Голлівуд у полоні франшиз: Чому знайомі історії перемагають нові ідеї?
Останніми роками кінотеатри все більше наповнюються продовженнями вже відомих кіноісторій, тоді як кількість нових, самостійних фільмів невпинно зменшується. Такі кінематографічні гіганти, як “Дюна”, “Аватар”, “Парк юрського періоду”, “Місія нездійсненна”, а також кіновсесвіти Marvel та DC, стабільно радують глядачів новими частинами, продовжуючи розгортати свої сюжети. Але чому ж Голлівуд все частіше спрямовує сотні мільйонів доларів на вже знайомі франшизи, замість того, щоб ризикувати, створюючи оригінальні кінострічки?
Інвестиції в кіно: ризик чи майже гарантований прибуток?
Хоча кіно є формою мистецтва, кіноіндустрія – це, перш за все, бізнес. У Голлівуді діє негласне правило “2,5”: щоб фільм вважався комерційно успішним, його касові збори мають у 2,5 рази перевищувати витрати на виробництво. Це пояснюється тим, що студії отримують лише приблизно половину від загальних касових надходжень, решта ділиться між кінотеатрами та дистриб’юторами. Наприклад, якщо створення голлівудського фільму коштує від $200–300 мільйонів (приблизно 7,7–11,5 мільйонів гривень станом на 2026 рік), а маркетингові витрати сягають ще $100–150 мільйонів (приблизно 3,8–5,7 мільйонів гривень), то студія ризикує понад пів мільярда доларів (приблизно 19,2 мільйони гривень). Тому студії схиляються до продовження знайомих франшиз, адже новий, оригінальний фільм може не окупитися, тоді як у вже відомих історій є сформована аудиторія, що забезпечує вищі шанси на повернення інвестицій.
Прибутковість франшиз не обмежується лише кінопрокатом. Вона охоплює численні додаткові джерела доходу: відеоігри, іграшки, одяг, книги, тематичні парки тощо. Саме тому фільми на кшталт “Людини-павука” чи “Світу Юрського періоду” перетворюються на повноцінні бренди, здатні генерувати прибуток протягом багатьох років. Більше того, нові товари часто з’являються ще до прем’єри фільму, нагадуючи аудиторії про кіновсесвіт і підігріваючи інтерес до майбутнього релізу. Таким чином, випускаючи продовження франшизи, студія фактично рекламує всю екосистему бренду, а не окремий кінопродукт.
Згідно з дослідженням французьких професорів Бертранда Бельво та Ремі Менкареллі (2021 рік), тривалість кінопоказів у кінотеатрах стабільно скорочується. Це пов’язують з прискоренням виробництва нових фільмів та зміною споживчих звичок: від кінотеатрального перегляду до домінування стрімінгових сервісів. Через це реліз нових фільмів стає надзвичайно ризикованою справою, адже кіностудії мають все менше часу для повернення вкладених коштів. Отже, режисери та продюсери все більше фокусуються на минулих успіхах, які викликають сильний відгук в аудиторії. У таких умовах франшизи є значно безпечнішою інвестицією. Так, у 2019 році всі десять найприбутковіших фільмів світу були продовженнями, тоді як у 2000 році їх було лише два.
Люди краще реагують на знайоме, боячись нового: Ефект знайомства (Mere Exposure Effect)
У 1968 році польський психолог Роберт Зайонц виявив, що люди сильніше реагують на вже знайомі стимули (звуки, об’єкти, запахи), ніж на ті, з якими вони стикаються вперше. Це явище дістало назву “ефект знайомства” (Mere Exposure Effect). Якщо розглядати вплив знайомих фільмів крізь призму цього ефекту, стає зрозуміло, чому психологічно глядачі надають перевагу знайомому контенту, який здається безпечнішим за сприйняття чогось принципово нового.
Водночас дослідження Зайонца також показують, що тривалий вплив одного й того самого об’єкта, у нашому випадку – фільму, може призвести до втрати інтересу та свідомого уникання. Саме тому кожна наступна частина навіть найуспішнішої франшизи з часом збирає меншу аудиторію, якщо не пропонує динамічного розвитку сюжету або нових персонажів, що зменшує зацікавленість глядачів. “Форсаж” є яскравим прикладом: кожна наступна частина збирає менше, ніж пікові показники франшизи у 2015–2017 роках.
Зміна стрімінгових платформ: кінотеатр як головне джерело прибутку та випробування
Пандемія COVID-19 суттєво трансформувала способи споживання кіно. Під час локдаунів стрімко розширилася мережа стрімінгових сервісів, які зберегли свою популярність і після завершення пандемії. Раніше голлівудські студії могли компенсувати невдалий прокат фільму в кінотеатрах через продаж DVD, телевізійні покази, цифрову оренду тощо. Наразі більшість цих джерел суттєво скоротилася або й зовсім зникла. Тому перші тижні прокату фільму стають вирішальними для його фінансового успіху та долі майбутніх продовжень. Якщо стрічка не виправдовує економічних очікувань на старті, кіностудія значно рідше вдається до інвестицій у продовження цієї кіноісторії. Таким чином, кінотеатр перетворився не лише на місце прем’єри, а й на головне випробування для будь-якого фільму.
