Статистика свідчить, що людина проводить більшу частину свого життя на робочому місці. Фактично робота – це наш «другий дім», інколи ж і «друга сім'я». Але тільки для малої частки людей робота є другим будинком у буквальному значенні. Для більшості людей робочий день не просто прирівнюється до трудової повинності, а можна порівняти з походом на ешафот. Чому так відбувається?
Відповідь у питанні: «А чи моє це місце?»
Добре, коли слідує відповідь «так» і невелика відпустка дає приплив життєвих сил, чому повертається інтерес і потяг до виконуваних до цього моменту функцій. Але що робити, якщо чесна відповідь – негативна? Якщо душа відчайдушно рветься на волю, геть від цих важких кайданів робочої повинності, в думках малюється райдужна картинка про те, як ви гордо кидаєте на стіл заяву про звільнення, а обличчя начальника при цьому виглядає розгублено? Висновок один – змінити місце роботи, спробувати зайнятися чимось іншим. Але ось чим?
Ви напевно пам'ятаєте фразу з вірша для дітей: Усі професії потрібні, всі професії важливі! Саме в дитинстві, без тіні збентеження, ми відкрито визнавали: «Я хочу бути водієм, а я – кухарем. А я хочу бути лікарем, а я – учителем». Адже це перелік далеко не найпрестижніших посад на біржі праці. Тоді чому у дорослому житті ми вже не хочемо бути вчителями, водіями тощо? Відповідь проста – не престижно і не прибутково. Тоді звідки береться таке незадоволення своїм становищем, навіть за наявності місця роботи та стабільної заробітної плати? Відповідь наступна – ви займаєтеся не улюбленою справою. Як не дивно, але люди, які займаються саме тим, чим їм подобається, за наявності працьовитості та терпіння досягають найвищих результатів.
Як писав А. С. Пушкін: «Ми всі вчилися потроху чому-небудь і як-небудь …» Проте першокласним фахівцем можна стати тільки в одній сфері, якій ти присвячуєш себе цілком. Метаючись між двома вогнями, не досягнеш успіху , хоч би як старався. Недарма говорить народна мудрість: «За двома зайцями поженешся – не одного не спіймаєш».
Як дізнатися, в якій області вам пощастить більше?
Необхідно напружити пам'ять – спробувати згадати, в які ігри ви грали в дитинстві . Саме в дитячому віці виявляються ті вроджені здібності та таланти, які є найбільш цінними для вас. Якщо пам'ять нічого не підказує, то просто поцікавтеся у батьків, у якій ролі вони найчастіше спостерігали вас.
Якщо відповідь не буде знайдено, проаналізуйте свої «маленькі перемоги» – що найлегше вам дається, яка діяльність приносить вам задоволення?
Не засмучуйтеся, якщо ваші дитячі ігри зводилися до гри в магазин. Це не означає, що ваша доля полягає в тому, що ви все життя продаватимете в газетному кіоску друковану продукцію. Дивіться на свої здібності ширше. Жилку «вміння продавати» можна використовувати в багатьох сферах нашого життя і дуже успішно.
Як поводитися, щоб досягти успіху?
Виявивши в собі здібності та потяг до певної діяльності, на перший погляд навіть не дуже привабливої, не бійтеся йти проти громадської думки , яка наполегливо гальмуватиме вас стандартними словами та словосполученнями – «не престижно», «смішно», «повсякденно», «стоятимеш на паперті». Громадська думка – це лише думка певної групи людей, знати ваші справжні здібності вони не можуть, а рівняти вас із загальною масою – ось саме це, погодьтеся, смішно.
Прислухайтеся до себе і сміливо йдіть до наміченої мети. Будьте певні, внутрішні магніти вашої душі підкажуть правильний напрямок саме вашого успіху. Якщо ви йдете у правильному напрямку, непереборних перешкод виникати не буде просто тому, що це правильний шлях, для якого ви створені. Всесвіт надасть вам усі можливості для реалізації задуманого, головне – не пасувати та не стояти в розгубленості.
На шляху до Олімпу не забудьте про дві речі: терпіння та працьовитість. Терпіння допоможе вам зберегти віру в досягнення мети, а працьовитість буде додатковим прискорювачем на шляху до успіху.
Прислухайтесь до себе, вірте в себе, дивіться вперед, йдіть сміливо, зберігайте терпіння, докладайте працьовитості і ви досягнете тих висот, про які ви тільки мріяли. Удачі та успіху!
