«Сирени» – це новелла та загадкова пропозиція від Netflix, яка захоплює вашу увагу з перших сцен. Цей серіал я проковтнув за один раз – не лише завдяки захопливому сюжету, але й завдяки винятковому поєднанню харизматичних акторів, стильних локацій та майже невловимої містики, яка пронизує оповідь. Сама назва натякає на грецьку міфологію, натякаючи на тонку взаємодію символів та посилань, яку серіал підтримує, хоча й не у прямолінійному фентезійному стилі.
Головна героїня, Девон, яку грає Меган Фейхі, бореться з алкоголізмом, піклуючись про свого батька, який страждає на деменцію. Намагаючись полегшити деякі свої тягарі, вона звертається до своєї молодшої сестри, Сімони (Міллі Алкок), яка давно занурилася у власне життя, повністю поглинута царством гламуру та розкоші. Однак Сімона працює на загадкову мільярдерку Мікаелу (Джуліанна Мур), і, занурюючись глибше у цей своєрідний всесвіт, Девон починає відчувати, що щось не так.
Серіал поступово розгортається, як сучасна байка. Саймон зазнає шокуючої трансформації: косметична операція, зміна способу життя та нові, дивні стосунки. Мікаела нагадує лідера культу: зациклена на «природності», вона не лише керує життям своїх послідовників, а й контролює свого чоловіка, якого грає Кевін Бейкон. Навколишні, здається, перебувають під впливом чарів, і Девон вважає, що її сестру терміново потрібно врятувати. Однак Сімона не виявляє бажання тікати.
Хоча «Сирени» офіційно не класифікуються як фентезі, аура магії та нереальності пронизує атмосферу. Вона служить радше метафорою: сирени, як міфічні істоти, що спокушають та руйнують, вплетені в інтонації, музику та атмосферу. Саундтрек, що нагадує пісні русалок, супроводжує кожен епізод, підкреслюючи крихку межу між реальністю та ілюзією.
Персонаж Мікаели, яку грає Джуліанна Мур, є центральною загадкою серіалу. Вона втілює сучасну богиню, що мешкає на відокремленому острові, де приваблює людей, які здаються зачарованими її риторикою та філософією. Навколо неї виникає своєрідний культ — одночасно утопічний і жахливий. Спочатку Сімона заплутується в цій павутині, а за нею йде сама Девон, яка бореться з власними страхами та бажаннями.
Важливо усвідомити, що серіал базується на драмі, багатій на психологічну глибину, а не на екшені чи магічних елементах. Це історія про двох сестер, які долають складний моральний ландшафт, позбавлений чітких героїв чи лиходіїв. Кожною з героїнь керують особисті амбіції: одні прагнуть зцілення, інші — контролю, а деякі просто хочуть відчувати себе потрібними. У цьому контексті серіал тонко критикує класову нерівність, ізоляцію, духовні порожнечі та прагнення заповнити їх чужою істиною.
Фінал може залишити тих, хто очікує традиційної розв'язки, незадоволеними. Тут немає «розборок» чи катарсичних моментів — лише тиха, зворушлива метаморфоза. Персонажі ніби міняються ролями, і віковічна розповідь повторюється: пригноблені стають гнобителями. Це підносить серіал до рівня притчі, не пропонуючи спрощених відповідей, але залишаючи глибокий післясмак.
Тим не менш, «Сирени» варті перегляду, хоча б заради акторської гри. Джуліанна Мур тут справді неземна — витончена, загадкова та грізна. Міллі Алкок та Меган Фейхі ефектно доповнюють її, роблячи своїх персонажів багатовимірними та автентичними. Цей серіал зосереджений не на дії, а на настроях та емоціях, які не піддаються раціональному поясненню — подібно до співу сирен, що заманює до прірви, від якої неможливо відвернутися.
Джерело: ukr.media
