Подорожі крізь час давно хвилюють уми людей. Наприклад, фільми «Ефект метелика» або «Назад у майбутнє» – це лише поодинокі приклади втілення ідеї переміщень у часі у світовому кінематографі.
Інтерес до цього питання посилюють і світові проблеми моралі та етики. Так, хтось може подумати: якщо повернутися в минуле та вбити Гітлера, чи зміниться світ на краще? Чи можна переміститися в майбутнє з корисливою метою і виграти на біржі?
Дуже часто в соцмережах публікуються фото та відео свідків, які нібито стикалися із «прибульцями» з паралельних світів. Крім того, нерідко можна почути історії очевидців, які побували у минулому чи майбутньому. Вся ця інформація може вважатися незаперечним доказом існування інших світів.
Подорож у часі сьогодні вже не вважається таким загадковим явищем. Якщо взяти чисто теорію, то треба розігнатися до надсвітлової швидкості і ви в майбутньому. Проте ніхто не знає, як розігнатися так, та й повернутися назад – велика проблема. Повернення порушує всі причинно-наслідкові зв'язки. За словами відомого англійського математика та фізика-теоретика Стівена Хокінга, «подорожі в часі можливі, проте марні».
Телепортація – це незвичайне фізичне явище, здатне переносити об'єкти чи людину різні відстані навіть крізь стіни.
Останнім часом вчені стали вивчати це явище, яке, можливо, допоможе зрозуміти процес подорожі в часі. Першою людиною, яка запровадила слово телепортація, був американський дослідник «непізнаного» парапсихолога Чарльза Форта. Він зміг описати багато випадків, коли таємниче пропадали люди з одного місця і раптово з'являлися в іншому: це могло бути місто або навіть країна. І це без видимого прояву фізичної сили чи будь-якого обладнання. Понад сто років збиралися відомості про телепортації людей. В архівних документах записані офіційні випадки зникнення людей та появи їх у інших місцях. Заперечувати дані факти сучасної науки немає підстав. Вчені вважають, що необхідно ґрунтовно розпочати вивчення цього паранормального феномену.
Приклади телепортації
Перший офіційно зареєстрований випадок телепортації опубліковано наприкінці 1593 року дослідником М. Джессупом. Він описав, як філіппінський солдат, несучи вартову службу біля палацу губернатора в Манілі, несподівано з'явився у місті Мехіко. Як він там виявився, ніхто зрозуміти не міг. Місцева влада забрала у переляканої військової зброї і посадила у в'язницю. Лише через 5 місяців очевидці раптового зникнення, які прибули з Філіппін до Мехіко, змогли підтвердити містичну розповідь солдата.
Подібні випадки було помічено і з тваринами. Так, у 1579 р. в одному американському місті з неба сипалися білі миші. Потрапивши в озеро, вони в паніці намагалися вибратися на берег, топаючи один одного.
У середині січня 1877 р у Мемфісі люди були шоковані подією, що відбувається. Ніхто не міг вийти зі своїх будинків, бо з неба протягом трьох годин падали півметрові змії.
Але є й неймовірніші випадки телепортації. 1912 року американська сім'я купила будинок і приїхала його подивитися. Дівчинка вбігла на поріг будинку і миттю зникла, що збентежило матір. Проте за кілька секунд вона стояла на балконі другого поверху.
У січні 1976 року молодий хлопець із Аргентини Карлос Діас після робочого дня вирушив додому. По дорозі йому стало погано. Чоловік присів на галявині неподалік будинку, а отямився практично за 800 кілометрів від місця, де зупинився — на околиці міста Буенос-Айрес. Місцеві перехожі надали хлопцю допомогу та доправили до найближчого шпиталю.
Першовідкривач телепортації Чарльз Форт перерахував так звані «побічні ефекти» явища. Всі люди, при переміщенні, почувалися погано: запаморочення, нудота, занепад сил і навіть непритомність.