“Ми мусимо зберегти кіно!” Погляди режисерів
Відомий американський режисер Мартін Скорсезе неодноразово висловлював занепокоєння щодо засилля продовжень голлівудських франшиз та потенційного зникнення оригінального кіно. В інтерв’ю журналу Variety він зазначив: “Є небезпека в тому, як франшизи впливають на кінокультуру. Цілі покоління почнуть вважати, що справжнє кіно — це лише продовження, а не нові кінострічки”. Скорсезе також наголосив, що режисери мають голосно говорити про це, адже зміни мають починатися з них. Як один із них, він чітко заявив: “Ми мусимо зберегти кіно!” (“We’ve got to save cinema!”)
Невдовзі після цього висловлювання, інший видатний режисер, Квентін Тарантіно, підтримав ідеї Мартіна Скорсезе. В інтерв’ю The Guardian він сказав, що оригінальні ідеї “змагаються” з франшизами. На його думку, такі франшизи, як Marvel, “Зоряні війни”, “Джеймс Бонд” та інші, є комерційними продуктами, які конкурують з оригінальним кіно завдяки значно більшим маркетинговим бюджетам і сформованій аудиторії. Сам Тарантіно підкреслив свою відданість створенню справжнього авторського кіно, а не комерційних франшиз.
Водночас голова студії SONY, Том Ротман, займає менш категоричну позицію, про що він відкрито заявив виданню The Wrap. Він зазначив, що студіям потрібні оригінальні фільми, однак їхній маркетинг є значно ризикованішим та дорожчим порівняно з просуванням уже відомих проектів. Тому, з огляду на всі ризики, студії заохочують як створення продовжень популярних франшиз, так і роботу над сильними оригінальними (standalone) фільмами.
Оригінальні ідеї не зникають!
Незважаючи на домінування франшиз, кіноіндустрія продовжує випускати оригінальні фільми, які стають справжніми касовими та культурними явищами. Одним із найяскравіших прикладів є фільм “Все завжди і водночас” (Everything Everywhere All at Once). Створений без прив’язки до відомої франшизи, він зібрав понад $147,9 мільйона (приблизно 5,7 мільйонів гривень) у світовому прокаті при бюджеті близько $25 мільйонів (приблизно 960 тисяч гривень) і здобув 7 премій “Оскар” (з 11 номінацій) у 2023 році, зокрема за “Найкращий фільм”.
Подібну історію успіху повторив “Оппенгеймер” (Oppenheimer) Крістофера Нолана, який отримав 13 номінацій на “Оскар” та 7 премій. Попри тригодинну тривалість, відсутність продовжень та складну історичну тематику, фільм заробив майже мільярд доларів (приблизно 38,4 мільйонів гривень) і став одним із найуспішніших релізів 2023 року.
Винятковим прикладом свіжого кіно, що не є частиною франшизи, є фільм “Обсесія” (Obsession, 2026). Цей малобюджетний хоррор, на створення якого витратили менше 1 мільйона доларів (приблизно 38,4 тисяч гривень), заробив $371,2 мільйона (приблизно 14,3 мільйони гривень), ставши найкасовішим оригінальним фільмом 2020-х років. Не маючи популярної франшизи чи вже сформованої фанбази, стрічка змогла привернути увагу глядачів завдяки сильному “сарафанному радіо”: позитивні відгуки після перших показів швидко поширилися в соціальних мережах, що значно стимулювало касові збори.
Це свідчить про те, що проблема не у відсутності інтересу до нових історій, а в складності переконати аудиторію, що самостійний фільм вартий їхнього часу та грошей. Тому оригінальне кіно потребує якіснішого сценарію, захопливішої режисури, детально продуманого маркетингу та більшої довіри з боку глядача.
Підсумок
Великі студії все рідше готові ризикувати сотнями мільйонів доларів, створюючи оригінальні фільми. Інвестуючи в уже знайомий продукт, сформована аудиторія якого з більшою ймовірністю відвідає кінотеатр, студії мають вищі шанси окупити витрати. Однак оригінальні фільми не зникають. Їхній успіх залежить не лише від якості сценарію, маркетингової роботи та режисерського бачення, а й від здатності студії переконати аудиторію, що фільм вартий її часу. Ймовірно, майбутнє кіноіндустрії полягатиме не у повній відмові від франшиз, а у пошуку балансу між творчою оригінальністю та економічною безпекою.
Підсумок від Українське життя:
Ця стаття допоможе вам краще зрозуміти причини домінування франшиз у сучасному кінематографі. Вона розкриває економічні чинники, психологічні аспекти впливу знайомого контенту, а також позицію відомих режисерів та представників студій. Для глядача це означає, що, з одного боку, ви завжди матимете доступ до улюблених кіносемій, а з іншого – розуміння цінності оригінальних історій та факторів, які впливають на їхню появу на екрані. Стаття також нагадує, що навіть попри всі виклики, якісне, добре продумане оригінальне кіно здатне завоювати серця глядачів та здобути визнання.
За матеріалами: focus.ua