Навіть у найскрутніші часи література має здатність єднати нас та вселяти віру, переконані у новоствореному видавничому домі "Адаптації", що постав у 2024 році. "Адаптації" зосереджується на белетристиці про переживання війни, а також на фантастиці, мистецьких альбомах та документальних працях, що рефлексують над сучасністю. Засновник видавництва Дмитро Бєлов пояснює, чому сьогодні важливо публікувати книги про війну.
Реклама.
Про видавничий дім
Видавництво “Адаптації” засноване у 2024 році літератором і підприємцем Дмитром Бєловим. За його словами, перші видавничі ініціативи вдалося реалізувати за рахунок коштів, виручених від продажу сценарію пілотного епізоду детективного телесеріалу для Netflix, чия прем’єра запланована на 2027 рік.
Головна мета видавництва — створити середовище, де книги про війну сприймаються не як "трагічний жанр, а як невід’ємна складова української літератури". "Вже на етапі попередніх замовлень було продано понад третину тиражів усіх видань “Адаптацій”, що свідчить про інтерес читачів до тематики війни, коли вона представлена через якісну художню призму", — зазначає видавець.
Чому це необхідно
Доки Україна не створить військову прозу рівня міжнародних премій — зокрема Букерівської, — тема війни буде сприйматись світом лише як інформаційний привід, а не явище в культурі, переконаний Дмитро. “Допоки ми не напишемо та не опублікуємо свій видатний твір про цю війну — її відбиток залишатиметься локальним. А він має бути всеосяжним”, — підкреслює видавець.
На відміну від більшості українських видавництв, які часто уникають військової тематики через страх перед комерційними невдачами, “Адаптації” свідомо обрали цей напрям.
У той час як ринок зосереджується на перекладній літературі або “розважальних” жанрах, команда Бєлова має намір створити перелік книг, які говорять із часом безпосередньо — без ідеалізації, але з осмисленням воєнного досвіду. “Ми не повинні боятися втоми читача від війни. Ми повинні втомитися мовчати про неї”, — додає він.
Сам Дмитро Бєлов — автор сатиричного роману “Маленький диктатор”, який цього року з’явився у "Адаптаціях". Це роман про самовпевненого правителя, який вирішив легко примножити свої володіння. За словами автора, прообразом є очільник Росії. Загалом, “Маленький диктатор” — це "відображення суспільства, яке не заперечує війну, а навпаки, ладне брати в ній участь".
Про авторів із тимчасово окупованих територій
“Адаптації” — одне з небагатьох українських видавництв, яке взаємодіє з авторами з тимчасово окупованих територій. Одним із найважливіших проєктів “Адаптацій” стала книга Соломії Карми, авторки з Маріуполя, яка й досі перебуває в окупації. Незважаючи на ізоляцію, постійні обмеження та ризик, вона продовжує писати й підтримує зв’язок із видавництвом онлайн.
Соломія — очільниця невеличкого книжкового гуртка, який функціонує в Маріуполі навіть зараз. Учасники збираються, щоб обговорювати книги та просто розмовляти українською — що саме по собі в окупації є актом опору.
Для “Адаптацій” ця книга — не просто публікація. Це засвідчення того, що українська культура продовжує існувати навіть там, де, на перший погляд, вижити неможливо, відзначає Дмитро Бєлов.
Про нові видання
Серед головних проєктів видавництва — артбук “Чекання” художниці та авторки Софії Сіренко. Це видання — про жінок, які залишаються в тилу, але переживають свою війну всередині, щодня зустрічаючись із невизначеністю.
У книзі ліногравюри Софії поєднані з есе п’яти українських письменниць — Ольги Деркачової, Тетяни Белімової, Іванни Голуб, Христини Букатчук (Кухарук) та Дари Корній. Усі вони розмірковують про різні стани очікування: від тендітної надії до виснаження, від любові до остраху. Це "документ, що свідчить про жіночу міць та стійкість, створений тут і зараз", — розповідає про книгу Дмитро Бєлов.
Довідка:
Видавництво “Адаптації” — незалежна українська платформа, заснована у 2024 році. Основний напрям — воєнна література, документальні та художні твори про досвід війни, пристосування людини до нової реальності та пошук сенсу після втрат. Засновник — Дмитро Бєлов, видавець, літератор, підприємець.
