22 серпня на новій експериментальній сцені столичного театру імені Франка відбудеться світова прем'єра вистави «Галичина», режисером та сценаристом якої є американець Річард Максвелл. Цей захід є складовою ініціативи «Фабрика 10», яка отримує підтримку платформи RIBBON International. Головний куратор і художній керівник Марта Кузьма поділилася з Сонею Кваші думками щодо її зародження, структури та значення, а також своєю кураторською філософією.
Реклама.
«Fabric 10» – це масштабний кураторський проєкт під керівництвом Марти Кузьми, що об’єднує десять різних форматів: дослідження, дискусії, виставки візуального мистецтва, перегляди фільмів та театральні вистави, що взаємодіють та переплітаються один з одним. Він розпочався наприкінці березня з конференції «Слід на стіні» в Нью-Йорку та триватиме до кінця року.
Марта Кузьма під час інсталяції Янніса Кунелліса. Фото: Кет Олешко
Цього тижня в Києві відбудуться дві визначні прем'єри: 20 та 21 серпня у Староакадемічному корпусі академії буде виконано сучасний музичний цикл «Пролегомени до опери: Пісні для Києво-Могилянської академії» композитора Максима Коломійця на лібрето Саші Андрусика. Після цього, 22, 23 та 24 серпня, у столичному театрі імені Франка відбудеться світова прем'єра п'єси «Галичина» режисера та сценариста Річарда Максвелла, засновника театральної компанії New York City Players. На тлі декорацій, розроблених архітектурним бюро Forma, виступатимуть непрофесійні актори, відібрані шляхом відкритого кастингу.
26 та 27 серпня у львівському арт-центрі «Фабрика повидла» відбудуться екскурсії виставкою «Коло невимовного», яка розглядає мистецтво в часи потрясінь. Ця ініціатива здійснюється за підтримки RIBBON International, некомерційної організації, що займається історичним та сучасним українським мистецтвом і культурою. Вона сприяє проведенню виставок, індивідуальних мистецьких проектів, публічних програм та надає гранти для підтримки культурної активності під час війни.
Репетиція вистави «Галичина» в театрі імені Івана Франка. Фото: Кать Олешко
– Марто, термін «рахунок-фактура» означає суть об’єкта, буквально – виписку з рахунку. Щодо числа 10 – воно відображає кількість проектів у програмі чи щось інше?
– Число 10 має як репрезентативне, так і концептуальне значення: воно віддає шану десятій ітерації міжнародної виставки сучасного мистецтва documenta, що відбулася в Касселі, Німеччина, у 1997 році, яка особливо підкреслила важливість документальних образів. Тоді куратором вперше була жінка, історик мистецтва Кетрін Давід, яка значно вплинула на мою роботу.
– Як виникла концепція «Рахунок-фактура 10»?
– Мій досвід створення Центру сучасного мистецтва Сороса в 1990-х роках навчив мене, що простої організації виставки недостатньо. Саме тоді в мене виникла ідея сегментувати діяльність на галерею, гранти та міждисциплінарні проекти поза галереєю, такі як інтервенції, пов’язані з роботами Бойса та дослідження історії кримських татар, які я здійснював у Лівадійському палаці в Криму, тоді як галерея Центру розташовувалася у старій будівлі Києво-Могилянської академії. Я відкрив для себе модель Баугауза та адаптував її до рамок інституції, що включає гранти, дослідження, освіту та обмін ідеями. Пізніше я застосував цю модель в Офісі сучасного мистецтва в Норвегії, Королівському інституті мистецтв у Стокгольмі та під час моєї роботи деканом в Єльському університеті. «Fabric 10» продовжує цю спадщину, але є набагато більш нюансованою.
– Якою була ваша перша думка щодо «Рахунку-фактури 10»?
– Я мав намір запросити режисера Річарда Максвелла дослідити, як підійти до всього цього з точки зору виконавства. Я уважно стежив за його кар’єрою, відвідував його вистави та брав участь у семінарах. Я вважав, що простота та стриманість його стилю можуть бути ефективними. Максвелл погодився супроводжувати мене в дослідницькій подорожі, беручи участь у всіх зустрічах. Відповідно, він
Источник
