Однією з найцікавішої і поки що не розгаданої таємної природи залишається можливість, за певних умов, спостерігати події, що відбувалися в певній місцевості в минулому (хрономіражі). Глибина «відходу у минуле» коливається від кількох десятиліть до тисячоліть.
Наприклад, така аномальна зона знаходиться неподалік міста Пермі у селі Молебка. Жителі цього села часто спостерігають також несподівану появу та зникнення реліктового гуманоїду. Дослідники припускають, що він використовує для своїх подорожей у часі якийсь портал чи чорну дірку у часі.
Там також можна спостерігати «дива» з часом: воно починало «текти» швидше, що призводило до втрати часу від декількох хвилин до декількох годин.
Дуже цікаву версію виникнення хрономіражів висловив дослідник Генріх Сіланов, який багато років вивчав аномальну зону Новохоперської. Він припускає, що існує якесь поле, зване ноосферою, яке здатне зберігати події та образи. Потім, за певних умов, можна переглянути цей «запис», побачивши події минулого.
Але ця ідея не нова. Ще в давнину люди знали про існування Хроніки Акаші, що перекладається як «початкова субстанція», але вона ще мала назви: Несвідомий розум, Книга Життя, Хроніки Душі, Космічний розум та інші. Хроніки Акаші — це справжнє та майбутнє знання всіх речей, система реєстрації думок, слів та дій, подій, людського досвіду, знань. Спосіб зберігання всього цього інформаційного скарбу – енергетична вібрація. Людський розум може перекласти ці вібрації на мову форм, символів, образів, зображень. Але не кожна людина здатна отримати доступ до цих записів.
У зоні хрономіражів Молебки також спостерігалися незвичайні звукові аномалії: ясно чути розмову, але нікого поблизу немає. Спостерігачі називали це «замороженою луною». Досі немає пояснення цього явища: або це одна із складових хрономіражу, або в районі, де значно підвищений рівень енергетичного поля, частково відкриваються перехідні тунелі в інший вимір.
За розповідями місцевих жителів, деякі з них побували в цих фантомних селах. Діти, заблукавши в лісі, прийшли в село, яке виглядало порожнім, але в будинку вони знайшли теплу піч і свіжоприготовлену їжу, що стоїть на столі. Згодом вони повернулися на це місце, але знайшли порожню галявину, на якій цілком могло розміститися село. Один із мешканців Молебки пам'ятає, що, будучи дитиною, разом із батьком також заходив у це село і бачив жінку, яка розмовляла з батьком.
Американець Гарі Харт незалежно від свого російського колеги з Молебки, проводячи обстеження аномальної зони Седона, дійшов практично аналогічного висновку про існування в цих зонах порталів часу, які дозволяють проникати в паралельні світи та інші виміри, а також подорожувати в часі. У зоні Седона, як і у Молебку, спостерігалися світіння, хрономіражі, зміна швидкості перебігу часу, відхилення у показаннях магнітного поля та інших.
Найвідоміший хрономіраж, що ще й знаходиться на території Росії, — це привид загадкового Граду Китежа. Коріння легенди про Китеж знаходиться в дохристиянській Росії. Озеро Світлояр, що приховало у своїх глибинах Град Китеж, знаходилося в районі, що вважався центром язичницької віри. Стародавні русичі поклонялися богу Ярилі та озеро носить його ім'я («світлий» та «яр»). Ще в «Зоряній книзі Коляди», що є священним джерелом язичницької віри, йдеться про Китеж. Згідно з легендою, назва міста складається з імен чарівника Кітовраса і бога мудрості Квасура, що народилися на березі озера Світлояр. Китеж був центром культу Ярили та її вважали священним все російські князі. Після хрещення Русі Китеж став центром православної віри. Тому це місце має величезну позитивну енергію (сильне енергетичне поле).
Відомо, що напад Батия на Китеж, розташований серед боліт, мав на меті знищення духовного центру русичів. Але коли ворог оточив місто, Китеж на їхніх очах поринув у озеро. З того часу багато очевидців бачили хрономіраж прекрасного, гордого та неприступного Граду Китежа.
Для того, щоб зрозуміти таке дивовижне і загадкове явище, як хрономіражі, потрібно мати більш повні знання в області Часу та Простору.
В даний час вченими стверджується, що у Всесвіті крім «чорних дір» існують тунелі, за допомогою яких можливе переміщення не тільки до інших Всесвітів, але й подорожувати в часі (їх назвали «кротові нори»).
“Кротові нори”, швидше за все, виникли при зародженні Всесвіту. На відміну від “чорних дірок” вони відрізняються тим, що потрапивши туди, можна повернутися назад.
Теорія відносності Енштейна не заперечує можливості існування цих «машин часу та простору». Теорія стверджує, що у дуже сильному енергетичному полі відбувається деформація простору та часу. Це призводить до отримання таких фантастичних властивостей, як скручування або уповільнення часу. Ведучий російський вчений астрофізик Ігор Новіков вважає, що «кротові нори» належать до «темної енергії» Всесвіту. «Темна енергія» є вакуумом, що володіє негативним тиском. «Кротові нори» в основному, розташовані в центрах галактик і мають величезну силу тяжіння. Вважається, що якщо зазирнути у «кротову нору», то можна побачити світло з минулого.
Фізик Курт Гедель ще 1949 року першим заявив про теоретичну можливість подорожі у часі. Вчений знайшов нове рішення рівняння теорії відносності Енштейна, що призвело до опису нової структури простору та часу.
Оскільки вже доведено взаємозв'язок простору та часу, зрозуміло, що подорож у часі пов'язана з необхідністю переміщення на швидкостях, які значно (можливо в тисячу і більше разів) перевищують швидкість світла.
Уявіть, що у машині часу, яка водночас є космічним кораблем. Корабель розганяється до надсвітлової швидкості, а потім повертається назад. При поверненні на землю Ви переконаєтеся, що на планеті пройшло набагато більше часу, ніж у Вас. Ви опинилися у майбутньому!
Але вся проблема в тому, що для отримання такого надприскорення необхідна величезна енергія, яку (принаймні в найближчому майбутньому) неможливо отримати.
Але є альтернативний варіант: зробити викривлення простору, щоб відкрився короткий шлях із сьогодення у майбутнє та назад. Один із способів деформації простору та часу – створити «кротову нору», яка з'єднає дві області (так званий «тунель часу»). Такий тунель дозволить подорожувати не лише у майбутнє, а й у минуле.
Для здійснення цих фантастичних планів, людство має досягти вищого технологічного рівня. Тож є над чим працювати!
