Поділитися
Сьогоднішній день знаменує 37-річчя чудової Емми Стоун — лауреатки двох нагород “Оскар” і артистки, яка знову відкрила себе завдяки співпраці з режисером Йоргосом Лантімосом.
Реклама.
“Я ні до кого з кінематографістів не відчуваю такої довіри, як до нього”, — говорить Емма Стоун про грецького візіонера. Їхній союз, який триває вже понад сім років, виявився надзвичайно продуктивним. Спочатку була “Фаворитка” (2018) — оповідь про англійську королеву Анну Стюарт, де Стоун втілила Абігейл, збіднілу родичку, яка прагне завоювати прихильність норовливої монархині будь-якою ціною. Згодом — короткометражна стрічка “Блеяння” (2022). А далі — три сміливі картини, що представили Емму Стоун абсолютно в іншому світлі: як розкуту, неприборкану жінку-дитину, яка відважно пізнає світ і власну чуттєвість у “Бідолашних створіннях” (2023); як виконавицю трьох екстравагантних ролей у “Видах милосердя” (2024); і як незворушну директорку фармацевтичної фірми, котру викрадають, мучать і примушують обстригти волосся, — у новій стрічці “Буґонія”, що зараз демонструється в кінотеатрах України.
За фабулою “Буґонії”, двоє одержимих конспірологією юнаків викрадають впливову генеральну директорку великої компанії, вважаючи, що вона — інопланетянка, котра планує знищити Землю. Її героїня Мішель — надзвичайно успішна СЕО мегакорпорації, яка розпочинає ранок із ковтка харчових добавок і тренування з карате, перед тим як одягнути чорні Christian Louboutin, сісти у свій позашляховик і відправитися до шикарного офісу.
Полонена Мішель розуміє, в яке абсурдне місце вона потрапила. Після марних спроб довести, що вона не є прибульцем, жінка знаходить інший підхід — риторику, в якій проявляються її справжні вміння. Саме тут виявляється її характер успішної ділової жінки, адже вона б ніколи не досягла таких вершин без здатності вести найскладніші переговори. Вона приймає правила гри та визнає свою неземну природу, висловлюючи готовність взаємодіяти з цими ненормальними чоловіками, імпровізуючи на льоту та сподіваючись на звільнення.
Один з найвпливовіших епізодів фільму — сцена, де Стоун голить голову: викрадачі впевнені, що саме через шевелюру інопланетянка підтримує зв’язок зі своїми. Цей момент лише підкреслює “інопланетність” самої Емми Стоун: великі виразні очі, чіткі лінії обличчя, бліда шкіра та неймовірна акторська гнучкість стають ще більш вражаючими — і навіть дещо лякаючими — коли вона втрачає своє руде волосся.
Під час пресконференції на Венеційському кінофестивалі Стоун розповіла, що це була найкомфортніша зачіска в її житті. Вона зробила це прямо на знімальному майданчику, але за однієї умови: Лантімос теж повинен був поголитися. “Спочатку він поголився сам, а потім — мене. Потім ми просто підрівнювали волосся кожні кілька днів. Ранкова підготовка до зйомок займала зовсім мало часу — і це було чудово”, — ділиться Стоун.
Змінити вигляд або вийти за рамки звичайної краси — для багатьох актрис це все ще виклик, але не для Емми Стоун, яка стверджує, що в роботі з Лантімосом почувається настільки затишно, що готова на все.
“Я зустріла Йоргоса близько десяти років тому за обідом, щоб обговорити “Фаворитку”, — згадує Стоун в інтерв’ю Variety. — На той час я бачила лише два його фільми — “Ікло” та “Лобстер”. Мене одразу вразило, наскільки він відкритий — з ним легко знайти спільну мову. Можливо, це звучить дивно, але він зовсім не такий, як його фільми. Я думала, що він буде набагато радикальнішим. Ми чудово провели час, працюючи разом над “Фавориткою” — так почалася наша співпраця”.
Лантімос славиться своєю вимогливістю та тим, що спонукає акторів йти на ризик, переважно пов’язаний з тілесністю — чи то жорсткі та відверті еротичні сцени, як у “Бідолашних створіннях”, чи гоління голови, чи сцени сварок, як у “Бугонії”, до яких Стоун готувалася кілька місяців поспіль. “Йоргос любить танцювати — і я теж, — тому, коли ми працювали над “Бідолашними створіннями”, ми багато часу приділили тому, як Белла, моя героїня, пересувається та рухається, — згадує Емма. — Значна частина мого ставлення до тіла — принаймні у фільмах Йоргоса — пов’язана з викликом постійної трансформації внутрішньої емоції на щось фізичне й зовнішнє”.
