10 років Google Play: свято чи розчарування?

40 років з нами: Згадаймо видатних діячів культури Ізмаїла, чиї таланти збагатили наше місто

Ігор Огнєв 14 травня 2026 – 15:10 14 травня 2026 – 22:34

Ювілей зі сльозами на очах

Ювілей зі сльозами на очах

Сергій Малаховський

Ім’я Сергія Малаховського – це справжня легенда для Ізмаїла. Його внесок у культурний розвиток міста, особливо у сфері музичної освіти, є неоціненним. Не дивно, що саме його ім’ям було названо Дитячу школу мистецтв, директором якої він колись був. Це сталося у 2012 році, віддаючи шану його праці та відданості справі.

Малаховський прибув до Ізмаїла у 1958 році, здобувши освіту в Одеській музичній школі. Він розпочав свою кар’єру як викладач, але вже через чотири роки зайняв посаду керівника навчального закладу.

Одним із найвагоміших досягнень Сергія Олександровича стало будівництво сучасної будівлі музичної школи на проспекті Леніна. Ця ініціатива повністю належить йому. Знайшовши типовий проект у Баку, він доклав максимум зусиль для його реалізації. Все своє вільне від роботи час він присвячував будівельному майданчику, і результатом стало відкриття другої дитячої музичної школи в місті (яка у 2002 році була реорганізована на Дитячу школу мистецтв).

Колеги згадують Сергія Малаховського як надзвичайно енергійну, працьовиту людину, яка завжди генерувала нові ідеї. Він був майстром у формуванні команди однодумців, висококваліфікованих педагогів. Його власна творча натура надихала його підтримувати таланти як серед учнів, так і серед колег.

За час своєї діяльності Малаховський створив чотири аматорські музичні колективи, які здобули визнання далеко за межами Ізмаїла. Він був ідейним натхненником та керівником міського духового оркестру. Саме завдяки йому в місті відновилася традиція проведення концертів духової музики під відкритим небом. Сергій Олександрович також заклав основу для створення однієї з найкращих у місті фонотек та бібліотек музичної літератури, за що педагогічний колектив школи вдячний йому й досі.

Численні учні Малаховського обрали музику своєю професією, а деякі з них зараз успішно викладають у Дитячій школі мистецтв. Прикладом є Олена Дмитрієва, випускниця школи та її теперішня викладачка. Вона також керує муніципальним ансамблем скрипалів «Натхнення» і носить почесні звання Заслуженого працівника культури України та Заслуженого діяча мистецтв Молдови.

Сергій Малаховський пішов з життя надто рано, але пам’ять про цю видатну особистість живе й сьогодні, через сорок років після його відходу.

Іоктан Григоренко

Майже півстоліття минуло відтоді, як ансамбль пісні та танцю «Дельта» став справжньою зіркою культурного небосхилу Ізмаїла. Цей колектив був одним з перших самодіяльних гуртів міста, що здобув почесне звання «народний». Справжній розквіт «Дельти» припав на 1980-ті роки, коли після закінчення Одеської консерваторії його керівником та хормейстером став Іоктан Григоренко.

Іоктан був справжнім музичним талантом з дитинства. У віці 16 років його надзвичайні здібності помітив відомий одеський музикант, який переконав юнака здобути освіту в музичному училищі, а згодом – у консерваторії за спеціальністю «хормейстер». Після завершення навчання Іоктану Григоренку пропонували роботу у провідних культурних центрах України, але він свідомо обрав Ізмаїл.

Основу репертуару ансамблю «Дельта» складали українські народні пісні та танці, хоча в репертуарі були й твори радянських митців. Багато хто з старшого покоління ізмаїльців досі пам’ятає їхню вокально-хореографічну композицію «А у нас на Одещині вишні цвітуть». Ця робота, що була дипломним проектом Григоренка, завжди мала шалений успіх у глядачів.

На піку своєї популярності ансамбль налічував близько ста учасників: керівників, музикантів, вокалістів та танцівників. Міська влада активно підтримувала колектив, забезпечуючи фінансування для пошиття костюмів, виготовлення декорацій та організації гастролей.

Ансамбль «Дельта» користувався неймовірною популярністю в Ізмаїлі. Він був незмінним учасником усіх міських свят, збірних концертів та щорічного фестивалю мистецтв «Дунайська весна». Колектив також активно гастролював по Одеській області, іншим регіонам України, а також виступав у Молдові та Румунії. У Києві «Дельта» мала честь презентувати свою творчість на ВДНГ, а також з’являлася на телеекранах Одеської телестудії.

На жаль, у 1986 році, на самому піку професійної кар’єри, через трагічну випадковість, Іоктан Григоренко пішов з життя. Обидва талановиті керівники, Сергій Малаховський та Іоктан Григоренко, покинули цей світ у проміжку між 8 та 9 травня 1986 року. Згадаймо їх із глибокою вдячністю за їхній неоціненний внесок у розвиток культури нашого міста.

Ігор ОГНЄВ

• Сергій Олександрович Малаховський – на фото випускного 1962-1963 навчального року. Це його перший знімок на посаді директора.

10 років Google Play: свято чи розчарування? 2

• Ансамбль «Дельта» під час виступу на ВДНГ у Києві. Травень 1981 р. Іоктан Григоренко – у чорному костюмі, ліворуч на задньому плані.

Підсумок від Українське життя:

Ця стаття – цінне нагадування про людей, які своєю працею та талантом зробили значний внесок у культурне життя Ізмаїла. Вона дозволяє познайомитися з історіями Сергія Малаховського та Іоктана Григоренка, видатних діячів, чиї імена навічно вписані в історію міста. Особливо корисною ця інформація буде для молодих поколінь, які можуть дізнатися про своїх видатних земляків та надихнутися їхнім прикладом.

За матеріалами: izmail.es

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *