Чому весь світ використовує шкалу Цельсія, а США — Фаренгейта?

Більшість людей, ймовірно, помітили, що у Сполучених Штатах для вимірювання температури використовується шкала Фаренгейта, а не шкала Цельсія, яка більш знайома багатьом. Цю різницю легко помітити в автомобілях чи американських фільмах. Але що призвело до такої ситуації, як повідомляє Ukr.Media.

Причина сягає 1724 року, коли німецький вчений Даніель Габріель Фаренгейт першим створив два термометри, які показували однакові показники температури. Однак він вирішив не використовувати температурну шкалу Ньютона, запроваджену двома десятиліттями раніше, оскільки вважав її недосконалою. Отже, у нього не було іншого вибору, окрім як розробити власну температурну шкалу, яку він назвав на свою честь.

Градуси Фаренгейта

Незрозуміло, чи витратив він багато часу на роздуми над цим, але зрештою Фаренгейт вирішив використати температуру певного сольового розчину води, льоду та аміаку як свою нульову точку (-17,8°C). На перший погляд може здатися, що Фаренгейт довільно обрав цю температуру, але насправді він базував її на історичній події: найнижчій температурі, зафіксованій у 1709 році в його рідному місті Данцигу, Німеччина.

Ще одним важливим маркером на термометрі Фаренгейта була температура людського тіла. Спочатку він записував її як 24°, виходячи з кількості годин у добі. Однак, розуміючи, що цей поділ занадто широкий, він вирішив розділити його на чверті, в результаті чого температура людського тіла була представлена як 24 x 4 = 96°F. Ці дві опорні точки заклали основу для поділу шкали на градуси. Розширивши шкалу, він визначив, що температура кипіння води за стандартного тиску становить 212°, а температура замерзання — +32°F.

Тепер дозвольте мені відповісти на логічне запитання: чому Фаренгейт не обрав точки замерзання та кипіння води як точки відліку, як це зробили Цельсій та Ньютон? Він вважав такий підхід хибним, оскільки ці точки можуть змінюватися залежно від складу води та зовнішніх факторів, таких як тиск і висота.

На думку Фаренгейта, нормальна температура людського тіла була набагато стабільнішим і надійнішим орієнтиром. Щодо нульової точки, то, ймовірно, Даніель Габріель Фаренгейт ніколи не був в Антарктиді, що призвело його до думки, що там не може бути холодніше, ніж у його рідному Данцигу.

Коли Фаренгейту вдалося створити два термометри, які реєстрували однакові температури, наукова спільнота була настільки вражена, що одразу ж запросила його до Королівського товариства, і його шкала почала широко застосовуватися. Вона була прийнята не лише в туманному Альбіоні, а й у численних британських колоніях, включаючи Північну Америку, а згодом і в різних інших країнах.

Градуси Цельсія

У 1742 році шведський астроном і метеоролог Андерс Цельс розробив іншу шкалу з двома основними точками відліку: точками замерзання та кипіння води. Хоча Цельс спочатку встановив точку кипіння на рівні нуля, а точку замерзання — на рівні 100°, пізніше шкалу було обернено до версії, яку ми знаємо сьогодні.

З часом різні країни почали переходити на шкалу Цельсія (яка офіційно отримала назву в 1948 році; до цього її називали «шведською» або «центиградною»). Навіть Англія, яка протягом тривалого часу чинила опір, прийняла шкалу Цельсія в 1965 році, одночасно запровадивши всю метричну систему, замінивши милі на метри та кілометри.

Також існують труднощі, пов'язані зі шкалою Цельсія; насправді, в Міжнародній системі одиниць температура вимірюється в Кельвінах. Абсолютний нуль позначається як 0°K, температура, за якої припиняється молекулярний рух і зупиняється життя. 0°K відповідає -273,15°C, що дорівнює -459,67°F.

У Сполучених Штатах існувала ініціатива перейти також на Цельсії та кілометри. У 1975 році навіть було прийнято закон, який зобов'язував перейти на метричну систему. Однак цей план не був реалізований, оскільки багато американців виступали проти змін, маючи комфорт з Фаренгейтами та милями, і байдужі до глобального використання метричних одиниць. Їхні міркування були приблизно такими: «Навіщо щось змінювати, коли ми чудово справляємося?». Крім того, оскільки лише дві сусідні країни — Мексика та Канада — вже звикли до американських миль та Фаренгейтів, суттєвих проблем у взаємодії не виникало. У 1982 році президент Рейган розпустив Метричну комісію, залишивши все як було.

До речі, перетворення шкал Цельсія та навпаки досить складне. Воно вимагає певних зусиль. Формула перетворення така: Цельсій = (Фаренгейт – 32) / 1,8. Щоб перевести шкали Цельсія у шкали Фаренгейта, потрібно спочатку помножити температуру Цельсія на 1,8, а потім додати 32. Єдина точка, де шкали Цельсія та Фаренгейта перетинаються, знаходиться в точці -40°.

Цікаво, що не лише американці дотримуються Фаренгейтів та миль. Ці одиниці також використовуються на Багамах, Кайманових островах, у Республіці Палау та штаті Беліз.

Джерело: ukr.media

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *