унікальна.
Професія моряка завжди була пов'язана з небезпекою падіння за борт, особливо під час штормів або корабельних аварій. Отже, одяг моряків розроблявся не лише з урахуванням комфорту, але й з урахуванням особливостей, які могли б допомогти вижити в критичних ситуаціях.
Саме в таких випадках розкльошені штани довели свою цінність:
Якщо моряк випадково падав у воду, і штанина його штанів за щось зачепилася (наприклад, за інші предмети, що впали за борт під час шторму), йому потрібно було якомога швидше їх зняти. Завдяки широким штанинам та передньому клапану з ґудзиками, ці штани можна було скинути у воду за лічені секунди, без необхідності знімати взуття.
Інші компоненти уніформи були розроблені подібним чином: фланель мала широкий виріз горловини, щоб моряк міг легко натягнути її на голову, навіть перебуваючи у воді, а взуття моряків було розроблено без шнурків для швидкого знімання.
Крім того, штани-кльош виготовлялися з бавовняної тканини, яка розширювалася при намоканні, затримуючи повітря всередині волокон. Ця особливість дозволяла морякам використовувати їх як імпровізовані рятувальні жилети: їх можна було зняти у воді, закріпити спеціальним вузлом на ногах, а потім надути, щоб штани залишалися на плавучості до прибуття допомоги.
Хоча штани-кльош були одночасно зручними та практичними, з часом їхня необхідність зменшилася.
Тим не менш, у 20 столітті розкльошені штани пережили відродження, ставши символом контркультури та моди. Вони здобули популярність серед хіпі, які прикрашали їх вишивкою та яскравими візерунками, тим самим відображаючи дух свободи та бунту проти усталених умовностей. Багато відомих музикантів та гуртів тієї епохи, такі як The Beatles, Queen та Rolling Stones, відіграли значну роль у популяризації цього стилю. Можливо, саме тому багато людей не знають, що ці штани спочатку були розроблені для військових моряків, а не для законодавців моди на танцполі.
Джерело: ukr.media
