Я справно працюю у компанії півтора року. Займаюсь продажем ремонтного обладнання. Фірма у нас невелика – всього людина сорок. Коли прийшов влаштовуватись, приніс трудову книжку. Трудового договору зі мною не укладали, наказу про моє призначення теж не було. Усі домовленості щодо зарплати та іншої допомоги були усними. Зарплату мені нараховували в залежності від того, скільки у мене клієнтів і скільки товару мені цього місяця вдалося продати.
Тоді я не думав про те, що моє становище, м'яко кажучи, нестабільне. А дарма. Наприклад, моєму товаришеві, який зважився на звільнення, відмовилися виплачувати премії за останні два місяці (один із них він провів у відпустці).
Коли сталася криза, почалися затримки із зарплатами. Якось мені довелося чекати грошей на п'ять тижнів. Тоді я вирішив, що настав час змінити місце роботи, але, як і слід було очікувати, мисливців на моє резюме взагалі не знайшлося.
Потім почалися скорочення, внаслідок яких кілька співробітників було звільнено. Тоді я підійшов до генерального директора і попросив його підписати зі мною трудовий договір. Я був готовий укласти його на будь-яких, навіть самих сумнівних для мене умовах — головне, мати на руках папери, які доводять мою тут присутність. Бос заявив, що підписувати нічого не буде, а якщо мені щось не подобається, я можу спокійно вирушати шукати іншу роботу.
Якось мені дістався клієнт, який замовив товару на досить велику суму. Угоду ми оформили договором, обладнання було доставлене. Проте грошей ми так і не здобули. Клієнт зник найтаємничішим чином.
Я шукав його за всіма контактами, які у мене були, але його й слід застудився: вказаної адреси взагалі не існувало, а телефон був заблокований. Начальник сказав, що його не хвилює, як я дістану клієнта (сам він зв'язуватися з правоохоронними органами не хотів). А якщо знайти його не вдасться, наказав віддати суму із власної кишені. Після цього він заявив, що я звільнений.
Тепер начальник вимагає від мене грошей, погрожуючи, що не віддасть трудову книжку. З трудовими у нас взагалі твориться щось дивне — тримають їх у бухгалтера на квартирі (кадрового відділу у нас, зрозуміло, немає). З'ясувалося ще й те, що моя трудова книжка так і не була оформлена. Ніхто не гарантує, що запис про моє останнє місце роботи буде зроблено.
У компанії я не працюю вже другий місяць, а трудової книжки так і не отримав. Без неї не можу влаштуватися на інше місце, перебиваюся якимись шабашками. Я не маю жодних документів, які б підтверджували мою роботу у фірмі — лише свідки, колишні колеги.
Напевно, мені варто звернутись до суду. Але що зможу отримати від роботодавця? Швидше за все, суд зобов'яже мене виплатити належну начальнику суму. Можливо, я зможу викрити роботодавця у спробі шантажу. Один мій товариш порадив зустрітися з начальником, викликати його на відверту розмову та записати нашу розмову на диктофон. Одним словом, не знаю, чи варта гра свічок.
Євген, Томськ