На лівому передпліччі, трохи вище зап’ястя, у Стоун є невелике татуювання із зображенням чорних птахів. “Це татуювання натхнене піснею The Beatles “Blackbird”, — поділилася вона в одному з інтерв’ю. — Мені дуже подобається фраза “Take these broken wings and learn to fly” (“Візьми ці зламані крила й навчися літати”). Ця пісня — про перетворення складних моментів на щось важливе”.
Перетворення власних страхів і вразливостей на силу — її головний принцип у професії. Торік Емма Стоун здобула свій другий “Оскар” за фільм “Бідолашні створіння” Йоргоса Лантімоса, де грає Беллу Бакстер — молоду жінку, що живе у вікторіанській Англії та переживає пересадку мозку немовляти, після чого починає пізнавати життя з нуля. Її героїня — імпульсивна, різка, смілива та незручна, і важко уявити в цій ролі когось іншого, окрім Стоун, з її гнучкістю, пластичністю та емоційною відвертістю. Цікаво, що сама акторка, яка з дитинства потерпає від підвищеної тривожності та панічних атак, зізнається: саме завдяки Беллі Бакстер вона змогла перетворити власну тривожність на суперздібність.
Емма Стоун народилася в Аризоні й росла в консервативному, за її словами, середовищі. З семи років страждала від сильних панічних атак — першу пережила, коли була в гостях у однокласниці: “У мене просто почало здавлювати в грудях, і я думала, що нам треба тікати з дому, бо мені здавалося, що дім палає”, — згадує акторка. У вісім років Емма боялася виходити з дому та йти до школи, соромлячись своїх панічних атак, які ставали дедалі інтенсивнішими. Відтоді вона почала займатися з психотерапевтами, але протягом життя пережила ще сотні атак, впоратися з якими їй допомогла акторська діяльність.
У 11 років Емма вперше вийшла на сцену молодіжного театру в рідному Скоттсдейлі, згодом батьки перевели її на домашнє навчання, а в 15 вона разом із мамою перебралася до Каліфорнії, щоб ходити на кастинги. За її словами, вона “ходила на кожну програму на каналі Disney і прослуховувалася на роль доньки в кожнісінькому ситкомі”. Виступи допомогли їй у дитинстві спрямувати енергію в інше русло, проявити себе. “Акторство — це терапія, особливо в дитинстві було важливо мати такий притулок”.
Стоун створила собі ім’я та кар’єру, знімаючись у фільмах жахів, комедіях і блокбастерах — від “Легковажна я”, “Zомбіленду” та “Людини-павука” до “Ла-Ла Ленду”, де показала музичні та танцювальні здібності, та “Бердмена”, за який отримала свій перший “Оскар” за роль другого плану. Однак, здається, саме знайомство з Лантімосом додало їй сміливості показати себе справжньою — незручною, часом негарною, часом незрозумілою, дивакуватою. Стоун багато говорить про фемінізм і сексуальність, про права жінок і право людей бути різними, а акторську майстерність сприймає як спосіб звільнення.
Рік тому, в інтерв’ю напередодні прем’єри фільму “Бідолашні створіння”, вона зізналася: “Одна з головних суперздібностей Белли — не займатися самозасудженням, не соромитися й не зважати на ті соціальні домовленості, які кожна дівчина укладає в дитинстві чи юності з соціумом. Я зрозуміла, з чим була пов’язана моя постійна болісна тривога — з тим, що я постійно спостерігала за собою збоку та оцінювала себе”.
Розкриватися в ролі та бути розкутою Стоун допомагає також її зацікавленість до світу. Розповідаючи про роботу над “Буґонією”, вона згадує одного зі своїх улюблених авторів — і загалом “улюблених людей” — астрофізика та популяризатора науки Карла Сагана, який писав, зокрема, про можливість існування життя на інших планетах і вважав, що знання про космос допомагають нам краще розуміти власний світ. “Захоплююся його сміливістю”, — зазначає Емма Стоун.
