У цій добірці чотири таких «урагани» — і цілком ймовірно, що вони спонукатимуть вас переглянути певні аспекти свого життя, повідомляє Ukr.Media .
«Сповідь «неповноцінної» людини», Осаму Дадзай
Є літературні твори, які залишають у вас відчуття порожнечі, коли ви їх закінчуєте. Ви відкладаєте книгу і починаєте розмірковувати над її змістом, порівнюючи головного героя з собою. Хвилювання, які його хвилювали, зараз залишаються у вашій пам’яті, читачу.
Одним із таких творів є «Сповідь «неповноцінної» людини», написана японським письменником Осаму Дадзай.
Уся розповідь розповідає про життя чоловіка на ім’я Йозо, розділене на три етапи: дитинство, підлітковий вік і доросле життя. Як зізнається сам герой, він одягає вигляд клоуна. Змалку він звик розважати людей своєю незвичайною поведінкою та дурними витівками, стежачи за тим, щоб ніхто в його родині чи колі друзів не виявив його істотного недоліку…
Виникає закономірне запитання: що не так з Йодзо? Відповідь проста і криється в назві оповідання: герой сприймає себе як неповноцінну особистість. Він вважає, що він не схожий на тих, хто його оточує, що його думки та емоції значно відрізняються від того, як інші бачать світ. Тому Йодзо показує комедію для всіх. Він боїться, що якщо він зупиниться, його справжня сутність буде розкрита.
Вважається, що ця розповідь глибоко переплетена з власним бурхливим життям автора, яке характеризується внутрішнім хвилюванням і стражданнями.
Книга справляє глибокий вплив і може спонукати до інтенсивних роздумів про власне існування та становище у світі.
«Я не боюся» Нікколо Амманіті
Якщо ви прагнете відпочити та поринути в мальовничу атмосферу сонячної Італії, яку часто описують у літературі про подорожі, то роман «Я не боюся» точно не правильний вибір. Ця книга розкриває зовсім іншу Італію…
Історія розгортається очима дев'ятирічного хлопчика на ім'я Мікеле. У цьому віці діти часто віддаються фантазіям і вигадують різні казки. Вони бояться монстрів, вірять у привидів і супергероїв… Однак у розповіді Нікколо Амманіті хлопець стикається з жорстокою реальністю: монстри можуть існувати серед людей.
Граючись зі своїми друзями в покинутому будинку на околиці знедоленого південного села, Мікеле випадково виявляє яму, у якій лежить хлопчик його віку, прикутий, майже осліплий від бруду та збожеволілий від голоду та спеки. Хто цей полонений, хто його ув'язнив, а головне, як його врятувати? Мікеле повинен сам знайти відповіді. Але яку правду він зрештою відкриє?
Цей роман сповнений напруги та емоцій, здатний викликати почуття тривоги та співпереживання.
«Заводний апельсин» Ентоні Берджесса
«Ця проклята книга — наскрізь витвір болю…» — так описав свій роман-антиутопію Ентоні Берджесс.
Історія розповідає про п’ятнадцятирічного хлопця на ім’я Алекс, жорстокого злочинця, який грабує, нападає та кривдить інших. Але ми всі розуміємо, що правопорушники зрештою понесуть наслідки, і це також стосується Алекса. Система намагається реабілітувати злочинця. Та чи дасть ця реабілітація позитивні результати, залишається питанням. Відповідь ви знайдете в книзі.
У розповіді є сцени насильства, які можуть бути досить неприємними. Тим не менш, на цих сторінках стає очевидною головна ідея, яку хотів висловити автор. Це стосується непохитного значення морального вибору.
Під час створення «Заводного апельсина» Ентоні Берджесс зіткнувся зі значними особистими труднощами. Його вагітна дружина зазнала нападу та насильства з боку чотирьох американських солдатів, що призвело до втрати їхньої дитини. Сам Берджесс боровся з пухлиною мозку. За рік до похмурого прогнозу, який пророкували йому лікарі, він вирішив написати «Заводний апельсин», спрямувавши у твір увесь свій біль, образу та нестерпну провину. На щастя, лікарі поставили йому неправильний діагноз: Берджесс прожив ще 30 років, пішов з життя лише в 1993 році.
Ця книга, безсумнівно, є болючою та спонукає до роздумів, спонукаючи читачів задуматися про свободу волі, насильство та мораль.
«Ідеальна няня» Лейли Слімані
Народивши двох дітей, Міріам, втомившись від одноманітності материнства та прагнучи самореалізації, вирішує відновити кар’єру юриста.
Їй з чоловіком пощастило знайти ідеальну няню — не надто молоду, але й не надто стару, охайну й тверду, з багатим досвідом. Вона швидко завойовує прихильність дітей, готова працювати додатковий час і навіть бере на себе обов’язки готувати та прибирати. Однак з часом няня та молоді батьки стають надмірно залежними один від одного. І одного разу стається щось жахливе…
«Ідеальна няня» — повість, насичена психологічною глибиною. Її розв’язка відома з самого початку, але вона змушує читача заглибитися в повсякденне життя героїв, шукаючи причини тих жахливих подій і намагаючись зрозуміти, що їх спричинило. Роман частково натхненний подіями з реального життя.
Історія напружена, тривожна і спонукає до роздумів про приховані небезпеки та психологічні проблеми.
Джерело: ukr.media