У 1969 році американський уфолог Джон Кіль описав цікавий випадок, який стався із подружньою парою та їх автомобілем. Вони виїхали із аргентинського містечка Часмокус. Перед ними їхала машина їхніх друзів. Усі мали дістатися до населеного пункту Майцу (приблизно 150 миль від Часмокуса). Коли перша машина приїхала до призначення, виявилося, що другого автомобіля немає. Друзі подружжя добу чекали на пару, проте не дочекалися – вони просто зникли. Через дві доби подружжя Відаль подзвонило друзям із консульства в Мексиці, а це понад 4 тисячі кілометрів від їхнього будинку. Пізніше подружжя розповіло, що дорогою в них затихла машина, і вони зупинилися. Несподівано все огорнув густий сірий туман, і їм стало погано. Коли туман розвіявся, пара прийшла до тями. Вийшовши з авто, вони побачили, що є абсолютно на іншій території, а місцеві жителі пояснили їм, що це Мексика.
На білоруській базі ВПС 1982 р. з екранів радарів диспетчерів прямо під час польотів зник військовий літак. Через деякий час за розрахунками фахівців паливо в баках винищувача вже закінчилося. Почалися пошукові роботи зниклого військового льотчика, але без результатів. Наступної доби всі були в шоці, коли на злітно-посадковій смузі приземлився винищувач, а пілот заявив, що політ для нього тривав за запланованим часом – 12 хвилин.
Багато парапсихологів і уфологів наводять описи випадків телепортації людини прибульцями з космічних кораблів. Викрадені виявляються на кораблях гуманоїдів, а потім їх повертають на місце. Іноді описуються випадки коли інопланетяни повертали людину на тисячі кілометрів від місця початкової телепортації. На думку деяких учених, НЛО безперечно має відношення до переміщення крізь час.
Паралельні світи у Всесвіті
Сьогодні кількість випадків переміщення у часі не зменшилась. Преса описує випадки, задокументовані науковцями. Наприклад, Бермудський трикутник. Усі жертви зникнення перебувають у стані трансу чи шоку, іноді спостерігається тимчасова амнезія.
Можливо, ці люди справді опинилися в іншому вимірі. Знаменитий німецький математик Герман Мінковський висунув теорію, що час і простір становлять величезну кількість інших світів, де одиничний час – окрема реальність, яка нікуди не зникає. Російський дослідник аномальних явищ Ігор Григорович Воропаєв вважає, що наш Всесвіт схожий на велику коробку, в якій багато відділень, з'єднаних між собою перемичками. У кожному відділенні свої компоненти та предмети, але вони схожі. Світ, у якому ми живемо, знаходиться поряд з іншими світами, подібними до нашого. І коли світи тісно стикаються між собою, відбувається переміщення або телепортація. Предмети з однієї маленької скриньки пересипаються в іншу при струсі або вібрації великої коробки – Всесвіту.
Перспектива подорожі
Чи можлива телепортація у минуле чи майбутнє, наприклад, із ХХI століття за доби Ісуса Христа? Чи в 2120, щоб познайомитися зі своїми нащадками?
Фахівці стверджують, що для цього потрібно вивчити обрій подій: «причина – наслідок», де час стає тривимірним. Тоді цілком можлива й подорож у часі у різні напрямки. Вивчивши “причину – слідство”, вченим вдасться відкрити можливість подорожі в часі.
Однак, якщо змінити минуле, можна зрушити простір і створити альтернативну історію, де вже не буде мандрівника. Втручання в минуле може кардинально змінити сьогодення і невідомо, що було б краще.
Подорожі у часі та просторі, а також телепортація – різні феномени, що мають однакову природу. Але ні те, ні інше не вивчено у науковому світі і викликає безліч суперечок та питань. Вважається, що переміщення відбувається з надсвітловою швидкістю, тобто блискавично. Тому при телепортації можливе поєднання однієї матерії з іншою в пункті призначення, і тоді процес стає незворотним. Згадайте «Філадельфійський проект», коли матроси, що повернулися, виявилися врослими в палубу і перетвореними на метал. Крім того, переміщення із надсвітловою швидкістю потребує колосального витрати енергії. Як все це зробити і де взяти стільки енергії? Відповіді на ці запитання не знайдені, і поки що навіть не представляється можливим щось сказати з приводу майбутніх подорожей у часі.
Тільки за офіційною статистикою, щороку у світі зникає понад 1000 людей. Багато хто зовсім не стає жертвами насильства, а зникає безслідно. Як вважають деякі експерти, люди просто переміщуються до тимчасових лабіринтів між паралельними світами. Одні жертви можуть виплутатися з павутиння часу та простору, інші так і залишаються у невідомості, не маючи можливості повернутися додому.
