Коли ми шукаємо роботу, то хочемо, щоб зарплата була більшою. Але яку зарплату просити на співбесіді, щоб не «продешевити» і водночас не «злякати» потенційного роботодавця?
Багато молодих фахівців визначають зарплату за принципом: «у мене такі потреби, отже, саме стільки і проситиму». Такий підхід докорінно не вірний.
Насправді роботодавець на ринку праці виступає в ролі покупця, і вам потрібно як слід «попітніти», щоб максимально вигідно себе продати. Але якщо так, то дуже важливо правильно визначитися з ціною. То як це зробити?
Ось що скажу. Якщо у вас вже є більш-менш досвід роботи, свою «вартість» ви вже повинні знати, щоб питання потенційного роботодавця про зарплату не застав вас зненацька. Так само, як у вас має бути напоготові резюме, щоб з появою на «горизонті» потенційного роботодавця, можна було відправити його в найкоротший термін.
Іноді, скажімо, раз на півроку-рік, потрібно «звірятися» з ринком праці, тобто цікавитись існуючим рівнем оплат.
Як це зробити? Насамперед, потрібно зібрати максимальний обсяг інформації із зарплат. Потім ці дані потрібно проаналізувати. При цьому важливо використовувати всі доступні джерела, перелічу їх:
– оголошення роботодавців та анкети здобувачів на сайтах по роботі;
– оголошення роботодавців та міні-резюме претендентів у виданнях з вакансіями;
– оголошення на сайтах кадрових агенцій;
– сайти-«зарплатоміри»;
– Спеціальні сайти, на яких працівники анонімно озвучують свої зарплати;
– форуми про роботу, професійні спільноти;
– Опубліковані дані досліджень ринку праці.
Оскільки далеко не в кожному оголошенні про вакансію або анкет здобувача вказується рівень зарплати, це означає, що вам потрібно перебрати більший обсяг інформації.
На етапі аналізу інформації потрібно відсіяти максимальні та мінімальні значення, знайти найбільш відповідні вашому рівню описи позицій чи анкети претендентів, підрахувати середні арифметичні значення. При цьому необхідно враховувати, що запити претендентів часто бувають завищеними, пропозиції роботодавців заниженими та не всі дані – достовірними.
Також потрібно по можливості задіяти як інформаторів своїх колег з галузі чи професії, знайомих HR-менеджерів, співробітників кадрових агенцій тощо.
Можна також виходити з наступного правила: просити зарплату приблизно на третину вище, ніж ви отримуєте зараз. Але це тільки в тому випадку, якщо ви зараз працюєте, і нова робота приблизно рівнозначна сьогоднішній і не має якихось принципових відмінностей щодо можливостей професійного зростання, кар'єри, розміру соцпакету і т.п. Адже якщо на новій роботі багато суттєвих плюсів, можна піти навіть на зниження зарплати.
Ну і, нарешті, ще одним орієнтиром для оцінки своєї «вартості» будуть цифри зарплат, запропонованих зацікавленими роботодавцями (роботодавці, які не готові платити співробітникам за ринковим рівнем, не береться до уваги). Треба лише зуміти зробити так, щоби роботодавці озвучували зарплати першими. Якщо ці цифри рівні або перевищують підраховану вами свою ціну (за умови, що ви не помилилися), вітаю!
Бажаю гарної зарплати та вдалої кар'єри!
