Ще з дитячих років практично кожна дитина, з розповідей дорослих, дізнається про невідомого звіра, який мешкає в озері Лох-нес на території Шотландії. Однак, що це за істота, ніхто не може сказати й досі. Як доказ його життя, є лише фотографії дивного істоти з «плавником». З цієї фотографії випливає, що ця істота явно не може належати ні великому ссавцю, жодному виду акули.
То в чому ж загадка Лохнеського чудовиська? Чи існує воно насправді чи вся річ у візуальному обмані?
Якщо довіряти кельтським оповідям, то з цим чудовиськом були «знайомі» ще римляни за часів своїх великих завоювань. Перша згадка про небаченого звіра була зафіксована в літописі п'ятого століття нашої ери, де йдеться про існування чудовиська, що мешкає в річці Несс. Проте з того часу про дивного водяного мешканця ніхто не згадував до XIX століття, поки за невідомих обставин у цих водах, на дно не пішов вітрильник із людьми. Найнезрозумілішим у цій історії є той факт, що погода не віщувала жодного лиха, тому конкретну причину трагедії так ніхто й не зміг встановити. Після того, як про цю історію дізналося місцеве населення, національний фольклор став складатися сам собою. Розповіді та історії, що холодять у жилах кров, про чудовисько яке вб'є кожного, хто вторгається у його володіння, народжувалися з неймовірною швидкістю.
Згодом подібні оповідання набули широкого розголосу. В одній із місцевих газет навіть був надрукований великий розворот, де в інтерв'ю подружжя, яке жило недалеко від озера, розповідало про те, що зіткнулося з цим чудовиськом віч-на-віч.
Місцева влада не могла упустити можливості заробити на цій історії. І тому спеціально збудували дорогу до озера, куди почала стікатися безліч цікавих мандрівників, які прагнуть побачити містичну істоту. Раніше спокійне та тихе місце стало надто живим. Тут у будь-який час доби можна було зустріти фотографів, місцевих роззяв або туристів. Місцеві жителі навіть почали споруджувати так звані наглядові пункти.
Популярність цього місця зросла настільки, що місцева влада всерйоз замислилася над тим, що настав час виловити «річкового диявола». Але подібне рішення швидко зійшло нанівець, оскільки вчені стверджували, що немає жодного обґрунтованого доказу того, що ця чудовисько справді існує.
Наступна згадка про Нессі пролунала лише під час Другої світової війни. За словами англійського льотчика, пролітаючи повз остров, йому вдалося розглянути істоту величезного розміру, схожого на Лохнеське чудовисько. Але через важку обстановку у світі, про розповіді льотчика Фарелла досить швидко забули. У 50-х роках кілька очевидців також стверджували, що бачили обриси невідомого звіра.
У 1954 році була випущена книга під назвою «Це більше, ніж легенда», де описані всі оповідання очевидців і можливі здогади, які говорять про те, що Нессі таки існує.
Але оповідання є достовірним доказом існування «річкового диявола». Серед незаперечних доказів, які б могли стати прямими поясненнями життя Нессі, стали б деякі фотографії. Так, наприклад, знімок лікаря Вілсона, де зображено кінець хвоста, що стирчить із води. Фото могло б говорити про те, що ця тварина не може бути зарахована до звичайнісіньких і вивчених. Навіть найменший шматок відбитого фрагмента плавника або хвоста говорить про нестандартну анатомічну будову. На жаль, у процесі дослідження було доведено, що фотографію не можна вважати справжньою. Трохи пізніше в цьому зізнався і сам автор, що знімок є якісною підробкою.
Ще один знімок міг би сказати про те, що чудовисько все ж таки є. Це знімок, зроблений аеронавтом Т. Дінсдейлом. На зображенні видно великий слід, який залишив істоту чималих розмірів. Протягом тривалого часу було прийнято вважати цей знімок доказом існування чудовиська. Але, на жаль, у 2005 році, численні дослідження підтвердили той факт, що це лише слід, залишений човном.
Пізніше озеро було досліджено за допомогою різних ультразвукових аналізів. Нове обладнання не змогло дати відповіді на питання, яке хвилює весь світ. Було встановлено незрозумілі вібрації та інші явища, яким досі не може дати пояснення жоден учений. Найостаннішим доказом прийнято вважати знімок з карти Google, де в озері зафіксовано розмиту білу пляму, віддалено схожу на саму чудовисько. Але не можна ігнорувати той факт, що в результаті дослідження було встановлено: флора озера дуже мізерна, тому просто не зможе дати стільки життєво важливих ресурсів для життя чудовиська.
До сьогоднішнього дня так і не існує загальноприйнятої версії того, що ж бачили місцеві жителі. Чи це був візуальний обман, чи їм вдалося побачити щось містичне та незрозуміле з погляду науки?
Має місце і версія, яка готує про те, що вся історія з Лохнеським чудовиськом є інсценуванням власників місцевих готелів. Оскільки до появи чуток про Нессі, туристи тут були рідко, то, зрозуміло, кожне кафе чи готель були збитковим підприємством. Щоб докорінно змінити ситуацію, ймовірно, бізнесменам довелося використати максимум своєї фантазії. Але яка людина зізнається в тому, що це лише плід її уяви? Тому загадка про існування Лохнеського чудовиська так і залишається містичною таємницею на вигляд нічим непримітного озера. Питання про те, чи буде вона колись розгадана в майбутньому невідомо, оскільки сучасна апаратура хоч і знаходила деякі незрозумілі хвилі та вібрації встановити причину їхнього виникнення, так і не вдалося.
