
Не секрет, що часто навіть у ділових питаннях люди більше прислухаються до тих, чия зовнішність викликає довіру, причому це відбувається незалежно від того, чи можна насправді довіряти цій людині. Багатьом людям нелегко відмовитися від звички судити про моральні якості та характер іншої людини за її зовнішністю.
Фахівці психологи з Уорікського університету у Великій Британії провели експерименти, які вкотре довели, що навіть у грошових питаннях більшість людей оцінюють надійність партнера з його особи. У ході дослідження вчені використовували фотографії кількох десятків людей, яких зняли у двох видах: один знімок фізіономії мав навіяти довіру, а інший – ні. Також обидва вирази посилювалися фахівцями на комп'ютері за допомогою фоторедактора, при цьому вони намагалися, щоб у знімках не було присутності неприродності чи карикатурності фізіономій.
Після цього психологи запросили кілька добровольців та запропонували зіграти в одну фінансову гру. Кожному з учасників було видано деяку суму грошей, частину якої за бажанням він міг віддати якійсь довіреній особі з тих, що були зняті на знімках. Крім того, за умовами цього експерименту, віддана сума потріювалася, але довірений сам вирішував якусь частину прибутку віддати назад. Виходить, що учасник цієї гри мав по фотографії визначити, хто з довірених осіб буде найчеснішим і віддасть максимум грошей.
Результати експерименту були опубліковані в веб-журналі PLoS ONE, де повідомлялося, що тринадцять добровольців з п'ятнадцяти віддали найбільше грошей тим, чия особа на фото вселяла найбільшу довіру. Після цього, учасники дізналися від психологів інформацію щодо кожної людини, зображеної на знімку. Таким чином, учасники досвіду дізналися, хто з них виявився надійним партнером, а хто – ні. Виявилося, що ця інформація не мала великого значення щодо того, як сильно впливає на людину зорове враження від зовнішності. Якщо людина бачила перед собою дві особи, які вселяють йому довіру, але одна з них була шахраєм, а інша чесною людиною, то чесна перед шахраєм мала всього шести відсоткову перевагу.
Виходить, що в основному людина вирішує, варто їй довіряти якомусь партнерові чи ні, здебільшого виходячи з зовнішності передбачуваного кандидата. Тому ніколи не варто посміюватися над тими людьми, хто виявився обдуреним шахраями, що втерлися в довіру до них. Будь-кого можуть обдурити відкрите обличчя, прямий погляд і міцний потиск рук, навіть якщо при цьому йому у вухо кричати, що цій людині не можна довіряти в жодному разі. Але з іншого боку можна порадити тим, хто збирається на важливу співбесіду потренуватися в акторських навичках та вмінні зображати чесного хлопця. Іноді це може стати у нагоді набагато більше, ніж наявність досвіду, освіти та рекомендацій.



